В облозі


Рецензия на фильм: Форпост
Фильм Форпост

В американському кінематографі порівняно невеликою популярністю користується тема про розпочату в 2001 році військову інтервенцію США та військ країн НАТО в Афганістан: з усіх фільмів, знятих з 2010-го по 2020-й роки, можна згадати лише три: «Єдиний уцілілий» (2013), «12 сильних» (2018) та «Форпост» (2019). Про останній і піде мова.

Сюжет фільму присвячений подіям, що відбулись у жовтні 2009 року біля села Камдеш в афганській провінції Нуристан. Саме там знаходився форпост військ міжнародної коаліції, куди входили американські, афганські та пара латвійських військових. Адекватність розміщення форпосту викликала запитання як у простих солдат, так і у вищого командування, оскільки місцевість робила його вразливим фактично з усіх боків. Цим і скористались війська талібів, які 3 жовтня напали на форпост. Незважаючи на переважаючу кількість противників (123 військових міжнародної коаліції проти 300 талібів), незручну місцевість та бій під перехресним вогнем, війська міжнародної коаліції зуміли втримати форпост до приходу підкріплення. В результаті бою загинуло 8 американських та 4 афганських військових; кількість загиблих талібів оцінюється у 150 (таліби заявили про 7 загиблих). Правда, сам форпост через три дні після бою був ліквідований. Така ось історія.

Яким вийшов фільм про ці події? З одного боку – це стандартний бойовик про доблесних американців у арабській країні, яких вже вийшло чимало. З іншого боку – тут є цікава поставка, а сам фільм куди більше наближений до реалізму, ніж більшість його колег по жанру. Тривалість фільму – дві години, і, фактично, усі події відбуваються на території того самого форпосту, рідко коли персонажі виходять на патрулювання навколишньої місцевості. Умовно фільм можна поділити на дві половини. Перша половина фільму – це ознайомлення глядача з ключовими персонажами, з виглядом території форпосту і трошки з солдатськими буднями. Періодично по форпосту ведуть вогонь війська противників, але один випущений снаряд зупиняє обстріл. Вся друга половина фільму – це реконструкція того само бою 3 жовтня.

Власне, постановка бою викликає найбільший захват. На перший погляд тут все стандартно – скрекочуть автомати, вибухають бомби, під кулями бігають солдати. Але все знято досить видовищно, немає рваного монтажу, переважають довгі сцени, які зняті одним планом (не «1917», та все ж). Ясне діло, операторська робота у фільмі дуже хороша – навіть сцени, де кілька солдатів, ховаючись від обстрілу, сидять в броньовику зняті чудово. Правда, на цьому фоні картинка і комп’ютерна графіка (особливо, вертольоти) виглядають не так добре, але то вже деталі.

Оскільки всю першу половину фільму глядача знайомлять з персонажами, то постають закономірні питання – чи добре персонажі прописані і чи добре вони зіграні акторами. Що ж, тут «Форпост» має стандартну слабину військових фільмів. Персонажі фільму досить однотипні, глядач мало що про них дізнається і мало кого запам’ятає, не допоможе навіть те, що їх «підписали» титрами на екрані. Щось схоже було з фільмом «Падіння «Чорного яструба», хоча там один актор був «зірковішим» за іншого. У «Форпості» же найбільше запам’ятовується солдат з прізвищем Картер, якого зіграв актор Кейлеб Джонс і зіграв просто чудово – показав і мужність персонажа, і бажання врятувати поранених побратимів, і психологічну травму від пережитих подій. Шкода, що про решту персонажів/акторів такого не скажеш, навіть про сина Клінта Іствуда. Що ж до Орландо Блума, чиє ім’я значиться на початку акторського складу і чиє обличчя присутнє на плакаті фільму, то його персонаж гине в перші півгодини фільму в результаті нещасного випадку. Це все, що можна про нього сказати. Діалоги у фільмі – ну, не скучні, але й інтересу не викликають, вдалих жартів почути не вдалось. У «Відроголових» (2005) з «Кіборгами» (2017) в цьому плані все набагато краще.

Що стосується достовірності описаних подій, то тут все залежить від того, де сказав правду, а де прибрехав журналіст Джейк Теппер, чия книга стала основою для написання сценарію. Ветерани бою ніби похвалили фільм. Правда, якось муляє те, що американців та латвійців у фільмі показано героями, тоді як афганці вже на початку бою порозбігалися хто куди (їхній командир взагалі увесь бій просидів у виходку) (правда, про це заявляли американські ветерани).

Але, незважаючи на деякі недоопрацювання, в цілому фільм «Форпост» - це добре знятий військовий бойовик про конкретну історичну подію. Режисер Род Лорі непогано так реабілітувався після непридатних для перегляду «Солом’яних псів» (2011). Кому подобаються фільми на зразок «9 роти», варто переглянути і «Форпост».

1
Зорян 13 сентября 2020
Like



Имя:
25 ноября 2020
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Громоносець Громоносець

Рецензія на фільм "Грім" (2020)

24 ноября 2020
Нетривіальний підхід Нетривіальний підхід

Рецензія на фільм "Примари війни" (2020)

20 ноября 2020
Сутінки мерців Сутінки мерців

Рецензія на фільм "Земля мерців"

12 ноября 2020
Британський цинізм Британський цинізм

Рецензія на фільм “День Бастилії” (2016). Увага, розкриваються деякі деталі сюжету!

04 октября 2020
Мозгомахаріум Мозгомахаріум

Рецензія на фільм "Віваріум" (2019)

01 сентября 2020