Войти через
facebook
 

Роздуми про життя


Рецензия на фильм: Море деревьев
Фильм Море деревьев

У Японії поблизу столиці країни Токіо є один ліс. Називається він «Аокігахара» (в перекладі з японської – «Рівнина дерев») або друга назва «Дзюкай» («Море дерев»). Всесвітня слава цього лісу є досить сумною, оскільки він є популярним місцем для самогубств – щороку там знаходять десятки тіл людей, що укоротили собі віку. Через цю сумну славу про ліс було складено чимало містичних історій, а згодом було знято фільми. Зацікавила Аокігахара і західних кінематографістів, але більшість з них віддають перевагу знімати про ліс якийсь містичний жахастик, на зразок фільму «Ліс привидів». Але американський режисер Гас Ван Сент зобразив ліс у фільмі філософсько-драматичного жанру.

Сюжет розповідає про американського вчителя Артура Бреннана, який незадовго до описуваних подій втратив дружину. Головний герой приїжджає до Японії з твердим наміром покінчити з собою в знаменитій Аокігахарі. Але під час ходіння по лісу та моральної підготовки Артур натикається на загадкового японця на ім’я Такумі, який каже, що також хотів покінчити з собою, але передумав і тепер бродить по лісу в пошуках виходу…

Серед режисерських робіт Гаса Вана Сента були як успішні фільми (на зразок «Гарві Мілка»), так і відверто нікудишні (наприклад, «Психо» (1998)). «Море дерев» опинилося десь посередині – критики фільм просто знищили, освиставши на Канському кінофестивалі, тоді як прості глядачі вирішили, що все не так однозначно. Безумовно, фільм є за що сварити і є за що хвалити.

Протягом фільму головні герої пересуваються по лісу в пошуках виходу, отримують нові травми, натикаються на тіла інших самогубців, переживають напади природних стихій і періодично ведуть розмови і роздуми про життя. Артур час від часу поринає у спогади про дружину. З одного боку сюжет вибудований непогано, філософські та містичній елементи історії правильно вписані в сценарій, і фільм в цілому цікаво дивитися. Часто режисери авторських фільмів залишають у своїх творах купу недомовок, через які глядач змушений сам додумувати, що хотів сказати режисер. Але сюжет «Моря дерев» цілком зрозумілий і не містить надмірних заумствувань. Тут навіть деякі сюжетні ходи є цілком передбачуваними, хоча пара неочікуваних і приємних сюрпризів все ж таки є у кінці. Ну, і відсилання до інших фільмів у «Морі дерев» присутні: наприклад, сцена, де Артур знаходить першого самогубцю – явний реверанс фільму «Расьомон» Акіри Куросави.

З іншого боку протягом перегляду не покидає відчуття деякої затягнутості фільму. Також викликає запитання витривалість головного героя, який падаючи зі скелі не отримує серйозних травм. Зрозуміло, що фільм – філософська притча, але подібні сценарні вольності відволікають від перегляду.

Однозначних похвал заслужила робота «зіркових» акторів. Метью Макконахі в ролі Артура виклався на повну і переконливо зіграв зламану життям людину, яка кається за свої минулі прогрішення. Непогано виступив Кен Ватанабе в ролі японця Такумі. Ну, і не можна не відзначити Наомі Воттс в ролі дружини.

З точки зору візуалу «Море дерев» виглядає цілком пристойною. Особливо хочеться похвалити операторську роботу. По красивих пейзажах лісу видно, що як мінімум пара сцен були зняті поблизу реальної японської Аокігахари.

В цілому, «Море дерев» - непоганий драматичний фільм. Безумовно, він може сподобатися не всім, але шанувальникам хороших і незаумних авторських фільмів варто подивитися.

0
Зорян 01 июня 2018
Like

Имя:
22 октября 2019
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


300 тухольців 300 тухольців

Рецензія на фільм "Захар Беркут" (2019)

09 октября 2019
У лісі-лісі темному... У лісі-лісі темному...

Рецензія на фільм "Воно приходить уночі" (2017)

14 мая 2019
Шанхайська робота Шанхайська робота

Рецензія на фільм "Шанхайський перевізник"

22 марта 2019
Захисник Захисник

Рецензія на фільм "Кровний батько" (2016)

04 марта 2019
Якось у Мексиці... Якось у Мексиці...

Рецензія на фільм "Рома" (2018)

26 февраля 2019