Недодетектив


Рецензия на фильм: Я убийца
Фильм Я убийца

В історії Польщі (як, мабуть, і в історії кожної країни) вистачає справ про розслідування серійних убивств. І хоч історія Здислава Мархвицького, прозваного в народі «Вампіром» (таким самим прізвиськом «нагородили» ще кількох польських серійних убивць) не була найстрашнішою з усіх, все рівно факти не можуть не шокувати – роки злочинної діяльності, 14 підтверджених убивств, наявність змови за участю кількох осіб, гучне і заплутане розслідування… Не дивно, що ця історія знайшла відгук в польському кінематографі.

Отже, сюжет. Польща, 1970-і роки. Країну накрила серія жорстоких убивств жінок. Міліція ніяк не може знайти винуватця, поки за справу не береться недосвідчений Януш Ясинський, якому таки вдається знайти підозрюваного – неблагополучного сім’янина Веслава Калицького. Однак, у слідчого немає прямих доказів провини ймовірного винуватця…

Слід відзначити, що хоча сюжет фільму «Я вбивця» побудований на історії вбивств Мархвицького і включає чимало реальних фактів розслідування, кінострічка є в першу чергу художньою – імена людей змінені, чимало важливих подій опущено…

Звичайно, дотримання історичних фактів в даному випадку не грає суттєвої ролі, головне – щоб була цікава історія. І ось, власне, з подачею сюжету у фільму «Я вбивця» є серйозні проблеми. Якщо на початку все більш-менш ясно, то вже в другій половині фільму стає абсолютно незрозуміло, що відбувається, чому персонажі роблять те, що роблять. Деякі сюжетні ходи (як, наприклад, роман Ясинського з перукаркою), здається, існують лише для того, щоб розтягнути і так завеликий 2-годинний хронометраж. На додачу, сценарист нагнав конкретного «туману» на історію слідства, і після перегляду фільму незрозуміло, чи Калицький дійсно убивця, чи просто невинний цап-відбувайло, якого «брудні» міліціянти відправили на шибеницю, щоб зам’яти справу і забезпечити собі славу та кар’єрний ріст. Фразу, якою названий фільм, почути з уст підозрюваного так і не вдалося.

Незважаючи на те, що фільм польський, поляки у фільмі представлені в досить неприємному світлі – навколо суцільні пороки: п’янство, подружні зради, корупція, вбивства… Звичайно, чорнуха потрібна для створення атмосфери похмурого детективу, але навіть з цим у фільму не склалось.

Режисер явно хотів закосити під жанр нео-нуарного детективного трилера, як у «Зодіаку» Девіда Фінчера або у «Прогулянці серед могил» Скотта Френка. На це вказує періодична поява непоганої меланхолійної музики. Але, проваливши сюжетну частину, творці провалили і стилістичну – картинка у фільмі сірувата і безрадісна, викликає лише нудьгу; оператора залишили без знімальних кранів, тому показати якісь красиві і цікаві плани він не зміг, залишалось лише періодично трусити камерою.

Навіть актори не витягують фільм, бо не показують визначної гри. Так, зобразити п’яного в драбадан – це виходить непогано, але не більше. Актори для українського глядача в основному невідомі. Хіба що Калицького зіграв Аркадіуш Якубік, який відомий завдяки фільмам Войцеха Смаржовського, в тому числі він зіграв у скандальній українофобській «Волині».

В цілому, фільм «Я вбивця» вийшов досить нудним і нецікавим. Його не вийде порекомендувати ні шанувальникам детектива, ні польського кіно в цілому. Шкода, звичайно.

0
Зорян 04 декабря 2017


Имя:
21 июня 2021
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Дикі історії Дикі історії

Рецензія на фільм «Погані дороги» (2020)

11 июня 2021
Про мерців і дурнів Про мерців і дурнів

Рецензія на фільм «Армія мерців» (2021)

30 мая 2021
30 років самотності 30 років самотності

Рецензія на серіал «І будуть люди» (2020)

21 апреля 2021
Бездумні копіювальники Бездумні копіювальники

Рецензія на фільм «Безславні кріпаки» (2020). Увага, розкриваються деякі  деталі сюжету!

17 апреля 2021
Битва гігантів Битва гігантів

Рецензія на фільм "Ґодзілла" проти "Конґа" (2021)

13 апреля 2021