Страшна і кривава помста


Рецензия на фильм: Мэнди
Фильм Мэнди

Такі фільми, як «Менді» виходять нечасто. І це добре – лише тоді можна говорити про якусь оригінальність фільму і особливе авторське бачення його творців. Але що ж такого особливого у цій кінострічці?

Події фільму розгортаються у 1983 році в американській провінції, де посеред гірських лісів живе дроворуб Ред Міллер та його дружина на ім’я Менді, продавець у місцевому магазині, а заодно і художник-графік. Щасливе сімейне життя руйнується в один момент – Менді під час прогулянки випадково побачив голова місцевої псевдорелігійної секти (фактично, банди вбивць і наркоманів) на ім’я Джеремая Сенд. Негідник зі своїми прихвостнями напав на будинок закоханих, щоб оволодіти дівчиною, але отримавши відмову, наказав спалити бідолашну на очах зв’язаного і пораненого Реда. Міллер, прийшовши до тями, йде мстити…

На перший погляд, сюжет фільму «Менді» є типовим для фільмів про помсту, тому важливим є те, чи можуть автори показати щось особливе і незвичне. Оповідь фільму можна поділити на дві частини (власне, режисер сам їх виокремив за допомогою назви, яка з’являється акурат на середині фільму): перша половина – це все, що було описано у попередньому абзаці: глядача знайомлять з головними героями і головними негідниками, детально прописують героїв і підводять до основної зав’язки; друга частина – це, власне, помста Реда за вбиту дружину.

Чим в першу чергу зачаровує фільм, так це своїм візуальним оформленням. Прекрасна картинка переливається густими барвами в стилі деяких американських експлуатаційних фільмів 1980-х. Видно, що режисер фільму Панос Косматос, для якого фільм «Менді» став другою повнометражною роботою, детально продумував постановку кожної сцени: плани камери, наповнення кольорів, підбір фону і так далі. Періодично дійство переривається анімаційними вставками, які представляють собою сни головного героя. Буквально кожна сцена виглядає і звучить по-особливому. Зараз в такому стилі і з такою увагою до деталей знімає ще Н́іколас Ві́ндінґ Рефн. Зачаровує фільм і своїм музичним супроводом: слух пестять прекрасні музичні композиції ісландця Йогана Йогансона, для якого цей фільм став останнім в кар’єрі перед трагічною смертю.

Зразу слід відзначити, що даний фільм не є веселим і скаженим бойовиком. Перед нами драматичний трилер під авторським соусом, в якому події розгортаються досить повільно, але, не зважаючи на певну затягненість, фільм цікаво дивитися від початку і до кінця. Але криваві і видовищні побоїща у фільмі також є. Ред розправляється з сектантами по одному і по-різному: і сокирою власного виробництва покористується, і битву на бензопилах влаштує, і а арбалетом на негідників пополює… Самі антагоністи – та ще різношерста маса: є як прості обдовбані наркотою сектанти, так і схожі на байкерів виродки на скутерах, які своїм зовнішнім виглядом нагадують демонів із серії фільмів «Посталий з пекла».

Не можна не відзначити і гру акторів. Головну роль Реда Міллера зіграв Ніколас Кейдж і, як правильно відзначили критики, це його найкраща акторська гра за останні роки. Актор переконливо передав емоції як вбитого горем чоловіка, так і сміливця, який готовий йти до кінця; поступово здійснюючи криваву помсту, він сам стає божевільним, і з кров’ю на ворогів на обличчі набуває інфернального вигляду. До речі, у фільмографії Кейджа є фільм під назвою «Drive Angry», де головний герой також мстить злим сектантам. Андреа Райсборо, яка відома завдяки фільму «Смерть Сталіна», переконливо вжилась в роль Менді, талановитої художниці, яка виглядає трохи «не зі світу сього». Роль головного негідника Джеремаї Сенда дісталась актору Лайнасу Роучу, відомому в основному завдяки другорядним але помітним ролям, наприклад у «Хроніках Ріддіка». У «Менді» актор дійсно виклався на повну: у нього вийшов неприємний, але разом з тим глибокий персонаж – релігійний фанатик, який переконаний у своїй божественності. Порадували епізодичними ролями Білл Дьюк в ролі Редового друга, який настановляє і озброює головного героя, та Річард Брейк в ролі виробника наркотиків. Та й взагалі гра всіх акторів у фільмі досить непогана.

В цілому, фільм «Менді» вийшов дійсно цікавою, візуально і естетично красивою авторською кінострічкою. Його повинні уподобати шанувальники експлуатаційних фільмі 1980-х, а також любителі красивої візуальної подачі, ну і любителі кривавих побоїщ. Але тим, у кого криваві сцени викликають відразу, а неспішний розвиток подій моментально хилить на сон, тоді даний фільм порекомендувати все ж таки не вийде – авторське кіно не всім до душі.

0
Зорян 04 октября 2018
Like

Имя:
10 августа 2020
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


«Правдива» неправда «Правдива» неправда

Рецензія на фільм «Правдива історія банди Келлі»

12 мая 2020
Тільки для фанатів Тільки для фанатів

Рецензія на фільм «Джей та Мовчазний Боб: Перезавантаження».

30 апреля 2020
Кохана, ми вбиваємо дітей Кохана, ми вбиваємо дітей

Рецензія на фільм "Мама і Тато"

26 апреля 2020
Погані хлопці – на пенсію? Погані хлопці – на пенсію?

Рецензія на фільм "Погані хлопці назавжди"

23 апреля 2020
«Порожняк» в красивій обгортці «Порожняк» в красивій обгортці

Рецензія на фільм "Віддана"

22 апреля 2020