«Молодість-44»: фестиваль як фільм


 «Молодість-44»: фестиваль як фільм
Чимало авторитетних кінематографістів (серед останніх – режисер Сергій Лозниця) небезпідставно стверджують, що будь-яке співположення в рамках одного фільму чи сцени двох кадрів (епізодів) вже несе в собі певний смисл і слугує для вираження авторської позиції. Дозволимо собі сміливий експеримент – уподібнити фільми з програм 44-го Київського Міжнародного кінофестивалю «Молодість» цим кадрам (епізодам) та спробувати уявити сам фестиваль як свого роду метафільм. На відміну від доброго фільму, в якому кожен монтажний стик продумано автором, фестиваль-фільм складається (чи не складається) іноді спонтанно: не завжди вдається переглянути програму якоїсь фестивальної секції повністю і зрозуміти задум режисерів-програматорів. А іноді буває й так, що фільми з різних фестивальних програм просто напрошуються на співставлення-співположення. Наприклад, так сталося з фільмами канадця Дені Коте «Нехай твоя радість триває» та грузина Георгія Овашвілі «Кукурудзяний острів», які склалися в свого роду індустріально-аграрний союз.
В своїх більш наративних фільмах («Вік та Фло побачили ведмедя», приз Альфреда Бауера на Берлінале-2013) режисер завжди знаходив місце для своїх маленьких формальних експериментів на межі ігрового та документального кіно. Є у фільмографії Коте і короткометражні стрічки «Остови» та «Бестіарій» - стрічки різкі, вписані до єдиного місця дії (звалище, зоопарк), численним художньо-візуальним ресурсам яких автор нехтує на користь уникливого оповідання та винахідливих монтажних ефектів. «Нехай твоя радість триває» чудово вписується у цей ряд.
Цього разу місцем дії обрано завод, точніше – збірний образ заводу, через який автор розповідає про зв’язки  людей з їхньою роботою. Повертаючись у першій чудовій частині фільму до художньої естетики, яку режисер вже використовував в «Бестіарії», Коте фіксує своєю камерою різноманітні промислові агрегати – монументальні та лякаючі – в довгих планах-епізодах, які створюють власну драматургію. Але ця захоплива формальна система, на жаль, дуже швидко руйнується вторгненням людей, які свідчать про своє ставлення до роботи за допомогою навмисне декларативних та штучних діалогів. В цьому можна побачити свого роду форму алегорії, але швидше за все – це лише прояв слабкої сторони авторської манери режисера, кіно якого тільки виграє у той момент, коли він починає менше уваги звертати на сценарій.
Якщо герої стрічки «Нехай твоя радість триває» Дені Коте занурені в абсолютно індустріальний світ, то персонажі стрічки грузина Георгія Овашвілі «Кукурудзяний острів» живуть ледве не в епосі ручного землеробства. Грузинський режисер, який вже двічі брав участь в конкурсі «Молодості» (1997-го та 2009-го років), прискіпливо демонструє кілька місяців з життя дідуся та онучки, які приїздять для вирощування кукурудзи на фантомний острів (він з’являється кожної весни та зникає кожної осені) на річці Інгурі, яка розділяє Грузію та Абхазію. Їхній патріархально-рустикальний світ лише зрідка тривожать зовнішні сили – прикордонники то з одного берега, то з іншого – і поступово острівець стає зосередженням драми небувалої сили. Поява ж на острові пораненого грузинського прикордонника стає тією останньою краплею, яка порушує хитку рівновагу та призводить до трагічного фіналу. Віддамо належне майстерній роботі оператора та потужній, сповненій прихованої сили, драматургічній лінії. Одним словом, Георгій Овашвілі – ще один вагомий привід для гордості фестивалю «Молодість».
Ще одним напрчуд вдалим епізодом метафільму під назвою «Молодість-44» став німецько-ізраїльський фільм «Десь там» Естер Амрамі. До безперечних чеснот стрічки варто зарахувати не стільки практично безпомилкову драматургію, скільки напрочуд зворушливу та точну інтонацію розповіді, герої якої, іноді гублячись в складнощах перекладу, шукають (і що головне – знаходять) себе.
Але, як і в будь-якому фільмі, окрім вдалих кадрів, епізодів та монтажних склейок, і в фільмі «Молодість» є епізоди, які варто було б викинути при монтажі – в їх числі французькі стрічки «Стовп ганьби» Паскаля Рабате (мила, але не більше, комедія про сімейні цінності) та «Форт Бьюкенен» Бенжамена Кротті, який вибудувано на незчитуваних нашою ментальністю культурних кодах. І хоча фінальна версія «Молодості-44» ще невідома широкому загалу, у цього метафільму є всі шанси поповнити колекцію українських сінефілів.
Алексей Першко 30 жовтня 2014
Like

Ім’я:
20 січня 2020
Ваш коментар

популярні статті


Найочікуваніші фільми 2020
ексклюзив
Найочікуваніші фільми 2020

Блокбастери

25 грудня 2019 0 1719
Що в кіно? Прем'єри тижня (26 грудня-1 січня) Що в кіно? Прем'єри тижня (26 грудня-1 січня)

Ще одне "Скажете весілля" та інші новинки прокату.

26 грудня 2019 0 1472
Найочікуваніші фільми 2020
ексклюзив
Найочікуваніші фільми 2020

Кримінал і трилери

28 грудня 2019 1 1460
Найочікуваніші фільми 2020
ексклюзив
Найочікуваніші фільми 2020

Супергеройське кіно

27 грудня 2019 0 1434
Що в кіно? Прем'єри тижня (2 - 8 січня) Що в кіно? Прем'єри тижня (2 - 8 січня)

Новорічні фільми!

02 січня 2020 0 976