Янгол у пеклі
Фентезійний напрям можна вважати одніим з важливих течій сучасного кінематографу – мабуть, зважаючи на популярність серед юних поціновувачів кіно, це певний набір канонічних правил, що полегшують написання сценарію. На стежці цього жанру випробовують своє вміння і новачки, а ось у екранізації манги Юкіто Кісіро Аліта: Бойовий ангел (Alita: Battle Angel Gunnm) спробували свої сили такі титани як Роберт Родрігез у якості режисера, і Джеймс Камерон (спільно з Джоном Ландау) – у якості продюсера.
Отже, далеке майбутнє. Світ оговтався після війни – тепер він розділився на Місто Брухту – на Землі, і небесне місто – що парить над «звичайними». Мрія будь-кого з першого, де за забавку править гладіаторський мотобол – потрапити туди, де, як еліта, живуть вершки суспільства, і ходить лише вантажний ліфт. Якось на (саме на грішну) землю падає кіборг – дівчина Аліта, з мозком підлітка і серцем кіборга, втілення передових технологій минулих століть – проте вижити і зробити свої перші кроки вона може лише за допомогою доктора Дайсона Ідо – керівника благодійної «для всіх» клініки. Саме юначці потрібно кинути виклик системі, пройти через зраду, розтопити крижані серця – відповісти на питання з минулого і змінити майбутнє.
Стилістично Аліта: Бойовий ангел – це більш юнацьке фентезі, втілення юнацького максималізму, з відповідним звертанням до основних його засад: так, це і більш молодіжний підбір персонажів, відміна від гротескного натуралізму (Місто Сміття, крім натовпів злочинців, не виглядає аж такою вже закінченою дірою), традиційний «журнально-гламурний» стиль героїв. У стрічці активно використовується CG-анімація, завдяки чому 3D та IMAX 3D досить вагомо реалізують свої переваги у площині візуальних ефектів – тут є безліч сцен де вони знайдуть свої застосування. Так, це і погоні на смертельних колах мотоболу, і бійки у місті, які ведуть герої на «кіберпримочках», і власне сама атмосфера Міста Брухту. Сюжетна лінія чітко лінійна, іноді здається що занадто, її елементи чітко припасовані, - в ній іноді вгадуються майже візуальні відсилки до інших стрічок, хоча б того ж самого «Елізіум» Ніла Бломкампа або якщо пофантазувати – хоча б до «Судді Дредда» 1995 року – і багатьох інших. Незважаючи на антиутопічний характер, автори надають перевагу світлим і яскравим мотивам.
Гра акторського складу. Сценарій не ставив особливо високих планок перед досвідченим складом: головну героїню зіграла Роза Салазар, яка має чималий досвід зйомок у фентезійному кіно, а постать Дайсона Ідо вітлив володар Оскара Кристоф Вальц. Загалом персонажі стрічки однозначні, ідеалістичні чи навпаки, і хоч у фільмі є певний мотив зради, вона не виглядає тут похмуро-нависаючою.
Як висновок. Аліта: Бойовий ангел – це те молодіжне кіно яке підійде для глядача будь-якого віку, з перцовою приправою від Родрігеса у вигляді бійок на мечах, і Камерона – у вигляді солодких сантиментів, традиційно легка страва видовищного кінодозвілля