Обитель зла

Диво без глянця


Рецензия на фильм: Заповедник Аскания
Фильм Заповедник Аскания

Мабуть, вже кожен бачив одну чи дві художні стрічки з нової хвилі «українського кіно», що отримало значний поштовх у вигляді підтримки з боку Держкіно України – адже художні стрічки після прокату приходять на телеекран; навіть «не-фанати» змогли знайти щось до смаку. З документальним і анімаційним кіно справа дещо складніша, з ним знайомий не кожен кінокритик, проте документальна стрічка режисера Андрія Литвиненка «Заповідник Асканія» (теж створена за допомогою Держкіно) знайшла свій шлях у прокат.

…Отже, тематика дітища барона Фрідріх Едуардовича Фальц-Фейна, - Заповідника Асканія-Нова, яке було не забутим і радянською владою – автору не чужа. Сам Андрій уродженець Херсонщини, і у своїй стрічці, представленою компанією 86Прокат, він звернувся до тематики сьогодення унікального біосферного заповідника «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна, а 100% прибутку від прокату піде на розвиток установи…

…Загалом, стрічка нам представляє трьох головних героїв- Віктора Семеновича, колишнього співробітника Миколи, і молодого вченого Павла. Стрічку вирізняють аж ніяк не глянцеві, яскраві кольори, - сама кольорова гама «випалена», вона здається дивною як для такого роду стрічки (хоч автор зазначав, що не знімає у стилі National Geographic зумисно); саме повествування теж не відзначається оптимізмом, хоч таких явно негативних картин ми теж не побачимо. Загалом, це сьогоднішнє дзеркало науки – без фінансування, проте яка випробовує людей на ентузіазм. Ми можемо побачити наукову роботу, яка ведеться, екскурсантів, і звичайно – звірів (як ось - верблюдиця Матильда, що живе в ареалі з 1957 року). Сьогодні вченим доводиться часто рятувати останніх від пластику, проводити екскурсії (з розповіді автора ми знаємо, що заповідник є джерелом доходу і місцевих), і головне - зберігати; проте для таких, як Микола, це просто місце втечі від життя. Операторська робота, звуковий і музичний супровід (асканійський реп!) на високому рівні, хоч кольористика не така, як на це заслуговує це незвичне місце України.

Щодо підсумку. «Заповідник Асканія» - це чесне кіно, і за це заслуговує похвали. Акцент «між рядків» і явно на проблеми, цікаві характери – є заслугою документаліста, проте відсутність розкриття природної краси – роблять стрічку одночасно і цікавим, важливим кінодокументом, проте радше історією для спеціалістів та ентузіастів, тим, хто може допомогти українській природі, або – просто планує відпустку.

0


Имя:
30 ноября 2021
Ваш отзыв

Другие рецензии автора


Два світи Два світи

 Каліфорнія, 1970 рік. Поки молодь практикує вільну любов і протестує проти істеблішменту і В'єтнамської війни, в підпіллі...

21 ноября 2021
В погоні за привидами В погоні за привидами

Успадкувавши старий занедбаний будинок,  родина переїздить у маленьке містечко. Їхня поява збігається у часі з надзвичайною...

17 ноября 2021
Вічне-класичне-сучасне Вічне-класичне-сучасне

нова сценічна постановка на основі опери Ріхарда Штрауса «Саломея» за п’єсою Оскара Вайлда. Біблійна принцеса Саломея...

10 ноября 2021
Інкарнація зла Інкарнація зла

Нова глава моторошного слешера про мовчазного убивцю в масці Майка Майєрса. На Хелловін безжальний маніяк знову виходить на своє криваве...

25 октября 2021
Історія дружби (реальної/віртуальної) Історія дружби (реальної/віртуальної)

Це історія про незграбного школяра Барні та його «Найкращого друга з коробки» Рона, розумного робота, який вміє ходити і...

13 октября 2021