Безмізкі


Рецензия на фильм: Забытые Богом
Фильм Забытые Богом

Порівняно нетривала епоха так званого «Дикого Заходу» в США – прекрасне середовище для найрізноманітніших історій. Тому в такому жанрі кіно як «вестерн» виходили різні фільми – від несерйозних і фантастичних до дуже правдоподібних і навіть заснованих на реальних подіях. А бували і такі, які що є сили корчили із себе серйозні і правдоподібні фільми (чи серіали), але, фактично, такими не були. Серіал «Godless», назва якого перекладається як «Безбожні», є саме таким – потугою на правдоподібну історію. Провальною, на жаль.

Події серіалу відбуваються в американській провінції у 1880-х роках, де промишляє банда під керівництвом жорстокого горлоріза Френка Гріффіна. Грабунки та вбивства привели до того, що скажену банду вирішив покинути найкращий стрілець та найбільш наближений до Френка член угрупування на ім’я Рой Гуд. Правда, просто так з банди ніхто не йде, тому Рой втік, прихопивши з собою крадені грошенята і вбивши та поранивши кількох членів банди, включно із самим Гріффіном. Останній в нападі люті перестріляв усе населення містечка, що було неподалік і пообіцяв знайти і помститися самому Гуду. Рой же сховався в поселенні Ла Бель, населення якого складають в основному жінки, бо чоловіки нещодавно загинули на шахті…

Під час перегляду усіх семи серій «Безбожних» на язику крутиться одне запитання: творець серіалу Скотт Френк знущається над глядачами чи як? Начебто, Френк і не безмізкий йолоп, написав сценарії до не найтупіших фільмів «Особлива думка» (2002), «Росомаха» (2013) і «Логан» (2017), а також був режисером прекрасного детективного трилера «Прогулянка серед могил» (2014). А ось з «Безбожними» Френка понесло кудись не туди – сюжет переповнений такою ахінеєю та ідіотизмами, що часом дає фору третьосортним вестерн-бойовичкам, на зразок «Мерця в Тумстоуні». Наприклад, банда Гріффіна вже давно займається грабунками, але місцевій владі на це начхати; банда Гріффіна вбила високо поставленого представника закону, але місцевій владі на це начхати; банда Гріффіна перестріляла ціле місто, але місцевій владі також на це начхати. Зрозуміло, що Дикий Захід тому і був названий «диким», що там творилося справжнє беззаконня – туди-сюди шастали банди, індіанці пробували відвоювати свої землі, місцеві шерифи не завжди контролювали обстановку і так далі. Але Скотт Френк гіперболізував усе до таких масштабів, що повірити у 0те, що відбувається просто неможливо. В реальності і за менші злочини влада би натравила на банду Гріффіна військову кавалерію та всіх мисливців за головами на додачу. Але в альтернативній реальності Френка кавалерії начхати на всі злочини бандитів – у них якісь свої справи. Але насправді даний сюжетний виверт зроблений з іншою метою. Не треба бути генієм, щоб здогадатися, що в останній серії глядача чекає масштабне побоїще між бандитами та жителями Ла Беля. А оскільки сценаристові, слідуючи сучасним модним тенденціям, треба було проти бандитів виставити групку «сильних та незалежних» під обов’язковим керівництвом лесбійки, то Френк пішов на такий сценарний крок, наплювавши на всі закони логіки і здорового глузду. А можна було б зробити логічніше: наприклад, сказати, що Гріффін у змові з місцевою владою. Але ж ні, невеличку армію (в банді по сюжету 30 чоловік) наче ніхто не помічає. При чому, інші стереотипи на місці – Гріффін обов’язково цитує Біблію і корчить із себе віруючого. Сценарну дурість Френк регулярно пробує перекрити жорстокістю – тут тобі і кров, і відірвані кінцівки, і гори трупів, в тому числі і немовлят. Коротше кажучи, провальна спроба відігратися на вразливих глядачах.

Але навіть якщо закрити очі на сюжетну ахінею, серіал не стане кращим. Сюжет передбачуваний до неможливості: із самого початку ясно чим все закінчиться, зрозуміло що Гуд та Гріффін вийдуть на дуель, зрозуміло, що раз Гуд поселився у молодої та привабливої удовиці Еліс, то ближче до кінця серіалу вони пересплять... Ще одна проблема – наявність у серіалі абсолютно зайвих сюжетних ліній, які нікуди не ведуть і вставлені в серіал лише «шоб було». Наприклад, навіщо поряд з Ла Белем «поселили» негрів-ветеранів громадянської війни, навіщо переконували в крутизні цих персонажів, якщо в кінці серіалу їх досить тупо спустили в сценарний унітаз? І це стосується багатьох персонажів – представників багатої компанії, яка підписує угоду з жителями Ла Беля, молодого хлопчини-стрільця, сина-індіанця удовиці Еліс… Усі вони просто тягнуть час, не граючи ніякої вагомої ролі в сюжеті. І тут стає зрозумілим, що в оригіналі «Безбожні» задумувались як повнометражний фільм. Так, мабуть, і треба було зробити – можливо, вийшов би простий, але видовищний бойовик в дусі «Чудової сімки» (2016). Але продюсер Стівен Содерберг, прочитавши сценарій, вирішив дати Френкові можливість у повному обсязі екранізувати свій сценарій. Отримавши «карт-бланш», Френк не мусив труситися над кожною сценою і зливати всю «воду». І тому навіть якщо закрити очі не лише на сценарну дурість, але й на зайві й непотрібні сюжетні лінії, «Безбожні» будуть страждати ключовою проблемою – серіал несказанно нудний: події розгортаються повільно і в’яло, цікавих епізодів – кіт наплакав, лише в окремі моменти, наприклад під час перестрілок, серіал хоч якось «оживає». При чому, періодично наступають пафосні (наприклад, поява Гуда («гуд» - англійською «добрий») в диму в останній серії) і самопародійні сцени (наприклад, коли персонаж, бризкаючи харизмою і пафосом, виходить з будинку з револьверами наголо, а його тупо валять прямо на порозі), від чого неясно, що Френк хотів зняти – серйозний фільм чи тупорилу комедію. А підсюжет з індіанцем-привидом – це взагалі капець.

З чисто візуальної сторони серіал виглядає прийнятно: картинка красива, а ось операторська робота неоднозначна – то оператор знімає цілком професійно, то бере камеру до рук і починає як дилетант трусити камерою і завалювати горизонт. Тим не менше, пейзажі у серіалі дуже красиві, декорації поселень дикого заходу виглядають переконливо, одяг також відповідає епосі. Дивно, що незважаючи на наявність усіх атрибутів вестерна, атмосфера дикого заходу відчувається не так часто. Актори у фільмі маловідомі, але зіграли непогано.

В цілому, серіал «Безбожні» став відвертим розчаруванням. Цікава ідея, непогана технічна складова серіалу і прийнятна акторська гра були убиті ідіотським сценарієм та повільним і нудним розгортанням подій. Краще подивитися «Непрощеного» (1992) чи «Доларову трилогію» Сержіо Леоне.

0
Зорян 10 августа 2018



Имя:
23 апреля 2021
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


30 років самотності 30 років самотності

Рецензія на серіал «І будуть люди» (2020)

21 апреля 2021
Бездумні копіювальники Бездумні копіювальники

Рецензія на фільм «Безславні кріпаки» (2020). Увага, розкриваються деякі  деталі сюжету!

17 апреля 2021
Битва гігантів Битва гігантів

Рецензія на фільм "Ґодзілла" проти "Конґа" (2021)

13 апреля 2021
Тут був кіт-кухар Тут був кіт-кухар

Рецензія на фільм “Monster Hunter“ (2020)

16 марта 2021
Таємниці Бостона Таємниці Бостона

Рецензія на фільм “Spenser Confidential”

28 февраля 2021