Войти через
facebook google
 

Варшавське повстання очима кінематографістів 21-го сторіччя або Як зіпсувати непоганий фільм


Рецензия на фильм: Город 44
Фильм Город 44

Одним з найвідоміших і найгероїчніших епізодів боротьби поляків проти нацистських окупаційних військ в часи Другої світової війни стало знамените Варшавське повстання. У серпні 1944 року польське підпілля, куди входили як професійні військові, так і добровольці (при чому не лише поляки, але й люди інших національностей), здійснило відчайдушну спробу відновити польську владу в окупованій нацистськими військами Варшаві, уповаючи на швидке наближення радянських військ. Але затримка з просуванням останніх стала причиною поразки постання, яке закінчилося загибеллю десятків тисяч жителів Варшави, а також повним руйнуванням міста. Тим не менше сам факт постання не може не бути відзначений героїзмом його учасників, тому в історії Польщі (і не тільки) вважається прикладом справжньої мужності у боротьбі за незалежність своєї країни і свого народу.

В художньому кіно до теми Варшавського постання польські кінематографісти зверталися неодноразово. Та й у Голівуді про неї згадували – сюжет фільму «Піаніст» (2002) розгортається на фоні вищеописаної події. У 2014-му році поляки зняли ще один фільм про це повстання – «Місто 44».

Фільм розповідає про молодого хлопця на ім’я Стефан, який мешкає у Варшаві разом з матір’ю і братом. Головний герой вступає по польського підпільного руху, який планує підняти повстання проти нацистів. Стефан толком не бачив війни і, як і його друзі-ровесники, не знає, через яке пекло доведеться пройти…

Після перегляду «Міста 44» у глядача можуть скластися вкрай неоднозначні враження – фільм вийшов дещо нерівним.

В плані сюжету фільм з одного посталений досить непогано: глядачеві поступово розкриваються характери персонажів, їх мотивація взяти участь у повстанні (конфлікти з німцями, бажання відвоювати незалежність своєї країни), відносини між собою. Далі йде підготовка героїв до збройного опору, перші бої. Коли починається саме повстання, Стефан і його дівчина Аліса, загубивши своїх командирів і бойових побратимів, починають пересуватися містом до своїх. У фільмі показуються різні райони міста та різні події самого постання: бої за кожну вулицю, бомбардування міста німецькою артилерією, показано полонених німецьких військових… Жах і страхіття війни у фільмі передано повністю: розстріли цивільних (в тому числі дітей), підрив цілих вулиць, після вибуху на головних героїв падають шматки тіл загиблих, навіть головний герой вже у першій половині фільму отримує серйозне поранення і стає свідком загибелі близьких йому людей…

І дуже шкода, що ось цю переконливу атмосферу війни та відчаю творці фільму умудрилися обхезати окремими епізодами і непотрібними сюжетними вставками. Мова йде про епізоди поцілунків та любовних злягань, поставлених так, наче режисер в якийсь момент покинув знімальний майданчик, а на його місце сів режисер відеокліпів, який потайки зняв абсолютно ідіотські сцени та ще й пустив їх під сучасну музику в жанрі «дабстеп». В такі моменти відчувається, що в режисера фільму Яна Комаси є талант і певний хист до режисерських робіт, але точно бракує досвіду. Задум режисера щодо створення цих сцен – зрозуміла: по-перше, Комаса хотів показати контраст між емоціями персонажів, які в цей момент вважають себе супергероями-визволителями, яких з плином часу реальність ударить обухом по головах і дасть зрозуміти, що війна – це не лише героїчні подвиги, але й жах і смерть; по-друге, режисер хотів достукатися до сучасного молодого покоління. В обидвох випадках задум провалився: дані сцени створюють неприємний дисонанс. На додачу, вони псують загальне враження від фільму, тому так і хочеться, щоб їх вирізали. Та й без цих «дабстепових» сцен сюжет фільму обтяжений стандартними «кліше»: тут тобі і рвана любовна лінія з традиційним «трикутником» і сценами з оголеннями; і підкреслено єврейський персонаж в лавах повстанців; і ідіотське смиренне очікування персонажів, поки їх уразить куля від противника, який раптово з’явився, з подальшим п’ятихвилинним «помиранням»…

І дивно, що режисер так легко наступив на ці банальні режисерські граблі – Комаса не дебютант в кіно, та й перед «Містом 44» зняв документальний фільм про Варшавське повстання. Також дивно, що «Місто 44» було заборонене для прокату в Росії, хоча якихось антирадянських ноток у фільмі не видно: радянські війська тут з’являються лише на горизонті у середині фільму, затримані на іншому боці річки через підрив мостів німецькими військами.

Від негативних сторін фільму хочеться повернутися знову до позитивних. Акторська гра у фільмі досить непогана – лицедії непогано зобразили емоції: і радість, і смуток і шок зі ступором відповідно до моментів.

Битви у фільмі поставлені практично на рівні якісних голлівудських фільмів: видовищні перестрілки, вибухи, руйнування, відчай солдатів, коли закінчуються набої і вже нічим оборонятися…

В технічному плані фільм також поставлений дуже добре: відмінна операторська робота, якісна комп’ютерна графіка і нормальний монтаж. Вигляд вулиць Варшави переконливо передає атмосферу Варшави початку 1940-х з відповідного вигляду вулицями, будинками, машинами, трамваями і так далі. Відповідно, і декорації зруйнованої Варшави також вийшли переконливими. Навіть реквізит тут цікавий – тільки у цьому фільмі вдалося помітити використання німцями радіокерованого легкого танка. Щоправда, часом невдалий підбір музики, як вже згадувалося вище, ріже слух.

В цілому, «Місто 44» - непоганий фільм про Варшавське постання, який заслуговує перегляду. Якби не пара-трійка нікудишніх сцен та сюжетних ходів, фільм міг би заслужити вищої оцінки. А так – просто непоганий фільм про війну.

0
Зорян 30 мая 2018
Like

Имя:
15 октября 2019
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


300 тухольців 300 тухольців

Рецензія на фільм "Захар Беркут" (2019)

09 октября 2019
У лісі-лісі темному... У лісі-лісі темному...

Рецензія на фільм "Воно приходить уночі" (2017)

14 мая 2019
Шанхайська робота Шанхайська робота

Рецензія на фільм "Шанхайський перевізник"

22 марта 2019
Захисник Захисник

Рецензія на фільм "Кровний батько" (2016)

04 марта 2019
Якось у Мексиці... Якось у Мексиці...

Рецензія на фільм "Рома" (2018)

26 февраля 2019