Тільки для фанатів


Фильм Джей и молчаливый Боб: Перезагрузка

Серія комедійних фільмів під назвою «View Askewniverse» була заснована режисером та сценаристом Кевіном Смітом ще у далекому 1994 році. Більшість фільмів розповідають свою власну історію, однак їхній сюжет побудований по принципу «Міста гріхів» - головний герой одного фільму може бути епізодичним героєм іншого. З часом серія набула культового статусу та створила власну армію шанувальників. Автор даної рецензії до цієї «армії» не входить. Лише перший фільм під назвою «Клерки», який був знятий Кевіном Смітом за власні кошти, був справді хорошою комедією з цікавими діалогами та хорошим гумором з елементами вульгарності. На жаль, всі подальші фільми вийшли пріснуватими й нецікавими. Безумовно, деякі вдалі моменти та хороші жарти там зустрічались, але їх було мало як на двогодинні фільми, а більшість з них зводились до банальщини в стилі «Дивіться – гола срака! Га-га-га!». Але комусь таке подобалось – мабуть, підліткам, які росли в тому числі й на таких фільмах. Вони, схоже, й гарантували фільмам прийнятні касові збори. Але останній з повнометражних фільмів – «Клерки 2» вийшов у далекому 2006 році. І схоже, що більшість людей, які в дитинстві захоплювалися такими фільмами, виросли, у більшості з голів вивітрився вітер і перестали мучити гормони. Вони виросли і подивилися на фільми Кевіна Сміта під іншим кутом і зрозуміли, що ніякою геніальністю там і не пахне. Мабуть, і Кевін Сміт почав прозрівати, коли його подальші фільми, такі як «Бивень» та «Йогануті» провалилися в прокаті. Тому він спробував зіграти на ностальгії й повернутися до колись успішної серії «View Askewniverse».

Персонажі Джей та Мовчазний Боб стали «візитними карточками» вищезгаданої серії. Двоє наркодилерів, один з яких – патлатий світловолосий цинік, який направо та наліво сипле вульгарними жартиками та обрАзами, а інший – небагатослівний бородатий товстун-філософ – обоє сподобались публіці. Вони з’являлися у всіх фільмах серії, але лише в одному («Джей та Мовчазний Боб завдають удару у відповідь») були головними героями. Тому й не дивно, що Кевін Сміт вхопився за цих персонажів й склепав про них новий фільм під назвою «Джей та Мовчазний Боб: Перезавантаження».

Джей та Мовчазний Боб помітно постаріли, але за характером не змінились – вони й далі б’ють байдики і приторговують наркотиками біля магазину. За це їх вчергове в’яжуть органи правопорядку. Завдяки заплутаній судовій справі, головні герої виходять на волю, однак одна з голлівудських компаній в судовому порядку забороняє їм використовувати власні імена. Щоб помститися, Джей та Боб вирушають до Голівуду, щоб зірвати зйомки нового фільму вищезгаданої кінокомпанії…

Ті, хто знайомий з попередніми фільмами серії не будуть чимось здивовані – сюжет такий самий абсурдний, як і раніше. І, на жаль, рівень абсурдності усього фільму, в порівнянні з попередніми, також не змінився. Головні герої раз за разом потрапляють в дурацькі ситуації й на рівному місті знаходять собі проблеми. За задумкою, всі ці ситуації мали бути цікавими й смішними. На практиці, лише глядачі з відповідним складом розуму зможуть нормально сприймати ту несмішну мішанину подій, яку творці фільму вважають нормальним сюжетом. Звичайно, фанатів (на яких даний фільм і розрахований) порадують місця з попередніх фільмів (той самий магазин, той самий супермаркет), ті самі герої у виконанні тих самих акторів… Але хорошого фільму не вийшло.

Сміт ввів у сюжет групу дівчат різних рас і національностей, щоб якось розбавити дійство, а заодно і поіронізувати над феміністичними й расовими тенденціями в сучасному голлівудському кіно. Але хороших чи смішних сценок на дану тему у фільмі немає. Персонажі обговорюють тягу великих кіностудій до зйомок усіляких продовжень та перезапусків відомих кіносерій з метою заробляння грошей, але з наплювательським відношенням до написання сценаріїв, як це вийшло із «Зоряними війнами» або з серією «Термінатор». Добре, обговорили, сказали мудрі й правдиві слова. Що далі? Де твоє ненаплювательське відношення до написання сценаріїв, Кевіне? По факту, фільм не лише несмішний, але й настільки нудний, що до кінця його можуть додивитися лише люди із залізними нервами. Тут «Перезавантаження» до біса нагадує «Догму», де Сміт хотів поіронізувати над релігією, але цікавого сюжету й вдалих жартів було лише на півфільму.

Що ж до акторів… Джесон Мьюз знову зіграв Джея. Так, це той самий Джей, з попередніх фільмів, ні дати, ні взяти. Кевін Сміт знову зіграв Боба. Так, це той самий Мовчазний Боб, лише помітно схуд і кривляється більше. Заодно, Сміт зіграв у фільмі художню версію самого себе. А ще пропхнув на одну з головних ролей свою доньку Харлі Квінн (це таке її ім’я, названа в честь персонажа коміксів про Бетмена). Ні, звичайно, дівчина зіграла пристойно, така собі колоритна стерва на чолі бригади таких самих шизонутих дівчат-підлітків. Ну, а більшість акторів зіграли камео: тут тобі й Джейсон Лі, і Бен Аффлек, і Метт Деймон, і Розаріо Доусон та інші – усі вони маячіли в попередніх фільмах Сміта. Але все це немає значення – вони тут виключно для того, щоб потішити фанатів – повноцінними персонажами їх не прописали.

В цілому, «Джей та Мовчазний Боб: Перезавантаження» - це нікудишня псевдокомедія, яка може порадувати лише найвідданіших фанатів Кевіна Сміта.

0
Зорян 30 апреля 2020



Имя:
21 апреля 2021
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


30 років самотності 30 років самотності

Рецензія на серіал «І будуть люди» (2020)

21 апреля 2021
Бездумні копіювальники Бездумні копіювальники

Рецензія на фільм «Безславні кріпаки» (2020). Увага, розкриваються деякі  деталі сюжету!

17 апреля 2021
Битва гігантів Битва гігантів

Рецензія на фільм "Ґодзілла" проти "Конґа" (2021)

13 апреля 2021
Тут був кіт-кухар Тут був кіт-кухар

Рецензія на фільм “Monster Hunter“ (2020)

16 марта 2021
Таємниці Бостона Таємниці Бостона

Рецензія на фільм “Spenser Confidential”

28 февраля 2021