Urbi et orbi - Місту і світу - рецензія на фільм Мюнхен

Увійти через
Реєстрація
 
Urbi et orbi - Місту і світу
 
Фільм "Мюнхен"
Кожене нове творіння Стівена Спілберга - це подія довгоочікувана та неординарна. Фільм „Мюнхен", прем'єра, якого відбулася у кінотеатрі „Київ", притягував своєю трагічністю і контроверсійністю. Екранізація Мюнхенської бойні та історії, яка викликана під враженням від цих подій - грунт хиткий та вибухонебезпечний. „Мюнхен" - це не просто майстерний політичний тріллер - це гірка історія, що відбулася і засторога тому, що відбувається і може відбутися.
Такий фільм міг поставити і зробити лише Спліберг. Сам будучи євреєм він не ризикував бути звинуваченим у антисемітизмі, проте небезпека наштовхнутися на ніщивну критику з боку ізраїльтян все-таки існувала. З іншої сторони, авторське трактування, відтворені звірства і переказ пост-мюнхенських подій не могли не бути вороже сприйняті зі сторони арабського світу і Палестини зокрема. Спілберг займає певну об'єктивну над-конфліктну позицію. Не обравши жодної із сторін, він намагається відтворити обидві сторони історії і дати своє морально-етичне бачення. В результаті, безжалісне око підвладних йому камер пройшлося і по нації, яка іде на компроміс поступаючись своїми цінностями, і по жахливій і нелюдській ескалації витків нового терору.
Фільм з перших кадрів кидає глядача у динамічний документально-художній вир. Події навколо захоплення і страти членів ізраїльської Олімпійської команди палестинським екстремістським угрупуванням „Чорний Вересень" у Мюнхені 1972 року відбуваються у тісному хронометражі та історичній достовірності. За тим іде сюжет, у якому реальність та художня інтерпретація то переплітаються, то перекривають одна одну. Уряд Ізраїлю приймає рішення відповісти рішуче і жорстко - всі причетні до організації теракту повинні бути знищені. До здійснення плану помсти силові міністри та прем'єр-міністр Голда Меєр залучають відданого офіцера Авнера (Ерік Бана), співробітника секретної ізраїльської служби Моссад. Авнер виходить із рядів Моссаду, отримує необхідну фінансову підтримку, команду агентів та ліцензію на вбивство. І починається пошук і відлік жертв...
7 років з часів „Спасіння рядового Райяна", Спліберг не брався за серйозне, нерозважальне кіно. І, чесно кажучи, в деяких аспектах „Мюнхен" приємно здивував. Ніякого „заїкання" про демократію, ніякого зайвого пафосу та неправдоподібних сентиментів, ніяких преференцій та виправдань - адже лише такою ціною можна передати те, що заслуговує бути правдою/істиною. Агресія породжує ще більшу агресію, відповідь на терор веде до нових жертв, ворожнечі і війни. І чи не натякав Спілберг на події 11 вересня 2001 року у останній сцені на фоні високої нью-йоркської забудови?
Спілберг навмисно і провокаційно розміщує по сюжету сцени сімейної ідилії, затишку і щастя, надаючи епізодам вбивств і терактів кричущого контрасту. Веселі застольні балачки, приготування їжі та мелодраматичні вставки змінюються на неймовірне нагнітання тривоги, блискавичну розкадровку і приголомшуючі звукові ефекти. І все це відбувається у напрочуд правдоподібно переданій атмосфері 70-тих. У Спілберга ніколи не було проблем із акторським складом - Ерік Бана, Деніел Крейг (новий Джеймс Бонд), Метью Кассовіц та Джефрі Раш - всі на своїх місцях і блискуче справляються зі своєю роботою. Особливого шарму у фільм додає персонаж Папа (Майкл Лонгсдейл) зі своїм світом і своєю неповторною філософією. Наративна манера Папа нагадує іншого героя Лонгсдейла у шпигунському фільмі „Ронін".
Отже, як і передбачалося „Мюнхен" - фільм важкий, суперечливий і неоднозначний. Він спонукає до роздумів і будить тривогу за завтрашній день.
„Мюнхен" - фільм - вчинок, фільм - позиція.
4/4
Рецензія на фільм Мюнхен 0  
Alive 03 лютого 2006
Коментарі
 
Ім’я
26 лютого 2017
Ваш коментар
Хто зіграв головну роль у фільмі "Термінатор"?
 
Кіану Рівз
Чак Норріс
Джордж Клуні
Арнольд Шварцнегер
невідомо

Підписатися на обговорення
Оцінка автора
8,3 Рейтинг
фильма
Всього оцінок: 7