Кінолекторій «КУЛЬТУРФІЛЬМ. ВУФКУ. Lost&Found»


Кінолекторій «КУЛЬТУРФІЛЬМ. ВУФКУ. Lost&Found»

Від 2 листопада в Музеї кіно Довженко-Центру
2 листопада в Музеї кіно Довженко-Центру в рамках виставки ВУФКУ. Lost&Found розпочинається кінолекторій «КУЛЬТУРФІЛЬМ. ВУФКУ. Lost&Found»: чотири лекції міжнародно визнаних дослідників кіно та покази фільмів 1920-х. У фокусі уваги кінолекторію — Всеукраїнське фотокіноуправління (ВУФКУ) в контексті трендів світового кіно свого часу.
Всесвітньовідомий кінознавець Любомир Госейко (Франція) розповість про зв’язок українського та французького кіноавангарду та українські фільми у міжнародному прокаті 1920-х; професорка Центрально-Європейського університету Оксана Саркісова (Угорщина) розкриє щемливі теми тілесних політик та національних ієрархій у радянському кіно 1920-х, а композитор та дослідник Олексій Ретинський (Україна-Австрія) розповість про інноваційність звукових ефектів у фільмах Дзиґи Вертова. Після лекцій глядачі зможуть поспілкуватися з дослідниками та переглянути тематичні стрічки 1920-х років, більшість із яких стали знаковими не лише для ВУФКУ, але й для світового кінематографу.
Кінолекторій КУЛЬТУРФІЛЬМ «ВУФКУ. Lost & Found»
Програма
Вхід на всі події програми КУЛЬТУРФІЛЬМ за виставковим квитком Музею кіно.
Квиток на виставку дає право відвідати всі покази циклу.*
Локація: Кінолекторій, 5 поверх.
2 листопада о 17:00
Лекція Оксани Саркісової «Кінодіагностика: гігієна та національності в радянському кіно 1920-х років» з кінопоказом фільму “Жінці про жінку” (1930, 37 хв. Режисерка: Ївга Григорович).
Мова лекції: російська з перекладом на українську.
Оксана Саркісова — історикиня, дослідниця кіно, наукова співробітниця Blinken OSA Archivum Центрально-Європейського Університету (Будапешт), директорка міжнародного документального правозахисного фестивалю Verzio (Будапешт). Авторка численних статей з історії радянського та східно-європейського неігрового кіно, антропології аматорської фотографії та монографії «Радянські національності на екрані: культурфільми від Крайньої Півночі до Середньої Азії» (2017).

Фільм «Жінці про жінку» (1937) — режисерський дебют майбутньої заслуженої діячки мистецтв УРСР (1954), уродженки Дубна Євгенії Григорович (1905-1978).
Науково-популярний фільм про будову та особливості жіночого організму, рекомендації щодо поведінки жінки у повсякденному житті, зокрема під час вагітності та в післяпологовий період. «Жінці про жінку» знімався комсомольською знімальною групою на Одеській кіностудії та у медичних закладах й установах міста, на джутовій та тютюновій фабриці.
Медичним консультантом фільму виступив провідний лікар-гінеколог свого часу, доктор медицини Олександр Крупський, автор кількох українських підручників і монографій із оперативного акушерства.
9 листопада о 17:00
Лекція Олексія Ретинського «“Симфонія Донбасу” Дзиґи Вертова. Морфологія шуму» та кінопоказ фільму «Ентузіязм (Симфонія Донбасу)» (1930, 65 хв. Режисер: Дзиґа Вертов)
Мова лекції: російська з перекладом на українську.
Олексій Ретинський — український композитор, дослідник, художник. Народився і навчався в Криму, потім у Київській консерваторії, класичну й електроакустичну композиції вивчав у Вищій школі мистецтв у Цюріху, згодом вступив до Університету мистецтв у м. Грац (Австрія). Свою дипломну роботу присвятив дослідженню звуку в фільмах Дзиґи Вертова.
Окрім академічної (камерної, хорової, симфонічної) музики створює електроакустичні твори для театру, інсталяцій, перформансів. Мешкає і працює у Відні.
«Ентузіязм (Симфонія Донбасу)» (1930) — перший український звуковий фільм, шедевр світового кінематографу. Знятий метром кіноавангарду Дзиґою Вертовим, він був першим кінотвором, у якому реальні промислові та буденні звуки слугували створенню музичного образу, а не лише підпорядковували його візуальному ряду.
Присвячений першому п’ятирічному плану, фільм оспівує індустріалізацію, колективізацію, пропагує боротьбу з неписьменністю та релігією. Один із найбільш теплих відгуків про фільм залишив Чарлі Чаплін: «Я ніколи не міг уявити, що ці індустріальні звуки можна організувати так, аби вони здавалися прекрасними. Я вважаю Ентузіязм однією з найбільш хвилюючих симфоній, які я коли-небудь чув. Містер Дзига Вертов — музикант. Професори мають учитись у нього, а не сперечатися з ним».
15 листопада о 19:00
Лекція Любомира Госейка «Дві вуфківські експериментальні стрічки у французькому кіноавангардi 1920-х» та показ фільму La marche des machines / «Марш машин» (1928, Франція, 6 хв. Режисер: Ежен Деслав) та Les nuits électriques / «Електричні ночі» (1928, Франція, 13 хв. Режисер: Ежен Деслав)
Мова лекції: українська
Любомир Госейко — кінознавець, історик кіно, рекламіст, перекладач. Народився у Франції 1951 р. у родині українських політемігрантів. Вищі студії: славістика — Лілльський університет, режисура і кінознавство — Паризький кіноінститут. Засновник Українського кіноклубу в Парижі. Консультант кіноархівів і регіональних кінотек, упорядник ретроспектив українського кіно у Франції. Автор низки статей у французькій, міжнародній та українській кінопресі. Автор монографії Histoire du cinéma ukrainien (Die, 2001; укр. вид. – «Історія українського кінематографу», Кіно-Коло, Київ, 2005).
«Марш машин» (La Marche des machines, 1928) та «Електричні ночі» (Les Nuits électriques, 1928) - модерністські стрічки, що досліджують геометрію та ритми урбаністичного життя французької столиці. Ці фільми повернулися з небуття нещодавно — Любомир Госейко випадково знайшов їх у гаражі будинку на півдні Франції. У 2004 р. фільми ввійшли до повної ретроспективи Євгена Деслава у Центрі Помпіду. Євген Деслав (Слабченко, 1899 — 1966) — французький та іспанський режисер українського походження, який свого часу тісно співпрацював з ВУФКУ.
Камера Євгена Деслава в обох стрічках створила канонічний для європейського кіноавангарду візуальний образ. Тож не дарма Любомир Госейко вписує його в контекст класиків експериментального кіно 1920-х — Ласло Мохой-Надя, Фернана Леже, Ральфа Стейнера.
Нічними кадрами з «Електричних ночей» ілюструє у своїй епохальній «Звенигорі» Олександр Довженко поневіряння «націоналіста» Павла на еміграції в Празі та Парижі. Завдяки Деславу в 1930 році в Парижі показали німу трилогію Довженка («Звенигору», «Землю» та «Арсенал»).
16 листопада о 17:00
Лекція Любомира Госейка «Les Tartares versus “Тарас Трясило” в контексті французького кінопрокату» та показ фільму «Тарас Трясило» (1926, 62 хв. Режисер: Петро Чардинін)
Мова лекції: українська
Фільм «Тарас Трясило» (1926) знятий за однойменним романом Володимира Сосюри 1925 р., довго вважався втраченим. Стрічку віднайшов в архівах Французької фільмотеки кінокритик Любомир Госейко, а зусиллями Довженко-Центру плівку привезли в Україну.
Дія першого українського костюмованого блокбастера розгортається у ХVII ст.: віртуозно зняті масові зйомки кінних атак, рукопашних боїв і народних гулянь, «салонні» сцени розкішного життя в палаці стали одними з найефектніших в українському кінематографі. Типажі козаків добирали за картиною Іллі Рєпіна «Запорожці», яка висіла в кімнаті режисера Чардиніна на Одеській кіностудії. Науковими консультантами фільму були академіки Дмитро Яворницький та Сергій Єфремов. Головні ролі в фільмі зіграли зірки тогочасних екранів, актори театру Леся Курбаса «Березіль» - Амвросій Бучма та Наталія Ужвій.
Фільм вийшов у міжнародний прокат, зокрема про його успіх в Парижі писав журналіст і режисер Ежен Деслав. Згодом у паризькому кіножурналі «Сінеопс» вийшла рецензія на фільм, у якій відзначалася хороша гра акторів, красиві краєвиди і «могутність реалізації фільму». У газеті «Форвертс», яка випускалася в США та активно поширювалася в Східній Європі, «Тарас Трясило» анонсувався як найвидатніший фільм виробництва ВУФКУ: «Фільм масовий, велетенського розміру, за участі 10 000 осіб. Могутній темп, здається, чутно тисячі копит козацьких коней і крики до смерті закатованих…».

Алексей Першко 16 жовтня 2019
Like

Ім’я:
16 листопада 2019
Ваш коментар

популярні статті


Що в кіно? Прем'єри тижня (23-30 жовтня) Що в кіно? Прем'єри тижня (23-30 жовтня)

Мисливці на зомбі, сімейка Адамсів і інші герої новинок прокату.

24 жовтня 2019 0 1717
«Геніальні диЛЛетанти» «Геніальні диЛЛетанти»

8 листопада у Києві відкриється виставка про панківську субкультуру в Німеччині 1980-х

22 жовтня 2019 0 1702
Що в кіно? Прем'єри тижня (31 жовтня - 6 листопада) Що в кіно? Прем'єри тижня (31 жовтня - 6 листопада)

Новий "Термінатор" та інші новинки прокату.

30 жовтня 2019 0 1397
З широко заплющеними очима З широко заплющеними очима

Запрошуємо на другий Kinove.Фестиваль інтелектуального та естетичного кіно

06 листопада 2019 0 852
Що в кіно? Прем'єри тижня (7-13 листопада) Що в кіно? Прем'єри тижня (7-13 листопада)

Український представник на Оскарі, екранізація Стівена Кінга, "Матриця" та інші новинки прокату.

07 листопада 2019 0 811