Купуй-скачай: прем'єри тижня на DVD
Жанр: фентезі, драма
Якщо переглянути останні повнометражні фільми від Disney, складно не помітити тенденцію переосмислення класичних мотивів. В епоху постмодерну нікому не потрібні прості історії про кохання, мрію та прагнення не піддаватися обставинам. Чи все-таки потрібні? Сучасна «Попелюшка» насправді ніяка не сучасна. Це звичайна історія про дівчину, принца та кришталеву туфельку, і саме це робить її настільки чарівною. Ніяких вам добрих мачух, підлих принців або кровопролиття, тільки наслідування канонів анімаційного зразку 1950 року. Погодьтеся, адже в нашому житті так мало казки.
Чи варто дивитися: просто красива і близька кожному історія кохання, зіграна і знята так, щоб повертатися до неї знову і знову.
Жанр: фантастика, сімейний
Якщо «Попелюшка» вирішила підкорювати глядачів немодною нині любов'ю до класики, то «Земля майбутнього» взагалі йде ва-банк, пропонуючи оригінальний продукт. Увесь фільм вам наполегливо будуть торочити, що світ змінять сміливці, і недарма: продюсери фільму відзначилися небувалою хоробрістю, вклавши в неоднозначний проект гігантські 190 млн доларів. Незважаючи на фінансовий крах, фільм точно не потрібно таврувати, бо на «Інтерстеллар» для наймолодших, як його охрестили безліч критиків, варто поглянути хоча б із цікавості. Складні утопічні ідеї про переміщення в часі тут намагаються розповісти простою мовою. Досягають вони цього з перемінним успіхом: між стрімкими епізодами розташувалися непереконливі розмовні сцени, де що не фраза, то чергове кліше. Для кого це намагалися зняти, теж не зовсім зрозуміло: «Земля майбутнього» одночасно і дитяче, і доросле кіно, тому під час перегляду буде незатишно як батькам, так і їх дітям.
Чи варто дивитися: бажання поєднати сімейне кіно з науковими ідеями варто втілювати так, щоб не опинитися серед зрадницької невизначеності, причому це стосується не тільки жанру, а й цільової аудиторії.
Жанр: бойовик, кримінал
Після двох вдалих проектів з Ліамом Нісоном, іспанський режисер Хауме Кольєт-Серра вирішив не розлучатися із затребуваним героєм бойовиків і втретє. Втім, якщо «Невідомий» і «Повітряний маршал», крім звичного екшн-елементу з перестрілками і рукопашними боями, могли похвалитися ще й детективною складовою, то «Втечі в ніч» доводиться тримати глядача біля екрану за допомогою одного лише голого адреналіну. Режисер, по суті, знімає велику гонитву вулицями Нью-Йорка, намагаючись при цьому якось розвивати персонажів і надавати їх діям конкретний зміст і мотивацію. На виході маємо пристойну жанрову роботу з незмінно переконливим Нісоном, яка навіть не намагається стати чимось більшим, ніж цікавим і точно не нудним двогодинним переглядом.
Чи варто дивитися: старомодний кримінальний бойовик без надмірностей, але з міцною акторською роботою Ліама Нісона.
Сергей Задко 9 вересня 2015