Як чернівецький бізнесмен кіно знімав.


Рецензия на фильм: Легенда Карпат
Фильм Легенда Карпат

Коли пронісся перший слух про зйомки нового телевізійного серіалу про Олексу Довбуша з Валерієм Харчишиним та Марічкою Яремчук в головних ролях, в серцях багатьох українців зажевріла надія на те, що історія знаменитого ватажка опришків нарешті буде гідно екранізована. Але йшли роки: Марічка Яремчук збільшила губи, анонсований серіал перетворився в художній фільм, а цікавість глядачів все згасала. Результатом довгоочікуваного виходу «Легенди Карпат» на екрани стали напівпорожні зали, провал в українському прокаті і номінація в категорії «кращий фільм» на маловідомому іспанському фестивалі. Що ж, причин для такого прохолодного прийому цієї біографічної стрічки дійсно забагато.

Режисером, продюсером і сценаристом «Легенди Карпат» виступив Сергій Скобун, відомий чернівецький бізнесмен, власник мережі готелів з дипломом економіста. Тобто, людина, далека від світу кіно, що, звісно, можна було б пробачити, якби ця «далекість» не позначилася на його роботі. Не можна не погодитися, що підприємець, який робить внесок в українське кіно власною працею та ще й без підтримки Держкіно - це видовище рідкісне і дуже похвальне. Але не можна й стверджувати, що для отримання хорошого результату вистачить одного схожого благородства. «Легенду Карпат» не назвеш бездарним фільмом, він всього лише невміло прописаний і знятий.

Про самого Довбуша відомо настільки мало, що перед людьми, які взялися за увічнення Олекси в українському кінематографі, безсумнівно повинен був розкритися благодатний грунт для роздумів, фантазії і досліджень його фігури. Існують історичні відомості про брата Довбуша і його дружину (які також брали участь у повстаннях), поруч з якими зручно уживаються легенди і народні пісні про різні каліцтва Довбуша в дитинстві, його кохання до Марічки / Дзвінки і несподівану загибель від рук чоловіка своєї коханої. Здавалося б, вибір простий: або триматися маловідомої історичної сторонм, знявши інформативний фільм-відкриття, або ж показати глядачам красиву казку про мужність, нещасливе кохання і смерть. Але знімальна група «Легенди Карпат» не шукала легких шляхів, з'єднавши факти з вигадками, і запропонувала нам дивитися на те, як все змішалося в домі Довбушів.

Кожен фільм просто зобов'язаний стати успішним, якщо в ньому присутня хороша любовна лінія. У «Легенді Карпат» кохання та інтимних сцен очікували не тільки тому, що грати їх повинні були знамениті артисти, але й тому, що це найбільш інтригуючий період життя Довбуша. Але на велике розчарування виявилося, що у режисера зовсім інше бачення на кохання. Почуття в його уявленні - це всього лише набір клішованних фраз, дотиків і дій. Протягом усього фільму не покидає відчуття, що все зроблено від балди, тому що в кожній написаній і зіграній сцені геть відсутня усвідомленість даного матеріалу. Всім тим, що відбувається на екрані, неможливо перейнятися, і звинувачувати в цьому, крім людини, яка взяла на себе режисуру, продюсування, написання сценарію і підбір акторів, більше нікого.

Ще одним кричущим моментом є розподіл ролей. Зрозуміло, більшість героїв зіграли друзі і родичі режисера, у чому можна переконатися, перевіривши список акторів і те, скільки разів в ньому з'являється прізвище «Скобун». Грають вони надзвичайно погано. У своєму бажанні здатися грізними і небезпечними повстанцями новоявлені актори просто смішні. Моментами, коли вони намагаються зобразити особливу лють, здається, що їхні обличчя ось-ось луснуть від удаваною люті. Ще більший парадокс полягає в тому, що професійним акторам з Чернівецького обласного театру були віддані епізодичні ролі. Марічка Яремчук була прекрасною кандидатурою на кохану Довбуша, поки не перестаралася з пластикою. Спроби побачити в ній справжню гуцулку, не помічаючи витягнутих качечкою губ і натягнутих вилиць, не можуть увінчатися успіхом. Єдиний, хто має величезний досвід перед камерою, і хто в цьому кіно виглядає досить непогано - це Валерій Харчишин. Хоч і стверджувати, що він цілком перевтілився в Довбуша було б не правильно, бо існує довжелезний ряд факторів, які заважають йому зробити це.

До того ж у фільмі про Довбуша примудрилися жахливо поставити бойові сцени. Якщо придивитися, можна побачити, як актори, що зображують опришків, замість лежачого на землі противника б'ють зброєю просто по снігу. І кожен раз, коли в чиєсь тіло встромляється ніж або влучає куля, оператор переводить камеру на щось інше. В результаті стає ясно, що крім потужного саундтреку від Другої Ріки та прекрасних гір в «Легенді Карпат» насолодитися нічим. Сумно, що загублений такий потенціал, але, мабуть, кожен повинен займатися своєю справою. Чи це просто справа досвіду? Вирішувати вам.

2
Ярина Гаврилюк 25 июня 2018
Like

Имя:
04 августа 2020
Ваш отзыв
Гість
Гість 26 декабря 2018 18:46
0
Коли нарешті можна бути знайти щоб подивитися онлайн?
.

Другие рецензии автора


Гарно, та не ідеально. Гарно, та не ідеально.

Дебютна стрічка Отем де Вайлд вийшла чуттєвою, вишуканою, смішною, але, як і кожен первісток, недосконалою. Моментами сюжету не вистачає...

05 марта 2020
Жорстока казка. Жорстока казка.

Останнім часом дерев’яна лялька Піноккіо викликає неабияке зацікавлення серед різних кіностудій. Гільєрмо дель Торо створює...

28 февраля 2020
Невидимі злочини. Невидимі злочини.

У своєму арсеналі нова стрічка Лі Воннелла містить достатньо моторошних моментів, щоб налякати, достатньо несподіванок, щоб тримати у...

26 февраля 2020
Нед Келлі: спроба номер три. Нед Келлі: спроба номер три.

Новий погляд на історію чи то розбійника, чи національного героя - Неда Келлі, пропонує нам Джастін Курзель, режисер, в арсеналі якого...

14 февраля 2020
Видатне кіно. Видатне кіно.

1917 рік, Перша світова війна. Двоє молодих капралів отримують завдання доставити важливий лист капітану МакКензі. Аби виконати його,...

06 февраля 2020