Фільм Ми, наші улюбленці та війна 2024

Каннський кінофестиваль: історія і факти


Каннський кінофестиваль: історія і факти

Ювілейний Каннський кінофестиваль у самому розпалі. Сьогодні ми згадаємо його найцікавіші моменти за усі 65 років існування.

1940-і

Вперше фестиваль планували провести в вересні 1939 року. На противагу фашистській Італії, де заполітизований кінофорум проводився у Венеції. Та перший кінофестиваль зупинила війна, а в конкурсі встигли продемонструвати лише один фільм,  американську екранізацію Гюго - "Горбань Собору Парижської Богоматері". У 2002 році організатори фестивалю вирішили відновити історичну несправедливість продемонструвавши усі конкурсні картини першого фестивалю. Серед них був радянський "Ленін у 1918 році". Та найкращим серед шести фільмів був визнаний американський "Юніон Пасифік" Сесіла Б. Де Мілля. Таким чином ця стрічка заднім числом стала першою картиною-лауреатом "Золотої пальмової гілки". Після війни у 1945 році фестиваль намагались провести знову, але теж невдало. У 1946 році фестиваль нарешті запрацював успішно, а в конкурсі брали участь аж 46 фільмів. Серед них були обрані 11 картин, які розділи найвищу, на той час нагороду, Гран-прі. Серед перших лауреатів були такі видатні стрічки як "Коротка зустріч" Девіда Ліна, "Втрачений вікенд" Біллі Вайлдера і "Рим, відкрите місто" Роберто Росселліні. Наступного року фестиваль відзначав стрічки у номінаціях: музична комедія, анімація, психологічний фільм про любов, пригодницький фільм чи детектив і фільм на соціальну тематику. В 1948 і 1950-их роках фестиваль взагалі не проводився через фінансові негаразди. В 1949 році найкращим фільмом став класичний нуар "Третя людина" Керола Ріда.

1950-і

Фестиваль 1951 року завдяки покращенню стосунків між Францією і Італією було вирішено перенести на весну. Таким чином два найбільші кінофестивалі: Венеціанський і Каннський були розведені у часі назавжди. З 1955 року найкращий фільм фестивалю почали нагороджувати «Золотою пальмовою гілкою». Її дизайн вигадав знаменитий режисер Жан Кокто. Серед переможців 50-их були такі видатні режисери як Орсон Веллс («Отелло»), Вітторіо Де Сіка («Диво в Мілані») і Луї Маль, який разом із знаменитим океанографом Жаком-Івом Кусто відзняв документальну стрічку «В світі тиші». У 1957 році срібну премію за кращу чоловічу роль вперше отримав чорношкірий актор – Джон Кіцміллер. А наступного року єдиний раз за всю історію фестивалю тріумфувало радянське кіно – «Летять журавлі». Цікаво, що у 1959 році до конкурсу не був допущений знаменитий фільм Алена Рене «Хіросіма, моя любов», аби не образити американців, адже тема атомних бомбардувань тоді була табуйована.

1960. Федеріко Фелліні з нагородою

1960-і

В 1960 році у Каннах тріумфував знаменитий і скандальний фільм Федеріко Фелліні «Солодке життя», а наступного року не менш знаменита сатирична притча Луїса Бунюеля – «Вірідіана». 3 1964 року, через труднощі з авторським правом щодо «Золотої пальмової гілки», головним призом фестивалю знову стало Гран-прі. Перемогу тоді здобув чудовий мюзикл із Катрін Деньов «Шербурзькі парасольки». Фестиваль 1968 року увійшов в історію, адже так і не закінчився. Деякі режисери на знак солідарності з бастуючими студентами і робочими зняли свої фільми з конкурсу. Таким чином за п’ять днів до завершення фестиваль був зупинений, а нагороди так нікому і не були вручені. Через рік радянські можновладці побоялись відправляти від СРСР у конкурс фільм Тарковського «Андрій Рубльов». Та незважаючи на це, стрічка перебуваючи поза конкурсом виборола приз кінокритиків FIPRESCI.

1970-ті

З приходом нового керівництва у 1972 році відбір на фестиваль був видозмінений створенням комісії, яка обирала фільми з різних країн у конкурс. Раніше ж самі країни визначали, які фільми відправляти на фестиваль. З 1975 відновлено нагородження переможця «Золотою пальмовою гілкою». Серед переможців 70-их варто відзначити Френсіса Форда Копполу, який першим виграв фестиваль двічі («Розмова» 1974 р. і «Апокаліпсис сьогодні» 1979 р.).

1979. Френсіс Форд Коппола із сім'єю на Лазуровому березі

Канни 70-их запам’ятались англомовною гегемонією, адже 7 фільмів переможців представляли США або Великобританію. Серед них фільми Роберта Олтмена («Військо-польовий госпіталь МЕШ») і Мартіна Скорсезе («Таксист»). Також чотири рази тріумфували італійські картини. У 1975 році в журі фестивалю перебувала вдова Олександра Довженка – актриса Юлія Солнцева.

1980-2011

Фестиваль віддає шану Тарковському, радянські фільми якого або ж не потрапляли в Канн, або ж були поза конкурсом. У 1983 році його стрічка «Ностальгія» отримує приз за режисуру, а останній фільм «Жертвопринесення» (1986) другий за престижністю приз Гран-прі. Також фестиваль відкриває нові імена: Джим Джармуш і Ларс фон Трієр, які з роками будуть законодавцями моди в авторському кіно. Канни не втрачають окрасу скандальності. У 1985 році на прес-конференції фільму Жана-Люка Годара в нього був кинутий торт з викриком «Незрозуміло!» ( мова йшла про фільм «Детектив», який він представляв).

1985. Жан-Люк Годар під час знаменитої прес-конференції

У 1987 р. під свист публіки «Золоту пальмову гілку» отримував режисер Моріс Піала, який у відповідь сказав у мікрофон: «Ви мені також не подобаєтесь». Подвійний успіх Копполи повторюють Сьохей Імамура (1983, 1997), Емір Кустуріца (1985, 1995), Біллі Август (1988, 1992) і брати Дарденн (1999, 2005). У 1989-1991 тричі перемагає незалежне американське кіно: «Секс, брехня і відео» Стівена Содерберга, «Дикі серцем» Девіда Лінча і «Бартон Фінк» братів Коенів. У 1993 році вперше тріумфує жінка-режисер Джейн Кемпіон із стрічкою «Піаніно». «Втомлені сонцем» Нікіти Міхалкова у 1994 році отримують лише другий приз, а маловідомий Квентін Тарантіно із вибуховим «Кримінальним чтивом» - «Золоту пальмову гілку».

1994. Несподіваний тріумфатор Квентін Тарантіно

В новому тисячолітті фестиваль відзначає кіно Романа Поланскі про єврейські воєнні поневіряння («Піаніст», 2002), документальний фільм про зворотню правду 11 вересня («Фаренгейт 9/11», 2004), румунський прорив «4 місяці, 3 тижні і 2 дні» (2007) і інші знакові стрічки сучасного кіно. На сьогодні кінофестиваль в Каннах - найпрестижніша кіноподія року.

mivanukha 14 травня 2012


Avatar
Ім'я:
28 березня 2024

популярні статті


Що у кіно? Прем'єри тижня (7 березня - 13 березня) Що у кіно? Прем'єри тижня (7 березня - 13 березня)

Сімейне фентезі про українську кухню, четверта «Панда Кунг-фу», а також інші новинки прокату.

6 березня 2024 750
Що у кіно? Прем'єри тижня (14 березня - 20 березня) Що у кіно? Прем'єри тижня (14 березня - 20 березня)

Фільм за повістю Кузьми Скрябіна, жахастик від Blumhouse, номінант на «Оскар» та інші новинки прокату.

13 березня 2024 583
Що у кіно? Прем'єри тижня (21 березня - 27 березня) Що у кіно? Прем'єри тижня (21 березня - 27 березня)

Продовження «Мисливців на привидів», жахастик з Сідні Свіні та скандальний фільм Аґнєшки Голланд.

20 березня 2024 348
Що у кіно? Прем'єри тижня (28 березня - 3 квітня) Що у кіно? Прем'єри тижня (28 березня - 3 квітня)

Продовження «Ґодзілли та Конґа», український скрінлайф, драма з Джессікою Честейн та інші новинки прокату.

27 березня 2024 79