Зібралися демони...


Рецензия на фильм: Странный Томас
Фильм Странный Томас

Стівен Соммерс – один з багатьох режисерів, з чиєю кінокар’єрою доля вчинила несправедливо. Адже це той самий пан, який колись відзначився хорошими розважальними фільмами «Мумія» (1999) та «Мумія повертається» (2001), які ще й були успішними в прокаті. Але, здається, після цього хтось наклав на Соммерса прокляття фараонів – дуже хороші фільми «Ван Хелсінг» (2004) та «Джі Ай Джо: Атака Кобри» (2009) були несприйняті широкою публікою, а їхні касові збори розчарували продюсерів. Це змусило Соммерса взятися за фільм «Одд Томас» (2013), чий масштаб постановки і, відповідно, бюджет був значно меншим. Чи впорався режисер?

Події фільму відбуваються у вигаданому південноамериканському містечку, де живе на перший погляд звичайний хлопчина на ім’я Одд Томас (Одд – означає «дивний»). Він працює у місцевій забігайлівці, орендує квартиру і зустрічається з дівчиною-красунею, з якою діло вже йде до весілля. Але насправді Одд – незвичайний чувак. Він володіє надприродним даром бачити привидів померлих людей і всіляких демонів. Спілкування з привидами допомагає головному героєві виводити на чисту воду серійних убивць, завдяки чому Одд користується повагою у місцевого начальника поліції. Одного дня в містечку з’являється загадковий незнайомець, навколо якого, як вужі, в’ються особливі демони, чия поява зазвичай є ознакою майбутнього масштабного лиха. Одд береться виясняти, хто цей незнайомець і що збирається утнути…

Фільм є екранізацією однойменного роману американського письменника Діна Кунца, який, судячи з кількості екранізацій інших його творів, користується певною популярністю на батьківщині. Звичайно, це не Стівен Кінг, та все ж… Кунц вже встиг настругати цілу серію романів про Одда Томаса, та й екранізацією залишився задоволеним. І не дивно. Соммерс уміло змішав молодіжне кіно, містичний фільм, детективний трилер і видав цілком пристойне кіно, яке приємно дивитися. Цікавий сюжет та інтрига? Так, вони є, при чому до кінця фільму. Нормально прописані персонажі? В наявності. Чорний гумор? А куди ж без нього? Правда, драматичне закінчення дещо контрастує на фоні легкості та хуліганського духу більшої частини фільму, але загалом це йому не сильно шкодить. Загалом фільм «Одд Томас» схожий на інший маловідомий фільм, який вийшов у тому ж таки 2013-му – «Роги», в якому персонаж Деніела Редкліффа з винесеними у назві фільму атрибутами на лобі шукав убивцю своєї дівчини.

Незважаючи на невеликий бюджет, пару відомих акторів у фільмі все ж можна побачити. Головну роль зіграв Антон Єльчін, який в 2009 році почав різко набирати популярності після  четвертого «Термінатора» та перезапущеної серії фільмів «Зоряний шлях». І, можливо, якби не трагічна загибель у 2016 році, то досяг би більшого. Одд Томас у його виконанні – приємний персонаж, який слідуючи правилу «Велика сила несе за собою велику відповідальність», докладає всіх зусиль, щоб відвернути біду, яка насувається. Для цього він навіть готовий відкласти на потім спокусливу пропозицію. Віллем Дефо чудово вжився в роль начальника поліції. Непогано зіграла Еддісон Тімлін в ролі Штормі, подруги і соратника головного героя. Вона розуміє Одда і допомагає йому чим може. Як і більшість дівчат у цьому фільмі, вона має модельну зовнішність, що, в принципі, зрозуміло – фільм орієнтований у першу чергу на підлітків. Але, на відміну від вищезгаданих «Рогів», оголень у цьому фільмі немає. Не забув Соммерс і про свого давнього друга – Арнольда Вослу, жреця Імхотепа з «Мумії». Правда, у «Томасі» у нього лише невеличкий, але помітний епізод.

Закріплює позитивні сторони фільму красива, в міру кольорова картинка, пристойна операторська робота і прийнятна комп’ютерна графіка. Звичайно, моделі напівпрозорих демонів виглядають так собі, але у даному фільмі надмірний реалізм виглядав би неприродньо.

В цілому, «Одд Томас» - хороший молодіжний фільм, який можна глянути на дозвіллі. Шкода, звичайно, що через проблеми з правами на прокат, фільм не вийшов вчасно і не отримав рекламної підтримки. Результат – мізерні касові збори, забуття і остаточно похована режисерська кар’єра Стівена Соммерса. І навряд чи у всіх бідах винні демонічні сили, просто комусь до біса не щастить.

0
Зорян 14 декабря 2020



Имя:
27 января 2021
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Шабля, люлька, два пістолі Шабля, люлька, два пістолі

Рецензія на серіал «Козаки. Абсолютно брехлива історія».

02 января 2021
Меланхолія на пороховій бочці Меланхолія на пороховій бочці

Рецензія на фільм "Передчуття" (2019)

27 декабря 2020
Джанґо Обнаглілий, або Як «розбазарити» 135 мільйонів доларів Джанґо Обнаглілий, або Як «розбазарити» 135 мільйонів доларів

Рецензія на фільм «Miami vice» (2006)

28 ноября 2020
Громоносець Громоносець

Рецензія на фільм "Грім" (2020)

24 ноября 2020
Нетривіальний підхід Нетривіальний підхід

Рецензія на фільм "Примари війни" (2020)

20 ноября 2020