Режисерський дебют Пилипа Янковського - 1:0 на користь мегаполіса? - рецензія на фільм У русі

Увійти через
Реєстрація
 
Режисерський дебют Пилипа Янковського - 1:0 на користь мегаполіса?
 
Фільм "У русі"
Герой серіалів ("Убивча сила", "Агент національної безпеки") та улюбленець багатьох жінок Костянтин Хабенський нарешті зробив заявку на свій зірковий статус і став головною стравою у дебютному фільмі Пилипа Янковського "В движении". А 20 листопада, як і годиться зірці, Хабенський приїхав до Києва представити українську прем'єру цього фільму.
Перед прем'єрою зал зустрів Хабенського привітними оплесками. Але Хабенського вочевидь не вабили лаври "піар-мена" і він, обмежившись коротенькою об'явою про те, що зараз буде фільм Пилипа Олеговича Янковського "В движении", швиденько втік зі сцени.
Майже відразу почався фільм. Та, попри таке недовге перебування Хабенського на сцені, атмосфера в залі продовжувала залишатися піднесеною і вже більше нагадувала покази у Будинку кіно під час фестивалю "Молодість". Зал чутливо реагував на екранні перипетії героя Хабенського Сашка Гур'єва, відмічаючи вдалі місця схвальним гомоном, смішні - щирим сміхом, незрозумілі та слабіші місця - роздратованим мурмотінням.
Отже, наразі про сам фільм. Відчувається, що автори понад усе намагалися зробити фільм модний та актуальний, такий, щоб попасти в струмень, але і вирізнитися поміж інших. Тут автори вирішили проігнорувати твердження виробників "Спрайту" про те, що "імідж - ніщо", і зробити таки фільму гарний імідж. Не треба дивитися фільм, щоб дізнатися про закладену в нього ідею. Всім вже відомо зазделегідь, що фільм про трагедію людини, яку "всмоктав" у свою "центрифугу" мегаполіс і вижимає з неї тепер всі соки, або людина сама туди "всмокталась" і намагається тепер там вижити і бажає зупинись, але не може. І от людина там рухається, рухається і заплутується, заплутується і страждає, страждає... Чого страждає? А це вже питання філософське, морально-етичне, соціальне і так далі. Тобто такі собі вічні цінності у сучасній обгортці. Власне, здається, що цей імідж було створено раніше за сам фільм, так само як і рухливі та мерехтливі титри, які повинні налаштувати глядача на гіпердинамічність сюжету.
Безсумнівно, титри мають відображати концепцію фільму. У зв'язку з цим пригадується нова скандальна французька стрічка Гаспара Ное "Незворотне" (в Києві була показана в рамках цьогорічної "Молодості" у якості фільма сюрприза), титри якої були написані задом на перед та ще й почали повільно обертатися навколо своєї вісі. Сюжетна лінія цього фільму дійсно розгорталася у зворотньому напрямку: спочатку був показаний останній епізод історії, а в кожнім наступнім епізоді попередня частина сюжету, а камера дійсно так хиталася, що періодично починало нудити.
Але титри фільму "В движении" все ж таки рухалися значно швидше самого фільму. Та це, мабуть, і добре, оскільки мерехтіння титрів створювало певний дискомфорт. Сам же фільм почуття дискомфорту не викликав, як і не викликав і ніяких інших почуттів. Тобто зроблено все було якісно: оператор Сергій Мачильський ("Американка", "Колекціонер", "Механічна сюїта" та "Щоденник камікадзе") працює добре, саундтрек від Данила Калашника (проект Netslov, саундтрек до фільму "Квітень") просто супер, змонтовано теж ніби-то непогано.
Але весь драйв картини досягається саме цими візуальними та звуковими ефектами. Коли припиняється музика та динамічна зміна картинок, в яких герой Хабенського Гур'єв безперервно рухається сам і заскакує на те, що рухається біля нього, стає зрозуміло, що справжньої інтриги, яка б жорстко тримала глядача, немає. Немає і того, що робило б цей фільм дійсно таким проблемним та глибоким, яким бачать його автори. Це просто збірка гарно зроблених, смішних, подекуди дуже правдивих та упізнаваних, подекуди нереальних та гротескних епізодів, які чомусь не складаються у повну гармонійну картину.
Квінтесенцією всього цього рухливого процесу має стати несподівана та безглузда загибель подруги Гур'єва Лізи (Олена Перова), після якої настане переворот у свідомості Гур'єва і він почне переглядати свої життєві цінності, захоче почати інше життя і … поїде робити репортаж про інопланетян. В загибелі Лізи Гур'єв обвинувачує себе і той спосіб життя, який веде він та його оточення, але цьому ходові бракує логіки.
Чому? Спробуємо прослідкувати.
Ліза зустрічається з досить підозрілим типом Мітягіним (Микола Чиндяйкін), який називає себе інженером, але живе в готельному номері за півтори штуки баксів і має офіс з озброєною охороною. Гур'єв з Лізою знімають черговий провокаційний репортаж про відомого актора (Федір Бондарчук). На фото поруч з актором Гур'єв узнає Ольгу (Анастасія фон Калманович) - дружину свого старого друга Олексія, який останнім часом займає високу політичну посаду (Олексій Макаров). Щоб не зіпсувати другові репутацію Гур'єв намагається знищити всі фотографії та негативи скандального репортажу, але з'ясовується, що Мітягін украв їх у Лізи і відмовляється віддати на вимогу Гур'єва. Мало того, Мітягін рекомендує Гур'єву триматися якнайдалі від друга політика. Після цього логічно очікувати наступних речей: вбивства або замаху на вбивство Олексія, вбивства або замаху на вбивство Гур'єва, витоку компромату на Олексія, якоїсь жахливої і підступної витівки Ольги. Але натомість тієї ж ночі вбивають Мітягіна разом з охороною, співробітниками офісу та Лізою. Далі не пропонується ніяких версій на тему: хто і за що вбив Мітягіна. З того як подано Мітягіна у фільмі можна зрозуміти, що його міг вбити хто завгодно і за що завгодно. Немає жодного натяку, що вбивство якось пов'язано з тими фотографіями і другом Гур'єва - по фільму друг навіть не знає про існування тих фотографій. У смерті Лізи дійсно винен Гур'єв, який послав її до Мітягіна забрати фотографії саме в той момент, коли було здійснено вбивство. Тобто Лізу було вбито випадково і лише через те, що Гур'єв один раз в житті вирішив зробити добру справу і відмовитись від жареного матеріалу. То виходить мораль - один нуль на користь мегаполісу? І все це нагнітання навколо фотографій, друзів, дружин на протязі всього фільму обривається на цьому місці? Розрізнена мозаїка не складається в малюнок, а так і лишається розкиданими шматками деталей. Нібито інтригуючі лінії Олексія та Мітягіна обриваються у порожнечу. Не реалізується також і підкреслена загадковість Ольги. В результаті навіть здається, що її персонаж був введений для чергової демонстрації сексуальних здібностей та різноманіття смаку головного героя.
До речі, і образ самого героя викликає певні сумніви. Згідно офіційного синопсису він є скандальним журналістом - працює в редакції, робить репортажі, щось пише. Але сам виконавець Хабенський (після прем'єри знову вийшов на сцену і відповів на питання глядачів), запевнив, що журналіста він не грав (він їх взагалі не терпить, оскільки вони все перебріхують), а грав він такого собі "вигадника текстів", які взагалі не мають нічого спільного з реальністю і робляться для підняття тиражу видання. Питання: навіщо ж тоді бігати, проникати, ховатись, дізнаватись, наражатись на небезпеку? Можна сидіти тихенько на кухні або краще навіть десь у бункері, щоб не зразу знайшли, і вигадувати собі сенсації. Але ж авторам, за офіційним зізнанням самого Пилипа Янковського, була потрібна людина публічної професії. От і вийшов такий собі не папарацці і не "геній чорного піару", а "сеньор з вищого світу", який у фільмі здебільшого не винюхує і не вигадує, а виконує якісь представницькі функції сумнівного характеру (розважає юну оперну діву з Кореї, представляючись їй як власник притулків для тварин) та без упину п'є на різноманітних тусовках.
Але при всіх загальних недоліках стрічки гра Хабенського безсумнівно заслуговує на увагу. Він довів, що знає своє ремесло, і натхненно грає навіть тоді, коли не знає достеменно, кого саме, або ж коли грає того, кого не любить. І це його справжній бенефіс.
Крім Хабенського, не зважаючи на те, що у фільмі багато відомих імен, привертає увагу дебют співачки Олени Перової - її Ліза вийшла дуже живою, яскравою і її звичайно жаль у фіналі. Дуже професійно зіграла і Олександра Скачкова - дивлячись на її баскетболістку Любу, просто отримуєш задоволення від класної гри, а особливо від тих моментів, де вона грає у парі з Михайлом Єфремовим.
Ну і звичайно не можна не згадати, що у фільмі "засвітилась" 15-річна Оксана Акіньшина, яка після дебюту у "Сестрах" Сергія Бодрова є визнаною зіркою і мало не національним героєм. Звичайно, у Янковського Оксана знялася мимохіть - адже в цей час вона грала головну роль у фільмі шведського режисера Лукаса Мудісона "Лілія назавжди".
Отже, в цілому у фільмі є багато приємних речей та й задумка була не погана, а всі недоліки можна списати на дебют Янковського як режисера і брак досвіду.
Рецензія на фільм У русі 0  
Аліса Сова 03 січня 2006
Коментарі
 
Ім’я
22 січня 2017
Ваш коментар
Хто зіграв головну роль у фільмі "Термінатор"?
 
Джордж Клуні
Арнольд Шварцнегер
Чак Норріс
Кіану Рівз
невідомо

Підписатися на обговорення
Оцінка автора
0 Рейтинг
фильма
Всього оцінок: 0