Войти через
facebook
 

Драматична історія написання «Вінна Пуха»


Рецензия на фильм: Прощай, Кристофер Робин
Фильм Прощай, Кристофер Робин

Казкові оповідання про ведмедика Вінні Пуха та його друзів будоражать фантазії не одного покоління дітей по усьому світу. І не дивно – в цих оповіданнях є все, що має містити у собі приємна дитяча казка: цікавий сюжет, харизматичні герої, повчальний і філософський підтекст… Ці оповідання здобули визнання, комерційний успіх і неодноразово екранізувалися в різних країнах. Але мало хто знає непросту і навіть драматичну історію про те, як писалися ці оповідання і хто їх автор. Британський фільм «Прощавай, Крістофере Робіне» розповідає саме цю історію.

Події фільму відбуваються з 1916-го по 1944 роки. В центрі сюжету – сім’я Мілнів, а саме: батько – Алан Александр Мілн, письменник, який був ветераном Першої світової війни і тривалий час боровся з психологічними наслідками після пережитих боїв; мати – Дафна Мілн, світська дама з колоритними тарганами в голові і, судячи з фільму, слабо розвиненим материнським інстинктом; син – Крістофер Робін Мілн, проста дитина з непростим дитинством, оскільки на нього звалюється тягар слави, бо саме він став прототипом Крістофера Робіна-персонажа, а його іграшки – тими самими героями казкових оповідань; няня – Олівія, хороша жінка, яка, по-суті, замінює Крістоферу матір… Фільм детально розповідає про те, як складалися відносини у родині, як писалися знамениті оповідання про Вінні Пуха і як успіх і слава цих оповідань вплинули на родину (вплив був далеко не позитивним)…

Фільм вийшов досить цікавим і досить життєвим. В сюжеті переплітаються чимало споконвічних теми: відносини між батьками і дітьми, проблеми розуміння людей, перевірка славою… Заодно, автори фільму звертають увагу на створення навколо оповідань про Вінні Пуха такої звичної для сьогодення власної фанатської бази – в даному плані серед британських казкових книг «Вінні Пух» випередив таких «мастодонтів», як «Володар перснів» і «Гаррі Поттер».

Приємними є підбір і гра акторів. При чому найкраще справився зі своєю роллю актор-дебютант Вілл Тілстон в ролі малого Крістофера Мілна: він чудово передав і дитячий захват, і переживання, і радість, і смуток… У хлопчини явно талант. На його фоні якось губляться інші, більш відомі і досвідчені актори. Донал Глісон в ролі Александра Мілна переконливо зіграв скованого і малоемоційного в результаті пережитих психологічних травм чоловіка, який все ж старається бути хорошим батьком і саме для сина (і, що цікаво, з його допомогою) він пише казкові історії, які потім стануть всесвітньовідомими. Марго Роббі знову цілком органічно вжилась в роль дещо стервозної дамочки, втім не позбавленої чарівності і глибоко прихованої доброти (амплуа незмінне з часів «Вовка з Волл-стріт» і «Загону самогубців»). Чудово виступила Келлі Макдональд (відома завдяки фільму «На голці») в ролі няні Олівії, показавши досить чуйну і добру людину, яка куди більше підходить на роль матері, ніж персонаж Роббі.

Однозначних похвал заслуговують декорації, костюми і вибір місцевості, де проходили зйомки. Всі ці обрамлені сонячним світлом ліси, поля, будиночки у вікторіанському стилі створюють воістину казкову атмосферу і переконують, що саме ці місця могли надихнути Мілна на написання своїх казкових творів.

І знято це також непогано: красива картинка і хороший монтаж. А ось операторська робота може викликати неоднозначні враження: в більшості епізодів, наприклад, на відкритому просторів все знято нормально. Але в приміщеннях видно, що бідному оператору не було де розвернутися в тісних кімнатах заміського будиночка Мілнів – довелося брати камеру в руки і вибирати не найкращі плани. Щоправда, загальну картину це не псує.

В цілому, «Прощавай, Крістофере Робіне» - добрий і душевний фільм, з хорошою акторською грою і красивою візуальною складовою. А також, це хороший біографічний фільм, який рекомендується для перегляду шанувальникам творчості Александра Мілна.

0
Зорян 27 марта 2018
Like

Имя:
23 октября 2019
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


300 тухольців 300 тухольців

Рецензія на фільм "Захар Беркут" (2019)

09 октября 2019
У лісі-лісі темному... У лісі-лісі темному...

Рецензія на фільм "Воно приходить уночі" (2017)

14 мая 2019
Шанхайська робота Шанхайська робота

Рецензія на фільм "Шанхайський перевізник"

22 марта 2019
Захисник Захисник

Рецензія на фільм "Кровний батько" (2016)

04 марта 2019
Якось у Мексиці... Якось у Мексиці...

Рецензія на фільм "Рома" (2018)

26 февраля 2019