Войти через
facebook google
 

Вхід лише з міцним алкоголем, або «#Selfieparty»


Рецензия на фильм: Selfieparty
Фильм Selfieparty

 Ви любите вечірки, клубну музику, вам подобаються американські молодіжні комедії - тоді вам терміново слід бігти в кінотеатр на фільм українського режисера Любомира Левицького - «#Selfieparty»! Принаймні в цьому переконують соціальні мережі.

Не будучи прихильницею та шанувальницею українського кіно, про Любомира Левицького я знаю достатньо багато. Це свідчить, що він широко відома особа у вузьких колах українського кінопростору. Йому 35 років, він зняв 5 широкоформатних фільмів, на перегляд останнього - «#Selfieparty» (як зрештою і на самий перший - «Штольня») я ходила в кінотеатр.

«#Selfieparty» рекламувався як молодіжна комедія про чотирьох друзів, які після «ульотної» вечірки прокинулися в поліцейському відділку, де їм продемонстрували труп карлика та інкримінували його вбивство. Для того, щоб довести свою непричетність до вбивства, хлопці завантажують відео з вечірки.

Молодіжна комедія! Нарешті! Це тобі не якась історична епопея, яка віддає нафталіном, та часто недостатнім фінансуванням. Молодіжна комедія, це смішно, весело, місцями непристойно, іншими місцями романтично. Прихопивши друзів та попкорн поринула у півторагодинну вечірку з деякими вкрапленнями сюжету.

На танцях сідниць у шортах кольору американського прапору зупинятися не буду, це вже зробив оператор з режисером. Краще про жарти – вони були, проте їх було менше ніж згадуваних сідниць). Деякі були смішні. Частина залу реготала голосно і смачно, підозрюю, що завдяки вмісту алкоголю в крові. Хоча, не факт. Відомо, що почуття гумору, поняття суб’єктивне. Декілька жартів, мабуть увійдуть в молодіжний україномовний сленг.

І про сумне, тобто про сюжет. Бракувало головної героїні, якою мала стати Ліза (Ксенія Мішина), але не стала, бо майже весь фільм перебувала у відключці. Двох з чотирьох друзів (ті які чорняві) так і не вдалось розрізнити та ідентифікувати. Білих плям у сценарію, чи скоріше чорних дір, достатньо, щоб радити переглянути «#Selfieparty» вдома, на дивані.

p.s. Порада. Коли фільм з’явиться на просторах інтернету, приготуйте мохіто чи плящину старого-доброго віскаря і насолоджуйтесь. Під міцний алкоголь він заходить значно краще, доведено).І не хвилюйтесь за ранкове похмілля. Після перегляду фільму, в якому більшу половину часу гучно грає клубна музика, голова буде боліти все одно.

0
Аня Гірна 07 апреля 2016
Like

Имя:
14 октября 2019
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Ніхто не планує вмирати молодим, або «Щоденник баскетболіста» Джима Керолла Ніхто не планує вмирати молодим, або «Щоденник баскетболіста» Джима Керолла

Підлітки, баскетбол і наркотики. Фільм-посібник як з середньостатистичного школяра і перспективного спортсмена опуститися на саме дно,...

12 апреля 2016
Легенда про Нараямі, або «хіба ревуть воли як ясла повні?» по-японськи Легенда про Нараямі, або «хіба ревуть воли як ясла повні?» по-японськи

Декілька лайфхаків від жителів японського села – щоб життя було простішим слід вбивати немовлят-хлопчиків під час пологів, а їхніми...

05 апреля 2016