Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині…


Рецензия на фильм: Захар Беркут
Фильм Захар Беркут

Небагато українських режисерів збирають повні зали на кожному кінопоказі, а ще менше з них чують оплески після закінчення свого фільму. Ахтему Сеітаблаєву вже двічі пощастило побувати в обох категоріях: спочатку успіх «Кіборгів», а тепер - «Захара Беркута». І, може, справа тут зовсім не в щасті та не в успішності, а в хорошому розумінні сучасного глядача або навіть обдарованості. Питання це розсудить час, а ми спробуємо розібратися, чи відбувся «Захар Беркут» як якісне кіно.

Дія фільму розгортається в 1241 році. В українських Карпатах на чолі зі старійшиною Захаром Беркутом живе тухольська громада, на землі якої претендує боярин Тугарин Вовк. Протистояння двох сімей можна було б вирішити, якби над ними не нависала ще одна загроза - військо монголо-татар, яке швидко рухається в сторону Тухлі і помітно ускладнює становище. Судячи з назви фільму, глядач може припустити, що головним героєм є сам Захар Беркут, але в сюжеті на перший план виходить лінія Максима Беркута, молодшого сина старійшини, та його почуття до доньки Тугарина Вовка. Діти ворожих сімей закохуються один в одного, і тема ця хвилює людство ще з часів Шекспіра.

З перших кадрів «Захар Беркут» намагається бути схожим на голлівудське кіно, і часом у нього це добре виходить. У фільмі присутня велика кількість бойових сцен і спецефектів. І якщо масові бійки показані більш-менш реалістично, за рахунок того, що закривавлені мечі можна побачити частіше, ніж сам момент нанесення смертельної рани, то візуальні ефекти в «Захарі Беркуті» здаються дешевими. Більшість видів українських Карпат у фільмі створено на комп'ютері, і тільки сліпий не помітить, що намальовані гори сильно поступаються справжнім в натуральності. Ведмідь же, з яким стикаються головні герої, виглядає так, ніби перекочував в кадр з якогось мультфільму.

Від повісті Івана Франка, взятої за основу фільму, залишився лиш кістяк, на який нанизуються нові сюжетні лінії і події, але за реакцією глядачів, які розкуповують квитки на «Захара Беркута», можна припустити, що сучасне бачення безсмертного твору Франка вони сприйняли схвально. Звісно, мода слідувати стандартам Голлівуду передбачає той факт, що другі «Тіні забутих предків» ми, швидше за все, ніколи не побачимо. Українське кіно невблаганно втрачає свою самобутність. Можливо, якийсь іноземець перейметься українською культурою так, як свого часу Параджанов, побачить у ній те, до чого ми всі звикли, і створить щось подібне. А поки доведеться задовольнятися українськими історіями з американським присмаком. Добре, що це далеко не найгірший варіант, на який можна рівнятися.

Більша частина акторського складу була запрошена зі США і Великобританії. Всі актори продемонстрували гідну гру, але Томмі Фленаган (Тугар Вовк) і Роберт Патрік (Захар Беркут) виділяються особливо. Запальна вдача першого і спокійна мудрість другого часто сходяться в словесному поєдинку, і завдяки харизмі Фленагана та неймовірно блакитним очам Роберта Патріка, в яких читається всесвітнє розуміння, протистояння цих героїв стає потужним видовищем. Поппі Дрейтон створила на екрані красивий і войовничий образ Мирослави, доньки Тугара Вовка, і лише вибір Елісон Дуді на роль дружини старійшини можна назвати невдалим. Обличчя актриси завдяки хірургічним втручанням виглядає таким неприродним, що зовсім не вписується в тухольську громаду XIII століття.

В інших аспектах фільму теж є чим потішити глядача. Гарні костюми і натурні зйомки Карпат стануть насолодою для естетів, а потужний саундтрек від групи «Океан Ельзи» затримає зворушених глядачів в залі до закінчення титрів. Українське кіно оживає, літературна класика набуває сучасного значення, і тому вітчизняному кінематографу, як і «Захару Беркуту», можна пробачити деякі недоліки. Бо не всім дано з першого разу зняти «Список Шиндлера», особливо після кількох десятиліть повної деградації.

2
Ярина Гаврилюк 14 октября 2019
Like

Имя:
07 июля 2020
Ваш отзыв
Богдан Калуш
Богдан Калуш 09 декабря 2019 16:46
0
Мар'ян Буськ 06 ноября 2019 19:36
Богдан Калуш 31 жовтня 2019 06:58
Мені цікаво, що це за кіно такє, - для західного глядача. Мотиви Сеітаблаєва при виборі акторського складу, ті самі що і у другого російського кінадєятєля Олександра Куріцина (Невського). Тобто голівудськими акторами заморочити мозги вітчизняному глядачу аби затягнути його в кінозал, для західного глядача ця нудна бездарна чисто прохідна туфта нєсматрібєльна. Більше того Сеітаблаєв, в попередньому фільмі "кіборги" також бездарному, виїхав за рахунок "патріотичних почуттів" глядача.
"Кіборги" - дуже реалістична, красива військова драма! Ти б її зрозумів, якщо б ти був нормальним мужиком/громадянином, і відвоював би на Донбасі якийсь час. Коментар той видали і листай далі.
Фільм Езенштейна та Васільєва, - Олександр Невський, пропаганда котра немає нічого спільного з історичною дійсністю, проте це не заважає йому бути класикою світового кіно. Можливо так,  з "Кіборгами"  я перегнув трохи на рахунок бездарності, але це абсолютно прохідний фільм. Дивитись його тільки тому шо то патріотично, мені особисто не цікаво, краще я ще раз Донбас Сергія Лозниці подивлюся, тому що тут дійсно відчувається погляд художника. По друге шо то за совкове помишленіє такє, раз на святу тєму художнік ізваял, то нє трож святе паскуда, і на фронт. Я думаю сам то ти там не був, бо людина котра знає що це такє, других туди посилати не буде. Так, я тобі скажу чесно, як і всі л
.
Ярина Гаврилюк
Ярина Гаврилюк (Киев) 18 ноября 2019 19:07
0

Віктор 16 листопада 2019 17:04
А в чому виражений успіх "Кіборгів"?

"Кіборги" зібрали більше ніж 23 млн. гривень у прокаті. Для українського кіно це успіх) І нагород безліч на українських фестивалях стрічка отримала теж.
.
Віктор
Віктор 16 ноября 2019 17:04
0
А в чому виражений успіх "Кіборгів"?
.
Мар'ян Буськ
Мар'ян Буськ 06 ноября 2019 19:36
+1
Богдан Калуш 31 жовтня 2019 06:58
Мені цікаво, що це за кіно такє, - для західного глядача. Мотиви Сеітаблаєва при виборі акторського складу, ті самі що і у другого російського кінадєятєля Олександра Куріцина (Невського). Тобто голівудськими акторами заморочити мозги вітчизняному глядачу аби затягнути його в кінозал, для західного глядача ця нудна бездарна чисто прохідна туфта нєсматрібєльна. Більше того Сеітаблаєв, в попередньому фільмі "кіборги" також бездарному, виїхав за рахунок "патріотичних почуттів" глядача.
"Кіборги" - дуже реалістична, красива військова драма! Ти б її зрозумів, якщо б ти був нормальним мужиком/громадянином, і відвоював би на Донбасі якийсь час. Коментар той видали і листай далі.
.
Ярина Гаврилюк
Ярина Гаврилюк (Киев) 31 октября 2019 19:32
0

Богдан Калуш 31 жовтня 2019 06:58
Мені цікаво, що це за кіно такє, - для західного глядача. Мотиви Сеітаблаєва при виборі акторського складу, ті самі що і у другого російського кінадєятєля Олександра Куріцина (Невського). Тобто голівудськими акторами заморочити мозги вітчизняному глядачу аби затягнути його в кінозал, для західного глядача ця нудна бездарна чисто прохідна туфта нєсматрібєльна. Більше того Сеітаблаєв, в попередньому фільмі "кіборги" також бездарному, виїхав за рахунок "патріотичних почуттів" глядача.

В Україні кіно з таким бюджетом не окупиться, тому й орінтуються на західного глядача, щоб хоча б трохи повернути ту суму, яка була витрачена на нього. Не бачу нічого поганого в голлівудських акторах. Знаєте багато українських режисерів, які знімають українських акторів? Чи здебільшого бачимо на екранах Олю Полякову, Потапа і Надю Дорофеєву?
 
У "Кіборгах" була чудова драматургія, так що бездарним це кіно не назвеш.
.
Богдан Калуш
Богдан Калуш 31 октября 2019 06:58
-1
Мені цікаво, що це за кіно такє, - для західного глядача. Мотиви Сеітаблаєва при виборі акторського складу, ті самі що і у другого російського кінадєятєля Олександра Куріцина (Невського). Тобто голівудськими акторами заморочити мозги вітчизняному глядачу аби затягнути його в кінозал, для західного глядача ця нудна бездарна чисто прохідна туфта нєсматрібєльна. Більше того Сеітаблаєв, в попередньому фільмі "кіборги" також бездарному, виїхав за рахунок "патріотичних почуттів" глядача.
.
Ярина Гаврилюк
Ярина Гаврилюк (Киев) 30 октября 2019 18:29
0

Гость Олег 29 жовтня 2019 15:44
Автор статті дуже переконаний що це українське кіно? Це американська фігня спотворила геніальний твір Івана Франка. Що там україського? Може головні актори?Ні. Може режисер? Так Джон Уинн  щось не українське прізвище.  Ну да ... нам щось там дозволили. Деякі актори с України все ж таки знялися в цьому фільмі. І режисер другий теж український. І це велике УКРАЇНСЬКЕ КІНО???. Да в Роксалані с Ольгою Сумскою більше україського ніж і цій картині.

А Ви уважно читали текст? Якщо так, то прошу виділити в ньому слова про "велике українське кіно" чи про українських акторів. Крім Джона Вінна за режисуру відповідав і Ахтем Сеітаблаєв, тому, разом з ним, українськими локаціями та твором Франка - так, це також і українське кіно, орієнтоване на західного глядача. А твір Івана Яковича не спотворить жоден фільм, тому що це вільна екранізація, а не дослівний переказ
.
Ярина Гаврилюк
Ярина Гаврилюк (Киев) 30 октября 2019 18:28
0

А Ви уважно читали текст? Якщо так, то прошу виділити в ньому слова про "велике українське кіно" чи про українських акторів. Крім Джона Вінна за режисуру відповідав і Ахтем Сеітаблаєв, тому, разом з ним, українськими локаціями та твором Франка - так, це також і українське кіно, орієнтоване на західного глядача. А твір Івана Яковича не спотворить жоден фільм, тому що це вільна екранізація, а не дослівний переказ.
.
Гость Олег
Гость Олег 29 октября 2019 15:44
-1
Автор статті дуже переконаний що це українське кіно? Це американська фігня спотворила геніальний твір Івана Франка. Що там україського? Може головні актори?Ні. Може режисер? Так Джон Уинн  щось не українське прізвище.  Ну да ... нам щось там дозволили. Деякі актори с України все ж таки знялися в цьому фільмі. І режисер другий теж український. І це велике УКРАЇНСЬКЕ КІНО???. Да в Роксалані с Ольгою Сумскою більше україського ніж і цій картині.
.

Другие рецензии автора


Гарно, та не ідеально. Гарно, та не ідеально.

Дебютна стрічка Отем де Вайлд вийшла чуттєвою, вишуканою, смішною, але, як і кожен первісток, недосконалою. Моментами сюжету не вистачає...

05 марта 2020
Жорстока казка. Жорстока казка.

Останнім часом дерев’яна лялька Піноккіо викликає неабияке зацікавлення серед різних кіностудій. Гільєрмо дель Торо створює...

28 февраля 2020
Невидимі злочини. Невидимі злочини.

У своєму арсеналі нова стрічка Лі Воннелла містить достатньо моторошних моментів, щоб налякати, достатньо несподіванок, щоб тримати у...

26 февраля 2020
Нед Келлі: спроба номер три. Нед Келлі: спроба номер три.

Новий погляд на історію чи то розбійника, чи національного героя - Неда Келлі, пропонує нам Джастін Курзель, режисер, в арсеналі якого...

14 февраля 2020
Видатне кіно. Видатне кіно.

1917 рік, Перша світова війна. Двоє молодих капралів отримують завдання доставити важливий лист капітану МакКензі. Аби виконати його,...

06 февраля 2020