Войти через
facebook google
 

Труднощі перекладу


Рецензия на фильм: Прибытие
Фильм Прибытие

Відомі режисери вже неодноразово звертались до жанру наукової фантастики. За останній час можна згадати принаймні дві достойні стрічки, що запам’ятались своє візуальною досконалістю і одночасно змістовою насиченістю, це «Гравітація» Альфонсо Куарона та «Інтерстеллар» Крістофера Нолана. В обох випадках після перегляду виникало гостре бажання віддати обом фільмам всі нагороди американської кіноакадемії і одразу оголосити найкращими. Приблизно схоже відчуття виникає і після нового фільму Дені Вільньова.

Емі Адамс грає спеціаліста з іноземних мов, що поміж іншого знає португальську, фарсі та китайську. До неї звертається по допомогу уряд США після того, як на Землю прибувають космічні кораблі прибульців і зависають над планетою, тим самим змушуючи землян замислитись над метою їхнього прибуття, а у багатьох просто викликають недовіру та страх. Перед героїнею Емі Адамс ставиться непросте завдання знайти спосіб комунікації з прибульцями, чим власне вона і займається.

Для канадського режисера Вільньова це фактично третій впевнений крок на територію блокбастера, де можна оперувати великими бюджетами і знімати всесвітньо визнаних акторів. До цього офіційно такими стали «Полонянки» та «Сікаріо». Постановнику вдалось зберегти свій авторський стиль, який можна помітити навіть непрофесіоналу, і розповісти цікаві, напружені, глибокі, яскраві, а також доволі жорсткі людські історії. Можливо, комусь пригадається довгий епізод в «Сікаріо», де одного з ватажків наркокартелю перевозять з Мексики в США, впродовж якого постійно відчувається небезпека, присутня навіть у мовчазних пустельних краєвидах, що наростає аж до швидкої та майстерно знятої сцени на кордоні. У «Прибутті» режисер також використовує попередньо апробовані прийоми, нагнітаючи саспенс аж до фінальної розв’язки. Такий ефект досягається, зокрема, завдяки чудовій операторській роботі та звуковому супроводу. Разом з тим, на відміну від інших стрічок, у цьому фільмі Вільньова жорст(о)кості на порядок менше.

Однак чи не є візуально довершене «Прибуття» лише гарною обгорткою, де сюжет відіграє роль другорядну і неважливу? Власне, таке питання поставало до «Гравітації» Куарона, яка дійсно вражала при першому перегляді, але не залишала після себе майже жодної їжі для роздумів.

Насправді, ні. Вільньову однозначно вдалось. Він не лише розказав історію яскраво і цікаво (до речі, особливо подобається як зображені у фільмі деталі, організація зв’язку, армії, техніка та фонові і нібито несуттєві нюанси), але і навіть зміг запропонувати щось нове у науковій фантастиці, адресуючи меседж в першу чергу людству.

0
Ivan Romashchenko 13 ноября 2016
Like

Имя:
16 октября 2019
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


«Дайош» більше якісних спін-офів всесвіту Зоряних воєн! «Дайош» більше якісних спін-офів всесвіту Зоряних воєн!

Лукасфілм та Дісней продовжують розповідати історії про події між «Помстою сітхів» та «Новою надією» в межах...

26 мая 2018
Перехідний період Перехідний період

Основна проблема нових епізодів 7 і 8 у самій концепції. Перші 6 епізодів були цілісною історією, з глибоким бекграундом, яка не вимагала...

26 декабря 2017
Сатира від Лаймана Сатира від Лаймана

Кіно з Томом Крузом зазвичай страждає на створення супергеройського іміджу і вихваляння втілених ним персонажів. Попри те, що геройські...

16 октября 2017
Продовження культового фільму Продовження культового фільму

Після перегляду «Той, що біжить по лезу 2049» заспокоює одне: як добре, що це зняв не Рідлі Скот. Англійцю вже цього року...

10 октября 2017
Не джедаями єдиними... Не джедаями єдиними...

«Бунтар один» - це спін-оф «Зоряних війн», в якому розповідається про події, що відбулися напередодні четвертого...

25 декабря 2016