До 9 травня: фільми про війну

Увійти через
Реєстрація
 
До 9 травня: фільми про війну
 

Друга світова війна у кінематографі – це справжній жанр, успіху чи невдачі в якому зазнавали майже усі видатні чи посередні кінорежисери світу. До 9 травня ми обрали десять унікальних стрічок, які розкривають цю історичну подію як без сумніву негативне явище, але погляди різних кінематографістів неоднозначні і тим більш вражаючі.

Балада про солдата / реж. Григорій Чухрай / 1959

Завдяки щирим і справжнім героям ця стрічка викликає абсолютно непідробне відчуття причетності і співпереживання. Фільм розповідає про війну, описуючи людину на фронті із абсолютно життєвими потребами і бажаннями. Головний герой солдат Альоша Скворцов отримав довгождану можливість побачитись із рідними. І в цій ситуації нам показують, як його нетривала відпустка перетворюється в секундний передих. Фільм Григорія Чухрая не про подвиг солдата, якому в наслідок цього виділили відпустку, а про знайомі зворушливі слова, які можна сказати рідним після довгої розлуки.

Перевірка на дорогах / реж. Олексій Герман / 1971

Негероїчне змалювання другої світової війни було не в пошані, а тому скандально відверта стрічка Олексія Германа була на довгі роки схована від радянських обивателів. Після цієї роботи режисер ще раз звернеться до теми війни, але це вже буде більше людська історія, а ніж хоч якось ідеологічно забарвлена. Фільм «Перевірка на дорогах» незважаючи на антирадянський негативізм говорить про прості речі, про тих, хто залишився вичеркнутим з радянських підручників і взагалі забутий. Це фільм про іншу війну і зовсім інших людей, яким можна лише поспівчувати.

А зорі тут тихі… / реж. Станіслав Ростоцький / 1972

Двосерійний шедевр радянського воєнного кіно відкрив абсолютно нову грань показу героїв. Майже тригодинна епопея розповідає про боротьбу дівчат-зенітниць, які в оточенні одного командира намагаються відстояти територію, палять по німцям і переживають разом із глядачем радість локальної перемоги і важкий біль втрати. Фільм демонструє самовідданість дівчат, котрі готові йти до останнього, аби лиш зберегти честь і гідність, які межують із нестримним авантюризмом. Неймовірні акторські роботи і прекрасна режисура принесли стрічці не лише загальне глядацьке визнання, але й номінацію на «Оскар» в категорії «фільм на іноземній мові».

Нічний портьє / Il portiere di notte / реж. Ліліана Кавані / 1973

Одна з ключових стрічок світового кінематографу, яка свого часу розкрила явище ідеології і війни у психосексуальному вимірі. Часові рамки картини на десятиріччя випереджують закінчення другої світової, та це не виключає стрічку із контексту. Можливо вперше у світовому кіно нацизм був поданий у міцній зв’язці із перверсією садомазохізму. І навіть з роками нацист і жертва концтабору не змогли позбутися набутих звичок. Їх неприродна поведінка говорить про ностальгію, яка постала разом із жахіттями минулого.

Лакомб Люсьєн / Lacombe Lucien / реж. Луї Маль / 1973

Він був підлітком і його звали Лакомб Люсьєн. Він жив у провінції десь у Франції. А тим часом йшла до завершення неймовірно довга війна. Його втомила безпринципна робота прибиральника, а тому молодик вирішив податися на війну у якості партизана. Його не взяли французи, але прийняли в гестапо... Так розпочинається історія цього шедевру, в якому ми зможемо спостерігати за сходження по нацистській драбині Люсьєна, в житті якого згодом з'явиться кохання, яке врятує його життя від повного зачерствіння із свастикою в руках.

Сходження / реж. Лариса Шепітько / 1976

Це була її вершина сходження як людини і як творчої особистості. Лариса Шепітько відзняла нежіноче кіно раніше, а ніж цим почала займатись Кетрін Бігелоу. Стрічка Шепітько із відвертими релігійними алюзіями абсолютно дивним чином потрапивши на Берлінале підкорила журі, яке нагородило стрічку головним призом. Історія двох партизан, різних по духу і совісті вражає не лише прискіпливим описом їх морального вибору, але й вражаючою постановкою. Такою війну неможливо впізнати у жодного з режисерів: гуманна і так само безкомпромісно жорстока.

Іди і дивись / реж. Елем Клімов / 1985

Коли герой-підліток по ходу фільму поступово сивіє від неминучості постійного жаху, витерпіти чималий хронометраж цієї картини стає ще важче. Одна з небагатьох дійсно натуралістичних робіт світового кіно, де війна показана у всій своїй агонічній озвірілості. Елем Клімов в одному з інтерв’ю зазначав, що першопочатково назвати стрічку планували «Вбийте Гітлера в собі».

До побачення, діти / Au revoir les enfants / реж. Луї Маль / 1987

Пронизлива, меланхолійна драма про невелику католицьку школу, в якій з'являється новий учень. Його спочатку не сприймають, та з рештою він знаходить друга. І це спілкування лягло відбитком на все життя режисера Луї Маля, який зумів пронести цей спогад через стільки років, аби зрештою його зафільмувати. Жорстокий фінал цієї стрічки промовисто викрикує той несамовитий рок, який зламав в часи війни не одну долю. І впершу чергу цей фільм на досить приземленому рівні говорить про те, що неможливо осягнути будучи дитиною. Це відчуття втрати можна відчути лише з роками, коли повернути вже не можна нічого.

Життя прекрасне / La Vita è bella / реж. Роберто Беніньї / 1997

Якби дорослі залишались дітьми вони б напевне були схожі на Роберто Беніньї. Його нестримна несерйозність породила не лише перелік однотипних персонажів-базікал, але й ось такий скромний шедевр. Стрічка про дивовижне життя батька і сина в концтаборі сповнена найрізноманітніших відтінків емоцій, серед яких визначальним є гуманізм. Фільм неймовірно вразив світ, адже чи не вперше глядачам була продемонстрована казка про війну. І після неї дійсно хочеться жити попри будь-які негаразди.

Безлавні виродки / Inglourious Basterds / реж. Квентін Тарантіно / 2009

Фільм, в якому художній вимисел не спотворює загальну обстановку жаху і абсурду навіяного гітлерівською Німеччиною. Тарантіно висміює історію, демонструючи улюблений сарказм як головну зброю боротьби із химерними "виродками". Його стиль впізнаваний, і навіть це не може відлякати від тієї непередбачуваності, яка постає на екрані в абсолютно адекватному і навіть витонченому стилі. Тарантіно попри улюблені кривавості і наявність в якості актора постановника "Хостела" Елая Рота, все ж говорить про жертв війни з ноткою сентиментальності і чутливості, яку нажаль не кожен може відшукати за звичним трешом.

mivanukha 09 травня 2012
Коментарі
 
Ім’я
24 листопада 2017
Ваш коментар

Підписатися на обговорення
mivanukha
mivanukha 09 травня 2012 12:01
Гость 09 мая 2012 11:54
"Жизнь прекрасна" - нечто. его можно пересматривать сотни раз
И вообще неплохая подборка. Спасибо автору!
Спасибо и Вам!
Рейтинг повідомлення: 0
 
Гость
Гость 09 травня 2012 11:54
"Жизнь прекрасна" - нечто. его можно пересматривать сотни раз
И вообще неплохая подборка. Спасибо автору!
Рейтинг повідомлення: +2
 

популярні статті

Найкращі акаунти голівудьских зірок в @Instagram

Для публічних особистостей Instagram - це ще одна можливість зробити собі безкоштовну рекламу або ж просто утримати вірну армію фанатів за...

21 вересня 2013

110
159913

Музичний Джеймс Бонд: 10 кращих саундтреків

22 фільми потому і в очікуванні 23ого давайте згадаємо 10 найяскравіших саундтреків до «Джеймса Бонда».

17 жовтня 2012

13
72229

10 "не-сутінкових" фільмів про вампірів

Кінопортал kino-teatr.ua пропонує увазі відвідувачів 10 фільмів про вампірів, відомих і невідомих, якісних і фарсових, а головне -...

18 листопада 2012

72
32686

10 режисерів незалежної України

10 кінорежисерів, які творили нове українське кіно: різне і неоднозначне.

24 серпня 2012

55
25560

TOP-10 найбільш провальних фільмів в історії кіно

10 фільмів, які зазнали найбільшого краху в прокаті

24 червня 2012

132
23048