Про примирення, Канни та життя як мушку


Про примирення, Канни та життя як мушку
Тьєррі Фремо благословляє Одеський кінофестиваль

 5-й конкурсний день 6-го Одеського міжнародного кінофестивалю (15 липня) відкривав фільм «Зеніт» Далібора Матаніча, який є спільним продуктом країн, які ще в недалекому минулому воювали одна з одною – Хорватії, Сербії та Словенії. Напевно, саме том головною темою стрічки стало примирення колишніх ворогів, яку було розкрито через три історії про заборонене кохання – до того ж заборонене не тільки людськими забобонами, але й самими закоханими. Фільм розповідає три історії кохання, які розгортаються на берегах одного і того ж озера, поруч з яким проходить сербсько-хорватський кордон і контакти між цими народами неминучі.

Розташовані ці історії в чіткому хронологічному порядку – перша має місце 1991 року (початок конфлікту), друга – 2001-го (перші намагання повернутися до мирного життя), і третя – 2011-го (надія на кінцеве примирення). Всі три любовні пари в цих новелах зіграно одними і тими ж акторами (Тіханою Лазовіч та Гораном Марковичем), що додає стрічці особливою цілісності. Фільм, знятий на перший погляд скромно і без особливих витребеньок, бере глядача своєю стримуваною емоційністю та актуальністю (особливо для українського глядача) теми. Фільм несе в собі потужний меседж про безглуздість і жахливість будь-якої війни, а тим більш війни між такими близькими народами, як серби та хорвати: особливо вражають документальні кадри зруйнованих і до сих пір будинків, які режисер вставляє між першою та другою новелами. І ще дуже важливо, що автори цієї чудової стрічки зуміли зберегти правильний баланс конкретики та метафоричності, що лише сприяє доступності закладених в ній смислів. Дуже хочеться вірити, що «Зеніт» буде достойно оцінено глядацьких та професійними журі.

Вагомості Одеському міжнародному фестивалю додав візит Тьєррі Фремо, який від цього року очолив Каннський фестиваль після уходу на заслужений відпочинок уславленого Жіля Жакоба, який очолював фестиваль протягом чверті століття. Месьє Фремо, чий загальний канський стаж складає 14 років, виступив перед слухачами Літньої Кіношколи і вельми артистично розповів про низку цікавих речей, які стосуються кінофестивалю як особливого культурного феномену. Починаючи розмову, пан Фремо пожартував щодо того, що він не знає секрету успіху і авторитетності очолюваного ним фестивалю, а навіть якби й знав, то нікому не сказав би. Далі він висловив припущення, що вся справа в близькості до води: Канни та Венеція знаходяться на морському узбережжі, Локарно – на березі знаменитого озера. Тому і Одеський Міжнародний фестиваль очікує світле майбутнє, заявив месьє Фремо. В загалі ж, на думку, оратора в успіху великого фестивалю є 4 головні складові: сильний конкурс, кіноринок, увага засобів мас-медіа та глазур. Хоча все це в будь-кому випадку зводиться до кіно: «Знаходячись в Каннах, ви кожного дня, починаючи від першої філіжанки вранішньої кави і до останньої склянки віскі ввечері, говорите тільки про кіно»». Головна ж складність в роботі директора Каннського фестивалю – це відбір, адже кількість наданих для відбору фільмів цього року склала близько 1900 назв, з яких відібрати до головного конкурсу треба максимум 22 стрічки. А враховуючи вагу та авторитет Канн в кінематографічному світі, можна собі уявити, яка відповідальність лежить на плечах фестивальних селекціонерів. Відповідаючи на питання модератора зустрічі, кінокритика та телеведучого Андрія Алфьорова щодо тих закидів в дивності прийнятих цього року рішень стосовно фільмів, включених до головного конкурсу Канн, пан Фремо відповів: «Раніше нас часто звинувачували в тому, що Канни створили певну касту постійних учасників, то я і вирішив ввести до неї нові імена». Вельми схвально висловився пан Фремо про потужність таланту Сергія Лозниці і висловив надію, що дворазова участь в конкурсі Канн допоможе Сергієві знаходити кошти на всі фільми, які він ще планує зняти. В цілому зустріч пройшла в теплій та дружній атмосфері.
Продовжилася і Національна конкурсна програма, в рамках повнометражної секції якої було представлено комедію Івана Кравчишина «Політ золотої мушки». Фільм складається з трьох новел, які розповідаються від імені маленької дівчинки-поетеси. Меседж кожної з них простий і прозорий: хлопець завжди буде вірним, якщо перевести його через кладку правильним способом; брехати не можна, тому що грішників у пеклі примушують лизати розпечену сковорідку; кіно в небі значно цікавіше, ніж в кінотеатрі. Незважаючи на всі зусилля режисера та сценариста, фільм, представлений на суд глядачів та авторитетного журі, важко назвати вдалим. І головних причин дві. Сумбурність оповіді – перша з нихю І прохання режисера, з яким він звернувся до глядачів перед показом, не шукати у фільмі сюжету, оскільки його там просто немає, виглядає не більше ніж спробою виправдатися за власні недоробки. Друга причина – незграбна робота з акторами, які при потуранні режисера надто переграють. Тож благі наміри автора «Польоту золотої мушки» оцінити вдалося, а от їх реалізацію – ні.
Алексей Першко 15 липня 2015
Like



Ім’я:
29 листопада 2020
Ваш коментар
Гость
Гость 15 липня 2015 21:49
0
Гость 15 июля 2015 21:47
<i><i> круто
<i><i> не то слово
<i> <i> я рада
<i><i>молодець Well
.
Гость
Гость 15 липня 2015 21:47
0
<i><i> круто
.

популярні статті


Як один фільм письменника вбив
ексклюзив
Як один фільм письменника вбив

Vian-Fest в Довженко центрі - день другий. A la noir.

29 жовтня 2020 0 2482
Два світи - два фокуси Два світи - два фокуси

Програма 4-го Київського тижня критики «Фокус: Україна Франція»

30 жовтня 2020 0 2199
Київ. Борису Віану 100 років.
ексклюзив
Київ. Борису Віану 100 років.

У Довженко-центрі завершився Vian-Fest.

05 листопада 2020 0 1694
Що в кіно? Прем'єри тижня (5-11 листопада) Що в кіно? Прем'єри тижня (5-11 листопада)

Український номінант на Оскар, класичні казки та інші новинки прокату.

04 листопада 2020 0 1683
Що в кіно? Прем'єри тижня (12-18 листопада) Що в кіно? Прем'єри тижня (12-18 листопада)

Изабель Юппер, Вінс Вон та інші зірки в новинках прокату.

11 листопада 2020 0 1490