Їх багато і їх не подолати - рецензія на фільм 12 друзів Оушена

Увійти через
Реєстрація
 
Їх багато і їх не подолати
 
Фільм "12 друзів Оушена"
Парад сіквелів з початку року продовжила стрічка Стівена Содерберга „Дванадцять друзів Оушена". Фільм однозначно побив рекорд по вмісту зірок першої категорії на один кадр целулоїдної плівки. Цього разу пограбування перетворилося на крадіжку, а кримінальний тріллер на кримінальну комедію. На зміну казино-інтер'єрам прийшли європейські пейзажі, а до одинадцяти кримінальних друзів приєдналася чарівна представниця правопорядку.
Незважаючи на факт, що американська критика буквально майоріла від негативних і навіть гнівних відгуків, у нашому прокаті спрацювала зовсім інша формула - свідчення тому жвавий інтерес і схвальна реакція у переповненому залі кінотеатру "Київ".
Любити кінематограф - це в першу чергу знаходити в ньому те, що тобі подобається. Виявилось, що у "12-ти друзях Оушена" таких речей достатньо, щоб стверджувати - фільм сподобався. Новий фільм залишив впізнаваність стилю "11-ти", де, крім когорти першокласних акторів, фірмової візуальної сторони та закрученості сюжету був присутній надзвичайно органічний джазовий саундтрек. Відсутність класичної цілісної основи в сюжеті „12-ти" була викликана тим, що сценарій фільму з самого початку був написаний для зовсім іншого фільму. Це вже потім його „підігнали" під реалії оригінальної історії. В двох словах фабула фільму зводиться до того, що мобстер грального бізнесу Террі Бенедикт (Енді Гарсіа), на якому нагріли руки друзяки Оушена - вичислив їх, погрожує і хоче свої гроші назад... з процентами. А так як напружена і добре спланована робота і гарний рекреаційний відпочинок вимагають значних витрат - віддавати особливо нічого. Доведеться забрати гроші у індивідуума, у якого їх з надлишком - злодія сучасності - Франсуа Тулура (Вінсент Кассел). Для умільців Оушена все було б не так складно, якби Расті Раян (Бред Піт) не закрутив роману з небезпечною красунею-детективом (Кетрін Зета-Джонс).
Недоліки сюжету з головою перекрилися цікавими і, часом, несподіваними знахідками. Чого, наприклад, варті Брюс Уілліс та Джулія Робертс, які грають самих себе. В цих випадках фільм переставав бути просто комедією це був стьоб-сатира, "панкуха". Взагалі, тонкий і своєрідний гумор "12-ти" був свого роду родзинкою сіквела. І те, чого не вистачало в плані інтриги чи динаміки знову ж таки було компенсовано. До речі, вже згадуваний саундтрек став ще більш напористішим - доведеться придбати.
Отже, фільм вдався. Хоча б лише через те, що дарує гарний настрій, атмосферу відпочинку та заряд бадьорості.
Цікаво спостерігати за еволюцією інді (незалежного) Содерберга у мейн-стрім (Голівуд). Він не тільки захопив свої старі напрацювання: зйомку з плеча, особливі ракурси, кольорові фільтри, а-ля документальні вставки, хаотичну нарізку кадрів. Він зумів знайти золоту середину між тим, що робити хочеться і тим, за що дають гроші. Саме він, при не зовсім райдужних прогнозах, наполіг щоб бюджет „12-ти" залишився на рівні „11-ти" - 110 мільйонів. Той факт, що в Штатах ці гроші відбилися - свідчить про багато чого... З нетерпінням чекатимемо нової роботи Содерберга - „Че" з Бенісіо Дель Торро в ролі Че Гевари.
6.5/10
Рецензія на фільм 12 друзів Оушена 0  
Alive 29 грудня 2005
Коментарі
 
Ім’я
23 травня 2017
Ваш коментар
Скільки ніг у дельфіна:
 
шість
Дві
Чотири
девять
Вісім
П’ять
Жодної

Підписатися на обговорення
Оцінка автора
7,1 Рейтинг
фильма
Всього оцінок: 15






fk tw G+