Котячий послід


Рецензия на фильм: Наши котики
Фильм Наши котики

Є підозра, що появі  «Наших котиків» передував банальний розрахунок: творці фільму побачили, що патріотичні фільми про війну на сході України (в тому числі і хороші) не користуються комерційним успіхом в українських глядачів, але усілякі лайнокомедії на зразок «Скаженого весілля», «Свінгерів» та «Я, ти, він, вона» збирають непогану касу. Ось творці фільму і вирішили зняти свою лайнокомедію, але, щоб Міністерство культури виділило кошти на цей непотріб, вирішили загорнути його в обгортку патріотичного фільму. Однак Міністерство культури і не на таке виділяло кошти, тому неясно, навіщо було експлуатувати настільки болючу і трагічну тематику, тим паче так бездарно.

Події фільму відбуваються у 2014 році. Тривають перші місяці війни на сході України. Троє українських добровольців тримають оборону на найменш захищеній ділянці фронту. Одного вечора угруповання російських військ здійснює спробу прориву на цій ділянці…

Очевидно, що далеко не кожний режисер вміє знімати хороші, дійсно смішні комедії про події, які, фактично, відбуваються в даний момент. Тут потрібний справжній талант, уміння поєднувати гумор, іронію та сатиру. Але режисером та сценаристом «Наших котиків» виступив Володимир Тихий. Очікувати на появу нормального кіна від режисера, який зняв «Зелену кофту» (2013) та «Браму» (2017) (ну, хіба що «Таємничий острів» (2008) подавав надії, але був зіпсований постановкою та дурацьким сценарієм) – це так само наївно і безглуздо, як очікувати, що блазень без досвіду служби в армії й роботи в політиці стане хорошим президентом.

Фільм вийшов несказанно скучним, а так званий «гумор», який побудований в основному на жартах про екскременти, викликає нудоту. Видно, що творці фільму були взагалі без гальм, оскільки впердолили на екран тупо все, що приходило на ум: то панораму зруйнованої Красної площі в Москві з карикатурним Путіним, то не менш карикатурних і «обдовбаних» росіян з «кадировцями» за компанію, то містику, та наш аналог знаменитої сцени з Ртуттю з фільму «Люди Ікс. Апокаліпсис»… Замість того, щоб витратити хоча б частину бюджету у 40 млн. грн. на нормального сценариста, Тихий думав про те, яку ще видовищну (в його розумінні) сцену зліпити. Але допотопна комп’ютерна графіка, «дерев’яна» анімація і криво зроблені комбіновані зйомки навряд чи викликатимуть захват у глядача. Сцена, де головні герої знищують цілий загін російських військових – яскравий тому приклад. Придуркувата музика – в комплекті.

Що там з акторською грою? Лицедії сяк-так старалися, у фільм затягнули пару «засвічених» акторів (наприклад, харизматичних, але однакових у всіх ролях Дмитра Хом’яка («Припутні»), Михайла Кукуюка («Свінгери») та Бориса Георгієвського), але такому фільму як «Наші котики» це ніяк не допомогло.

Схоже, що найближчим часом не варто очікувати ні хороших фільмів про історію України, ні якісних українських комедій. «Наші котики» успішно пробили чергове «дно», але цього разу – шляхом експлуатації болючої теми. Не дивіться цей фільм!  

1
Зорян 24 августа 2020
Like



Имя:
27 ноября 2020
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Громоносець Громоносець

Рецензія на фільм "Грім" (2020)

24 ноября 2020
Нетривіальний підхід Нетривіальний підхід

Рецензія на фільм "Примари війни" (2020)

20 ноября 2020
Сутінки мерців Сутінки мерців

Рецензія на фільм "Земля мерців"

12 ноября 2020
Британський цинізм Британський цинізм

Рецензія на фільм “День Бастилії” (2016). Увага, розкриваються деякі деталі сюжету!

04 октября 2020
В облозі В облозі

Рецензія на фільм "Форпост" (2019)

13 сентября 2020