Сутінки мерців


Рецензия на фильм: Страна мертвецов
Фильм Страна мертвецов

Джордж Ромеро, поза всяким сумнівом, заслужив своє місце у залі слави світового кінематографу, адже завдяки знятому ним у далекому 1968 році фільмові «Ніч живих мерців», він став основоположником нового піджанру кіно – фільмів на тему зомбі-апокаліпсису. Звичайно, сьогодні вищезгаданий фільм виглядає застарілим, але у наявності атмосфери йому й зараз не відмовиш. У фільмі «Ніч живих мерців» було сформовано сучасний образ зомбі, від якого відштовхувалися творці інших фільмів на аналогічну тему. Правда, подальші фільми Ромеро про зомбі-апокаліпсис вже не заслуговують великих компліментів – «Світанок мерців» (1978) зараз дивитися відверто нудно, незважаючи на старання режисера додати фільму нотки сатири. Знявши у 1985 році свій третій фільм із серії «живі мерці», «День мерців», Ромеро надовго відійшов від цієї теми. Даний екскурс в історію був необхідний для розуміння однієї простої істини – Ромеро ніколи не був геніальним режисером. Він, швидше, був автором цікавої ідеї (при чому, неодноосібним, хоча хто там зараз згадує Джона Руссо), тематики, яка породила цілий піджанр і вказала напрямок творчості багатьом іншим кінотворцям. Доказом негеніальності Ромеро як режисера є те, що всі інші його фільми залишились маловідомими і отримали низькі оцінки (винятком є хіба що фільм «Crazies», який, фактично, є ще одною варіацією на тему зомбі-апокаліпсису). 

Сама серія фільмів про «живих мерців» успішно розвивалась вже без Ромеро: різноманітних неофіційних продовжень, передісторій, пародій і наслідувань вийшло сила силенна. «Ніч живих мерців» був непогано перезнятий у 1990 році, а у 2004 році успішно перезнятий «Світанок мерців» запустив режисерську кар’єру Зака Снайдера. Після цього не минуло і року, як Ромеро (мабуть, побачивши, що популяризована ним тема досі користується популярністю) вирішив зняти фільм «Земля мерців». Що з того вийшло? Ясне діло, нічого хорошого.

Події фільму відбуваються через багато років після того як світ захопили живі мерці (або «зомбі», як їх іноді називають). Невеликі групи людей заснували власні закриті міста, окремі жителі яких вирушають на території «мерців», щоб зібрати залишки припасів й перестріляти десяток-другий зомбаків. В одному з таких міст, Піттсбурзі, сформувалось своє суспільство з людьми різного соціального статусу. Життя міста опиняється під загрозою, коли один із зомбаків стає достатньо розумним, щоб очолити мерців і повести їх на завоювання міста…

«Земля мерців» є квінтесенцією усіх негативних сторін фільмів про зомбі: максимально недолугий сценарій, який переповнений ідіотизмами, безликі персонажі, чиїх імен неможливо запам’ятати (що вже казати про характери та мотивацію), несказанно нудний розвиток подій, висмоктані з пальця конфлікти і так далі.

Врятувати фільм могли б видовищні перестрілки, бійки з живими мерцями, вибухи… Але ж ні, дивитися тут немає на що. Ну, є живі мерці, ну плентаються ледве-ледве, ну розривають тупих людей на частини у максимально неприродний спосіб… Тільки дивитися на це скучно. Про логіку тут взагалі не варто заїкатися: жителі міста, в якому розгортаються події, організовують підпільні бої, мають казино, будинки з люкс-номерами, але про багаторівневий захист з кількома блокпостами вони якось не подумали, тому зомбаки у другій половині фільму легко проривають захист; самі зомбаки, при тому що ходять повільно, якимось дивом умудряються доганяти тупих людей (у фільмах «28 днів по тому» чи «Світанок мерців» (2004) зомбаки були «бігунами», а тут що?). Ну, і сам Ромеро захопився якимось божевільним філософствуванням – по фільму складається враження, що він співчуває більше живим мерцям, ніж людям. Це такі прояви старечого маразму?

Актор також не підвели – і самі вони невідомі, і зіграли на рівні тумбочки. Це стосується і Джона Легуїзамо. Єдине, за що можна похвалити фільм, так це за красиві панорами міста – чимось нагадує постапокаліптичний Мангеттен з фільму «Втеча з Нью-Йорка».

В цілому, «Земля мерців» - неприйнятий для перегляду недофільм. На жаль, критики високо оцінили фільм, а глядачі забезпечили йому непогані касові збори. Це підштовхнуло Ромеро склепати ще два недофільми на «мертву» тему.

0
Зорян 12 ноября 2020



Имя:
25 января 2021
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Шабля, люлька, два пістолі Шабля, люлька, два пістолі

Рецензія на серіал «Козаки. Абсолютно брехлива історія».

02 января 2021
Меланхолія на пороховій бочці Меланхолія на пороховій бочці

Рецензія на фільм "Передчуття" (2019)

27 декабря 2020
Зібралися демони... Зібралися демони...

Рецензія на фільм "Одд Томас" (2013)

14 декабря 2020
Джанґо Обнаглілий, або Як «розбазарити» 135 мільйонів доларів Джанґо Обнаглілий, або Як «розбазарити» 135 мільйонів доларів

Рецензія на фільм «Miami vice» (2006)

28 ноября 2020
Громоносець Громоносець

Рецензія на фільм "Грім" (2020)

24 ноября 2020