Олеся Ногина, продюсерка (FFilms-studio.com)
• Ваш фільм авторський чи продюсерський?
«Сусідка» – це продюсерський жанровий фільм, задумуючи який ми мали на меті створити глядацьке кіно для найширшої аудиторії нового рівня якості – і зйомки, і музики, і акторської гри, і сценарної роботи. Формула ромкому – не нова, але для українського кінематографу – ще свіжа, не заїжджена. Ми плідно працювали над сценарієм із письменницею Іреною Карпою, для якої цей проєкт став кінодебютом, а на майданчику і під час монтажу – з режисеркою Наталею Пасеницькою, у якої був переконливий досвід фестивальних короткометражок та телесеріалів.
• Ваш фільм знімався зовсім в іншій, ще довоєнній, реальності. Чи довелося вам щось змінювати у стрічці, щоб додати більше сучасної повістки?
Загалом так, картина фіксує й відображає безтурботний Київ літа 2021 року, коли здавалося, що другий захід пандемії – це найбільше зло. Але базові цінності цього фільму – кохання, сім’я – залишаються актуальними завжди. Зараз усім нам, як ніколи, потрібне світло, відчуття нормальності, віра в кохання і позитивні емоції. Тож так, ми наважилися випускати в прокат романтичну комедію під час війни та відключень світла, адже віримо в те, що кіно – це чудовий спосіб відволіктися від тяжких дум, покращити настрій, помріяти і, кінець кінцем, перенестися подумки в наше нещодавнє життя, яке обов’язково ще буде доступним. Кілька моментів у фінальній версії фільму ми таки змінили – наприклад, монолог головної героїні про кризу маскулінності та тотальне розчарування в чоловіках. Українські чоловіки зараз точно не заслуговують на такі слова.
• Якій аудиторії адресований ваш фільм?
Найширшій. Наша тематика буде однаково актуальна і для молодих пар, що ще не мають сімейного досвіду життя з дітлахами, і для сімей з дітьми – багато батьків точно впізнають себе в деяких карколомних сценках за участі малечі. Ми, звісно, не позиціонуємо цей фільм як сімейний, ромком більше націлений на те, щоб молодь і дорослі посміялися і попереживали за стосунки між героями. Але, наприклад, поки я безліч разів переглядала просмотрови, мій 6-річний син страшенно полюбив «Сусідку» – сцени з дітьми викликали в нього гомеричний сміх. Тож залежно від розкутості батьків – нинішнім просунутим дітям теж може сподобатись лінія про те, як діти головної героїні (грає Ксенія Мішина) мучать і знущаються з мачо-холостяка (грає Артемій Єгоров).
• Як гадаєте, чи готовий український глядач до романтичної комедії зараз?
Ми відчули, що на цій стадії війни глядач уже готовий і навіть має потребу в позитиві. Адже незважаючи ні на що – життя триває, люди закохуються, одружуються, розлучаються, а іноді просто-таки рятуються любов’ю. І легкі розваги – це теж спосіб зменшувати стрес, відволікатися від подій буденності. У часи темряви люди шукають світла. І ми щиро віримо, що трохи гарного настрою зможемо забезпечити цим фільмом. Працюючи над стрічкою протягом 3-х років, 2 з яких панувала пандемія і ще майже 1 – повномасштабна війна, ми дуже старалися відтворити на екрані магію кохання, хімію між головними героями. І нам здається, що це вдалося.
• Що зумовило вибір виконавців головних ролей? Розкажіть детальніше про процес вибору акторів, за якими критеріями обирали та що було для вас важливим?
Кастинги тривали досить довго і в кілька заходів. Спочатку, тільки-но був готовий сценарій, ми майже затвердили одну пару головних акторів. Навіть скажу більше – головна жіноча роль Вероніки писалася з розрахунку на те, що грати її буде одна з популярних співачок. Тому такий образ – вчителька музики. Але пандемія не дала нам можливості знімати цей фільм влітку 2019-го. Потім ми пішли на другий захід розробки, багато чого змінили в сценарії, працювали з консультантами з США. І в процесі проб, репетицій зрозуміли, що все-таки в цій історії суперважлива філігранна акторська гра, природність у кадрі, майстерність. Інакше глядач нам не повірить. І ми почали кастинги знову. І дуже раді, що зупинилися саме на Ксенії Мішиній та Артемії Єгорові – вони дійсно мають дуже органічний вигляд у кадрі як пара, чудово впоралися по-акторськи, ідеально вписалися в типажі. Робота з ними на знімальному майданчику була дуже ефективною, вони – дійсно професіонали і чудово розкрилися в цьому проєкті. Думаю, Артемій Єгоров стане новим секс-символом українського кіна, а Ксенія Мішина в цій ролі розширить глядацьке сприйняття свого діапазону – адже замість звичного мелодраматичного амплуа вона вперше втілює саме комедійну головну роль.
• Як взагалі народилася ідея фільму?
Із життя. У нашій продюсерській групі всі з дітьми, і у всіх купа батьківського досвіду щодо того, яким кумедним буває життя з малечею. Ми якось дуже природно захотіли створити комедію, що побудована на оцих смішних моментах сімейного життя, і сценаристка Ірена Карпа теж мама двох доньок - вона теж радо взялася за цю тему. Наш герой Петро – він наче той кіт Леопольд, за яким ганяються миші. Схрещення умовного «Тома і Джері» з історією кохання здалося нам дуже плодючим підґрунтям для легкого романтичного гумору.
• Чому, на вашу думку, український глядач має переглянути цю стрічку?
Тому що це якісне й оптимістичне українське кіно. Тому що нам усім потрібен відпочинок і трохи “нормальності” в цьому божевільному світі. Тому що ми продовжуємо вірити в кохання, в життя, в світле майбутнє наших дітей. Тому що гумор – рятує. І ця війна іде в тому числі і за українську культуру, українську мову, українське кіно. Ну і звісно, частина коштів з кожного квитка піде на допомогу ЗСУ.
