К черту любовь! (Репортаж с премьеры от Алисы Совы) - рецензія на фільм До біса кохання!

Увійти через
Реєстрація
 
К черту любовь! (Репортаж с премьеры от Алисы Совы)
 
Фільм "До біса кохання!"
Якщо хтось проходив 12 червня близько першої години дня повз кінотеатр "Київ", то він не міг не помітити великої кількості жіноцтва, що, помахуючі яскравими запрошеннями, всотувалась до середини кінотеатру, і, минаючі суворих чоловіків-охоронців, просувалася сходами на другий поверх.
Тим часом на другому поверсі, куди чоловікам вхід був суворо заборонений, жіноцтво скупчувалось навколо столів, щільно заставлених келишками з шампанським та великими тацями шоколаду, а дві усміхнені дівчини радісно вручали новоприбулим плакатики та подарунок - два келихи під шампанське із доволі категоричним написом "До біса любов!". Все це дійство, що на перший погляд нагадувало звітно-планувальні збори дистриб'юторів "Оріфлейму", насправді називалося брифінг "Кохання, шампанське та шоколад!", влаштований кінопрокатною компанією "Геміні" для презентації нового фільму, що англійською зветься "Down with love", "К черту любовь!" - російською, і, відповідно, "До біса любов!" - українською.
На презентацію були запрошені співробітники кінотеатрів, ЗМІ та рекламних агентств, при цьому всі жінки. Та найцікавішою деталлю, як на мене, був той строк, який відділяє дану презентацію від виходу фільму у широкий прокат. Адже, якщо вірити кінопрокатникам, основна глядацька маса зможе побачити фільм лише з 11 вересня цього року, тобто через три місяці після передпрем'єрного показу. Відповідь я намагалася отримати у єдиного присутнього чоловіка прес-секретаря "Геміні" Анатолія Базильчука.
- Як я розумію, Анатолію, фільм видається настільки жіночим, що ви загнали сюди чималеньку цільову групу. Але чому так рано?
- Ми вважаємо, що фільм є досить специфічним та незвичним для сучасного глядача, і потрібен час для його розкрутки.
- Чому незвичним, але ж історії про гендерні змагання чоловіка та жінки - хто кого крутіше - не сходять з екранів?
- Так. Але події цього фільму розгортаються на початку 60-х і він повністю стилізований під ті часи. Комусь це може видатись нецікавим.
- А Вам особисто фільм сподобався?
- Так, мені дуже сподобався. Я вважаю його досить тонким, як на американців. І, взагалі, вважаю, що робота Евана МакГрегора у цьому фільмі є його кращою роллю.
Але схильна не довіряти надмірній рекламі - чим сильніше рекламують, тим більша фігня - я до самого початку фільму сумнівалася у доцільності свого приходу на цю презентацію. Та дарма, фільм виявився гарним, навіть досить гарним. Докладніше розповім пізніше, адже ще багато часу до його виходу на екрани. А поки лише зазначу, що Рене Зельвегер у фільмі виглядала вже не такою дохлою як в "Чикаго" та ще не стала такою пампушкою як у "Бріджет Джонс", тобто була саме така як треба. Що ж стосується гри, то була така як завжди. Але це, зважаючи на високий клас попередніх робіт, не так вже і погано.
P.S. Коли я після фільму з тими подарунковими келихами та плакатиками ввалилася знов на роботу. Колеги, заздрісно оглядаючи пакунок, почали питатися:
- Ну як фільм?"
- Класний! -, відповідаю.
- Ще й фільм класний?! Так не буває!
- Та, мабуть, буває. А, може, я просто в Ма…, тобто в цільовій группі…
Рецензія на фільм До біса кохання! 0  
Аліса Сова 07 січня 2006
Коментарі
 
Ім’я
26 квітня 2017
Ваш коментар
Якого кольору трава?
 
помаранчевого
Червоного
Синього
Зеленого
Коричневого
чорного

Підписатися на обговорення
Оцінка автора
0 Рейтинг
фильма
Всього оцінок: 0