Войти через
facebook
 

Режисер Гай Річчі: Легендарний облом


Рецензия на фильм: Король Артур: Легенда меча
Фильм Король Артур: Легенда меча

Герой британських легенд на ім’я Король Артур є одним з найвідоміших літературних персонажів у світі. Незважаючи на явну міфічність історій про Артура, його подвиги та оточення, чимало істориків пробують знайти історичний прототип короля і відділити в описаних легендах правду від вигадки. Враховуючи всесвітню славу цього персонажа, різноманітних фільмів про Короля Артура було знято дуже багато. Будучи британцем, режисер Гай Річчі також спробував зробити свій внесок в популяризацію Артура, знявши фільм «Король Артур: Легенда Меча» 2017 року. Чи вийшло у нього зняти хороший фільм? На жаль, ні.

Відразу слід зазначити, що Гай Річчі є одним з найталановитіших режисерів у світі, за що і заслужив на світове визнання. Тим не менше, у його режисерській кар’єрі були як величні підйоми, так і спади в залежності від фільмів, які він знімав і обраної тематики. Найуспішнішими його фільмами можна назвати стрічки про бандитів і гопників, а саме «Карти, гроші, два стволи, що димлять», «Snatch» (перекладений спеціалістами як «Великий куш») і «Рок-н-рольник». Менш вдалими, але все рівно хорошими можна вважати дилогію про «Шерлока Холмса». Непогано Гай Річчі справився з жанром комедійного шпигунського бойовика, знявши фільм «Агенти В.У.Й.К.О». Але були в режисера і провали. Не дався режисерові жанр мелодрами, доказом чого став провальний фільм «Віднесені», знятий в період невдалого шлюбу Гая з Мадонною. Неоднозначні враження залишив «закос» під Девіда Лінча у вигляді психологічного трилера «Револьвер». А з фільмом «Король Артур: Легенда Меча» виокремився ще один жанр, який Гаєві «не по зубах» - пригодницьке фентезі.

Події «Легенди меча» відбуваються в альтернативній середньовічній Англії. Фільм розповідає про молоді роки Артура і про те, як він здобув британський трон. Артур – син законного короля Утера, проти якого повстав його брат Вортігерн, щоб захопити трон, коли сам Артур ще був малим. Узурпаторові вдалося вбити батьків Арутра і здійснити задумане, але головному героєві дивом вдалося втекти. Його взяли до себе на виховання повії із Лондініума, з часом Артур виріс і став місцевим кримінальним авторитетом, не знаючи про своє походження. Однак, Вортігерн хоче знайти і порішити законного спадкоємця…

Серйозною проблемою фільму є аж ніяк не його серйозний відступ від сюжету першоджерела. Для глядача не буде жодною проблемою повірити в цей альтернативний світ, бо головне – як це подано. І ось з подачею у фільму є серйозні проблеми. Річчі пустився берега і кого тільки не понаганяв у свою альтернативну середньовічну Англію: негрів, азіатів, слонів-переростків, алюзії на нацистів… Усе це могло би мати смисл, якби цей альтернативний світ був нормально розкритий. Наскільки вдало Пітер Джексон розкрив світ і персонажів «Володаря перснів» у першому фільмі, настільки непродуманим виглядає альтернативна Англія Гая Річчі, і настільки порожніми вийшли персонажі «Легенди меча». Відчувається у цьому всьому якась недоопрацьованість і фальш… Навіть в посередньому фільмі «Останні лицарі» (2014), де події відбуваються в альтернативному середньовіччі, світ описаний краще.

Але ще серйозніша проблема фільму – рвана оповідь. Події погано стикуються одна з одною, частина епізодів (як то сцена з набиванням пики вікінгам) вставлені у фільм просто так і ніяк не впливають на загальний сюжет. Це ж стосується і багатьох персонажів, логіка дій яких постійно викликає запитання. До того ж складається враження, що більшість персонажів вставлені у фільм виключно з комерційною метою, щоб привабити глядачів відомими іменами акторів (наприклад, Девід Бекхем, Ейдан Гіллен, Майкл Макелхаттон (останні двоє знімалися в серіалі «Гра престолів)). Це ж стосується і китайського майстра бойових мистецтв, який явно був вставлений у сюжет, щоб фільм успішно виступив у китайському прокаті. І, судячи з касових зборів, ця ідея з тріском провалилася, тому запланованої кінотрилогії про Артура побачити не вдасться.

Взагалі неясно, на що був витрачено гігантський 175-мільйонний бюджет. Картинка у фільмі похмура і некрасива, комп’ютерна графіка виглядає досить посередньо, епічності і масштабу не відчувається… Мабуть, більшу частину бюджету потратили на гонорари відомим акторам.

Тільки ось з акторів особливо похвалити немає кого. Чарлі Ханнему в ролі Артура бракує харизми і професійності. На додачу, сценаристи зробили все, щоб Артур у фільмі був не величним героєм, який веде за собою людей у боротьбу на захист країни, а натуральним нікчемою, шматкою, об яку треба витирати ноги, а не саджати на найвищу державну посаду. Єдиним, хто по-справжньому грає у фільмі, так це Джуд Лоу в ролі Вортігерна. Лоу – дійсно харизматичний і талановитий актор, він своєю авторською грою зробив все, щоб його персонаж був чи не найяскравішим героєм фільму, байдуже, шо антагоністом. Тільки ось криві руки сценаристів похазяйнували і тут, тому персонаж Вортігерна – повний придурок: навіщо він шукає Артура, якщо ось вже двадцять років успішно керує країною, і не видно, щоб хтось був сильно незадоволений його правлінням; навіщо планує розвалити світ, якщо керувати руїнами немає смислу? Коротше, сценаристи пробували зліпити з Вортігерна абсолютне зло, а в результаті зліпили ідіота.

Навіть по-справжньому вражаючих бойових сцен у фільмі не видно. Масштабна битва на початку фільму з гігантськими слонами нуднувата і поступається третьому «Володарю перснів». Пара вуличних бійок не тягнуть на епік. Лише коротенький епізод, де Артуру дають меч Екскалібур з функцією масового знищення ворогів (вибіркового, бо друзів ударна хвиля не зачіпає) виглядає непогано.

По фільму видно, що Гай Річчі не знає, що робити з матеріалом, за який він взявся, не знає, як знімати пригодницьке фентезі. Зате то тут, то там видна його тяга до перших, успішних фільмів, до сюжетів про «гопників» і бандюків, до фільмів, які у нього виходить знімати найкраще. Саме тому окремі сцени з Артуром в ролі керівника лондонського бандитської групи виглядають чи не найвдалішими у всьому фільмі, хоча і не зв’язаними з основним сюжетом. Саме в цих сценах присутня динаміка і непоганий гумор. Дивлячись на цю тягу режисера, неясно, чому він не пішов знімати обіцяні продовження фільму «Рок-н-рольник», а взявся за незрозумілий для себе жанр кіно. Тому анонсу фільму про Аладіна від Гая Річчі вже не сприймається з таким ентузіазмом.

В цілому, фільм «Король Артур: Легенда Меча» - слабкий фільм у жанрі фентезі. Через рваний сюжет, непродуманий фентезійний світ, погано прописаних персонажів і посередню технічну складову фільм просто скучно дивитися. Окремі вдалі епізоди і акторська гра Джуда Лоу дещо витягують фільм, але в цілому Гай Річчі може записати у свій послужний список черговий провал.

0
Зорян 29 апреля 2018
Like

Имя:
19 октября 2019
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


300 тухольців 300 тухольців

Рецензія на фільм "Захар Беркут" (2019)

09 октября 2019
У лісі-лісі темному... У лісі-лісі темному...

Рецензія на фільм "Воно приходить уночі" (2017)

14 мая 2019
Шанхайська робота Шанхайська робота

Рецензія на фільм "Шанхайський перевізник"

22 марта 2019
Захисник Захисник

Рецензія на фільм "Кровний батько" (2016)

04 марта 2019
Якось у Мексиці... Якось у Мексиці...

Рецензія на фільм "Рома" (2018)

26 февраля 2019