Сергій Світлаков: Мені не потрібно бути першим
На київській прем'єрі романтичної пригодницької комедії "Джунглі" актор, ведучий і продюсер Сергій Світлаков поділився з порталом kino-teatr.ua, у чому заключається екстрим "диких" зйомок, що таке для нього безлюдний острів і як йому живеться без кіношної освіти. Про це та інше в екзклюзивному інтерв'ю із Сергієм Світлаковим.
Якого нового досвіду в рамках «Джунглів» ви набули?
У мене раніше був уже досвід і комедії, і трилера, і драми, і мелодрами - єдине, чого я не пробував - це екшн. І для мене, і для Віри це було дуже ново, і, звичайно, доводилося багато готуватися. Віра займалася стрільбою, не вилазила з залу. А в мене були цілі спортивні збори - я їздив у Туреччину до свого каскадера, який і приводив мене в форму - як мінімум, на витривалість. Я сподіваюся, що це якось передасться через екран і люди повірять в те, що ми робили це самі. Тому що це правда - 80-90% того, що відбувається на екрані, ми робили самі, без каскадерів.
Як будете використовувати цей досвід в майбутньому?
Майбутнє - це швидше за все «Джунглі 2».
Значить, другій частині бути? З тими ж героями?
Ідеї є. Ми часу даремно втрачати не будемо - поки збираємося всією креативною командою, з продюсером, режисером, будемо думати. Подумаємо, на якому континенті це все відбудеться. Це надзвичайно чудово - всім разом з чистого аркуша придумувати щось цікаве.
У вас були досить екстремальні зйомки в джунглях. А чи є у вас якісь фобії, пов'язані з цим?
Якщо вони й були, то їх не стало. Все, що можна, відбулося на зйомках. Наприклад, коли я біг дикими джунглями, а за пару метрів переді мною біг змієлов. Я добігав до кінця кадру, а він стояв і показував мені спіймані то одну, то дві змії. Тобто, він встигав зловити змію буквально за секунду до того, як я б наступив на неї. Ось такий екстрим. Не кажучи вже про скорпіонів, якими можна було просто жонглювати. Коли йшли зйомки на пляжі, на знімальний майданчик прийшов величезний варан. На жаль, цей кадр так і не увійшов у фільм, тому що у людей на майданчику була дуже бурхлива реакція на несподіваного гостя - хтось злякався, я побіг за палицею і почав його проганяти і так далі. Все це можна побачити у фільмі про фільм.
Чи хотіли ви коли-небудь побувати на безлюдному острові? З кимось або сам?
Безлюдний острів - це з дитячих книг, фільмів, зазвичай його уявляють в такому романтичному флері - острів, пальми, океан, закохана пара... Хоча деякі, навпаки, представляють безлюдний острів зоною ризику, боротьбою за життя. Завжди хотілося опинитися в такому екзотичному місці, хоча знімали ми, звичайно, не на незаселених островах. Але це були дуже красиві місця. У тих краях проходили зйомки «Пляжу» і «Піратів Карибського моря», до речі.
Чи подобається вам образ героїні Віри Брежнєвої в «Джунглях»? Чи змогли б ви жити з такою сильною жорсткою жінкою?
Напевно, зміг би. У мене такого досвіду не було, це складно для чоловіка, коли жінка така сильна. І таких жінок все більше і більше. Наш сучасний світ так їх трансформує, змінює людей, і звичайно, є бажання жінки ні в чому не поступатися чоловікові. Я, напевно, все ж проти такої емансипації. Але ж любов не вибирає. Якщо в таку жінку закохаєшся, значить, будеш воювати з нею за свою любов. І, можливо, навіть за її законами.
Двічі ви виступали в якості продюсера. Чи були думки спробувати себе в ще якихось іпостасях? У сценарній справі, наприклад?
Зараз ось написаний сценарій, дуже цікавий, і я брав участь у його розвитку з самого початку, зйомки плануємо розпочати в наступному році.
Про що проект?
Він називається «Швидкий Москва-Росія». Це комедія, я там і як сценарист себе cпробую, і як продюсер, і як актор. За все доведеться відповідати.
У вас немає профільної акторської освіти. Чи доводиться вам займатися додатково?
Я вчуся в житті. Намагаюся вдосконалюватися, але не завжди виходить, але взагалі мені дуже пощастило, тому що мене оточує божевільна кількість талановитих людей, з якими я живу в один час, і дружу, і працюю. Я - командний гравець. Для мене більш правильна позиція бути другим. Мені не треба бути першим. Людина, будучи на другому місці, завжди дивиться вперед, а коли на першому - їй завжди доводиться озиратися назад. Тим більше, що коли ти перший тебе боїться величезна кількість народу, яка біжить ззаду. Чудово, ти позбавляєш себе перспективи, і тебе ще й бояться. Бути другим в будь-якому проекті - це круто. Я - командний гравець, не вважаю себе ні генієм, ні мегаталантом. Я людина команди і мене оточує талановиті люди. Мені пощастило.