Громоносець


Рецензия на фильм: Бог грома
Фильм Бог грома

За скандинавів можна тільки порадіти: незважаючи на вплив глобалізації, вони змогли зберегти власні традиції та культуру. Та так, що скандинавська культура стала світовим надбанням. Адже хто з нас не чув про величних і войовничих варягів-вікінгів, про руни та скандинавські легенди, про богів Одіна й Тора… Тому немає нічого дивного, що скандинавська культура і сьогодні користується немалою популярністю, в тому числі й кінематографи тамтешніх країн. І не дивно, що багатьох режисерів-вихідців звідти, які здобули успіх і славу у Голлівуді, все рівно тягне на рідні простори.

Ось, наприклад, норвежець Андре Овредал. Він здобув славу завдяки псевдодокументальному трилеру «Мисливець на тролів» (2010) (його американці навіть хотіли перезняти на свій лад), який відкрив йому шлях до Голлівуду, де він зняв два фільми – «Розтин невідомої» (2016) (прокатна назва – «Демон всередині») та «Страшні історії для розповіді у темряві» (2019). Звичайно, вказані фільми вийшли далеко не шедеврами, але по-своєму незвичайними. Те саме можна сказати і про наступний фільм режисера, «Грім» (2020) (в прокаті на заході – «Смертельний»), з яким Овредал відзначив повернення на рідні скандинавські простори.

Фільм розповідає про хлопчину на ім’я Ерік, який приїжджає до Норвегії із США, щоб відвідати історичну батьківщину. Але після приїзду в Еріка з’являються надприродні властивості – він здатний керувати погодою (наприклад, викликати буревій з дощем і блискавками), наелектризовувати (аж до обвуглення) предмети… При чому своїми набутими властивостями він сам не вміє толком керувати – в напливі емоцій він може нашкодити як оточуючим, так і собі…

Якщо шукати найближчі аналоги для даного фільму, то на ум приходить російський фільм «Мечоносець» (2006) (не сприйнятий широкою громадськістю (до певної міри – справедливо)): знову головний герой володіє надприродними властивостями, через які він стає злочинцем і втікачем від суспільства; знову починається його переслідування з боку поліції та спецслужб (в даному випадку норвезької поліції та американців), і знову в головного героя є своя «дама серця»: тут це дівчина-психолог на ім’я Крістіна, яка сама переживає душевну травму через самогубство одного з її пацієнтів, що викликає в неї бажання допомогти Ерікові розібратися в тому, що з ним відбувається. Між Еріком та Крістіною, ясне діло, виникає шаблонна взаємна симпатія.     

Слід відзначити, що «Грім» вийшов фільмом з розряду «не для всіх». Це не означає, що у глядача будуть кидати різні метафори та нав’язувати символізм. Але ось темп фільму досить неспішний. Тому ті глядачі, які шукають видовищних побоїщ, погонь та перестрілок можуть спокійно проходити повз – цього тут практично немає. Є окремі вражаючі моменти, наприклад епізод на Аскойському мості, коли оточений з обох боків Ерік викликає бурю з блискавками. Ну, а більша частина фільму – це стандартний дорожній фільм: Ерік з Крістіною їдуть країною, періодично роблячи зупинки. Овредал пробував додати і елементи детективного сюжету, але непередбачуваним фінальний сюжетний поворот може стати хіба що для тих глядачів, які взагалі не знайомі зі скандинавською міфологією і не подивилися фільм в російському перекладі (тамтешні «спеціалісти» спустили основну інтригу в унітаз своїм перекладом назви фільму).

А ось зовнішній вигляд фільму викликає лише захват. Звичайно, немалу роль тут зіграли до біса красиві гірські пейзажі Норвегії. Операторська робота і картинка виглядають відмінно, візуальні ефекти – на пристойному рівні. Що ж до акторів, то всесвітньо відомих обличь тут немає, хіба що Нета Вульфа, який тут зіграв Еріка, можна було побачити у провальній американській екранізації «Зошиту смерті».

В цілому, фільм «Грім» вийшов непоганим фільмом, хоча через його неспішність він може сподобатися далеко не всім. Але тим, хто любить пейзажі Норвегії й цікавиться скандинавською міфологією, даний фільм варто разок подивитися.

0
Зорян 24 ноября 2020



Имя:
25 января 2021
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Шабля, люлька, два пістолі Шабля, люлька, два пістолі

Рецензія на серіал «Козаки. Абсолютно брехлива історія».

02 января 2021
Меланхолія на пороховій бочці Меланхолія на пороховій бочці

Рецензія на фільм "Передчуття" (2019)

27 декабря 2020
Зібралися демони... Зібралися демони...

Рецензія на фільм "Одд Томас" (2013)

14 декабря 2020
Джанґо Обнаглілий, або Як «розбазарити» 135 мільйонів доларів Джанґо Обнаглілий, або Як «розбазарити» 135 мільйонів доларів

Рецензія на фільм «Miami vice» (2006)

28 ноября 2020
Нетривіальний підхід Нетривіальний підхід

Рецензія на фільм "Примари війни" (2020)

20 ноября 2020