Сонна подорож на схід України
Спроби художньо зобразити події війни на сході України здійснюють вже не тільки українські та російські кінематографісти. Фільм «Frost» (чому назву переклали як «Іній», а не «Мороз» - неясно) - спільний проект Литви, Франції, Польщі та України. Та чи вдалося міжнародному творчому колективу зняти якісний фільм?
Сюжет фільму розповідає про молодого литовця на ім’я Рокас, до якого товариш звертається з проханням відвести гуманітарну допомогу українській армії. Рокас погоджується і, взявши свою подругу Інгу, з якою у нього натягнуті відносини, вирушає на схід України…
Даний фільм є прикладом незалежного європейського кіно у гіршому його прояві: фільм затягнутий, нудний, переповнений довжелезними німими сценами, які не несуть жодного змісту… Скажімо так, середньостатистичний глядач, навряд чи зможе додивитися даний фільм до кінця, періодично не промотуючи його на третій-четвертій швидкості. Фактично, фільм вганяє у сон вже на п’ятій хвилині. Звичайно, іноді персонажі заводять цікаві розмови про війну, про її причини, про сенс життя і таке інше, але дійсно цікавих епізодів дуже мало.
Хоча «Frost» і позиціонувався як фільм про війну на сході України, але самої війни в кадрі майже не видно, хоча фільм частково знімали в зоні АТО. За усі дві години, що триває фільм у кадрі можна побачити пару закинутих (зруйнованих) будівель, пару цікавих діалогів з українськими солдатами, які пояснюють чому і за що воюють, і одну дурнувату по своїй суті сцену втечі від невидимого ворога. Сам головний герой Рокас, як і автори фільму, силується зрозуміти війну, на яку він приїхав (безуспішно, судячи з його слів), бо Литва також граничить з Росією, а значить також може зазнати нападу з боку сусіда. Українські солдати показані в цілому нормально і переконливо. Мабуть, це тому, що у фільмі їх грали не актори, а справжні ветерани війни на Донбасі.
Персонажі вийшли плоскими і нецікавими. Можливо, це через явну недосвідченість акторів, особливо виконавців головних ролей. Що ж стосується знаменитої Ванесси Параді, чиє обличчя присутнє на багатьох плакатах фільму, то її шанувальники точно будуть розчаровані – сцен з її участю дуже мало і вони ніяк не впливають на сюжет. Мотивація головних героїв також не розкрита: чому вони так легко погодилися їхати у зону бойових дій, чому Рокас позбавлений відчуття самозбереження, якщо лізе на передову, як метелик на полум’я?
Технічно фільм виглядає дуже слабо. Тільки справа не у сіруватій картинці (фільм про війну, так що це прийнятно), а у слабенькій операторській роботі. Оператор увесь час бере крупні плани обличь, гарно поставлених планів майже немає, камера постійно припаяна до підлоги, а коли все ж рухається, то страшно тремтить. Їй Богу, так знімають аматори. Музики практично немає, крім пісні «Пливе кача по Тисині» у виконанні гурту «Піккардійська Терція». Коротше кажучи, технічно фільм слабенький, хоча це дивно, бо його сукупний бюджет – 40 млн. грн.
Шкода це визнавати, але фільм «Frost» вийшов абсолютно нікудишній. Неясно, для кого він знятий. Середньостатистичному глядачеві він нецікавий, бо нудний; тим, хто цікавиться подіями війни на сході України він толком не показує війну; як пропаганда він також не працює, бо автори нічого путнього не пропагують; цікавих технічних складових тут немає.