Кінематограф про реальних письменників
Щороку 3-го березня усі літератори, графомани, а також їх шанувальники відзначають Всесвітній день письменників. Кінематограф за роки існування створив тисячі різних фільмів про реальних чи вигаданих письменників. Біографічні фільми створювати найважче, але в пошуках цікавих сюжетів сценаристи і режисери часто звертаються до фактів із життя відомих письменників, які інколи цікавіші за їх твори. Про деякі із таких фільмів далі.
"Двадцять шість днів з життя Достоєвського" (реж. Олександр Зархі, 1980)
Солоніцин - Достоєвський
Фільм в якому постать видатного російського класика винесена на екран у правдивому відображенні складного періоду його життя і творчості. Ми не бачимо тут вигаданого і надуманого образу генія. Режисер демонструє письменника із усіх його позитивних і негативних сторін. Тобто насамперед ми бачимо людину, яка знаходиться у майновому рабстві власного видавця, який уклав із Достоєвським кабальний договір. Гра Анатолія Солоніцина дуже реалістична і саме вона додає цій біографічній картині тієї безпосередності і простоти, якою сам письменник наділяв власних книжних героїв. Фільм був удостоєний Срібного ведмедя за кращу чоловічу роль (Солоніцин) на Берлінському кінофестивалі.
"Готика» (реж. Кен Рассел, 1986)
Байрон - Бірн
Епатажний британський режисер Кен Рассел любив знімати фільми про видатних творчих особистостей додаючи до реальних фактів частину вимислу. Фільм «Готика» розповідає про знамениту зустріч на швейцарській віллі Джорджа Гордона Байрона і його друзів: поета Персі Біші Шеллі і його коханої Мері Годвін (авторка «Франкенштейна, чи сучасного Прометея»). Саме цю подію режисер відобразив у звичній для себе божевільній експресії. Герої за замислом режисера потрапляють у справжній сюрреалістичний світ схожий на страшний сон, де і народжуються їх майбутні твори відомі нам до сьогодні.
«Кафка» (реж. Стівен Содерберг, 1991)
Айронс - Кафка
Сам сюжет фільму має тісне переплетення біографічних відомостей життя видатного прозаїка і змісту його творів. Содерберг створив справжню атмосферу лялькового абсурду притаманного творам Кафки. Режисер майстерно за фільмував історію, в якій зосередження уваги на нелюдських умовах щоденної праці, гнітючій владі держави, загальній нерівності подано в захоплюючому вирі інтриг. Чудово грає письменника неймовірно виразний і харизматичний Джеремі Айронс.
«Перо маркіза де Сада» (реж. Філіп Кауфман, 2000)
де Сад - Раш
Режисер демонструє знаменитого де Сада як постать, яка не могла не виникнути у тодішньому суспільстві для змалювання його морального занепаду. Письменник тут виступає як звичайна пересічна людина, яка не є більш збоченою, а ніж наприклад інші герої. Просто у ньому є певна граційність, яка межує із інтелектуальною безсоромністю. Він не цурається говорити про те, про що інші дозволяють собі лише думати. У фільмі можна виокремити дивовижну гру Джеффрі Раша, який за роль де Сада був удостоєний номінації на «Оскар».
“Айріс» (реж. Річард Айр, 2001)
Мердок - Денч
Картина присвячена складному життю англійської романістки Айріс Мердок, яка в останні роки життя страждала хворобою Альцгеймера. Фільм демонструє нам два відрізки життя героїні: на початку її творчого шляху і при кінці життя. Ранні ретроспективні епізоди вплітаються у загальну більш основну сюжетну лінію, в якій Джуді Денч майстерно демонструє фізіологічну немічність героїні. Так само досить непривабливо змальований і її чоловік, який згадує вже важкохворій Айріс її зради.
“Години» (реж. Стівен Долдрі, 2002)
Вулф - Кідман
Естетично довершена картина про позачасовий вплив творчості Вірджинію Вулф на читачів її творів довершено ілюструє складний психологічний стиль її прози. Режисер демонструє трьох героїнь (з яких одна – сама Вулф) різних поколінь, які перебувають у духовному зв’язку з потоками свідомості письменниці відтвореними у прозі. Фільм досить стримано говорить про різні аспекти існування жінки і виклики, які приносить їй життєвий простір. Фільм був номінований у 9-ти категоріях на премію «Оскар».
«Капоте» (реж. Беннет Міллер, 2005)
Капоте - Хоффман
Фільм оповідає реальну історію, яка підштовхнула знаменитого американського письменника Трумена Капоте до написання одного з найвідоміших його творів – «Холоднокровного вбивства». Протягом фільму маємо змогу в репортажному стилі спостерігати за тим, як Капоте (у блискучому виконанні Філіпа Сеймура Хоффмана) дізнається про жорстоке вбивство сім’ї з чотирьох чоловік двома парубками і те, як письменник переймається ситуацією заглиблюючись у її суть. Він намагається зустрітись із затриманими злочинцями, аби точно змалювати їх портрет у власному романі. Фільм в першу чергу цікавий грою Хоффмана, який отримав за роль Капоте «Оскара».
«Остання неділя» (реж. Майкл Хоффман, 2009)
Толстой - Пламмер
Один з небагатьох фільмів, в якому відчувається дуже відповідальне і обережне ставлення авторів до чужої культури, у даному випадку – російської. В центрі сюжету заключний період життя знаменитого письменника Лева Толстого і його непростих стосунків з рідними і оточуючим світом. Фільм демонструє усю специфічність стосунків письменника і його Софії (Гелен Міррен), і те, як видатний творець вирішує востаннє усамітнитись відмовившись від світського життя.