Перша жінка в Журі, ринок і «Тиждень критики»


Перша жінка в Журі, ринок і «Тиждень критики»
Канни. 70 років коротко. Частина 2
Портал kino-teatr.ua продовжує серію замальовок з історії Каннського фестивалю, який цього року проводиться в 70-й раз.
У 1957 році в рамках Каннського фестивалю відбулася воістину історична подія - мексиканська актриса Долрес Дель Ріо стала першою жінкою, що увійшла в велике журі фестивалю. Через 2 роки новий міністр культури, знаменитий письменник Андре Мальро зробив кіноринок складовою частиною фестивалю. Цікаво, що Каннський Кіноринок, що є зараз найважливішою частиною світової кіноіндустрії, на той момент викликав яскраву негативну реакцію і його поява мало прецікаві наслідки. Один з них - організація Асоціації Французьких Кінокритиків, метою якої була протидія комерціалізації фестивалю. У 1961 році ця Асоціація провела свій перший показ під час фестивалю - глядачі побачили фільм Ширлі Кларк «Зв'язок» - а вже в 1962 році створила міжнародну секцію «Тиждень критики», в якій показувалися перші і другі повнометражні фільми молодих режисерів. З тих пір «Тиждень критики» відкрив світові імена таких видатних майстрів як Жак Одіар, Вонг Кар Вай, Госпар Ное, Франсуа Озон і Алехандро Гонсалес Іньярріту.
У 1964-му році «Золота Пальмова гілка» була знову перейменована в «Гран Прі», який і дістався стрічці «Шербурзькі парасольки» Жака Демі з Катрін Деньов у головній ролі. Серед володарів «Золотої гілки» Канн на зламі десятиліть відзначимо «У світі безмовності» Луї Малля і Жака Кусто, «Летять журавлі» Михайла Калатозова, «Солодке життя» Федеріко Фелліні і «Леопарда» Лукіно Вісконті.
У 1965 році організатори Каннського Фестивалю посмертно зробили Жана Кокто вічним почесним президентом фестивалю.
У 1965-66 роках фестивальні Журі очолювали жінки: першою жінкою-президентом журі стала знаменита американка Олівія Де Хевіленд, а в підпорядкуванні у Софії Лорен в 1966-му знаходилися такі видатні майстри як Річард Лестер і Пітер Устинов.
Революційний 1968 рік не міг обійти стороною і Каннський фестиваль: член Журі Луї Малль за підтримки групи режисерів, в числі яких були Жан-Люк Годар та Франсуа Трюффо не дали фестивалю відкритися в знак солідарності зі страйкуючими по всій країні студентами та робітниками. Прямим наслідком цих протестів стала поява на фестивалі «Двотижневика режисерів» в 1969 році. А початок сімдесятих років став епохою кардинальних змін на Каннському фестивалі: в 1972 році було впроваджено нову систему складання конкурсної програми фестивалю - раніше фільми надавалися на розсуд країн, а тепер фестивалем були створені спеціальні відбіркові комітети, які і вели селекційну роботу.
У 1974-му році останнім володарем «Гран Прі» фестивалю став фільм «Бесіда» Френсіса Форда Копполи, а 1975-го року «Золота пальмова гілка» остаточно стала головним призом Канн. З 1975 року президентом фестивалю стає легендарний Жиль Жакоб, який насамперед обмежує тривалість фестивалю до 13 днів, засновує приз «Золота Камера», який присуджується кращій дебютної повнометражної картині з усіх офіційних програм фестивалю, і секцію «Особливий погляд», в яку включаються фільми ,що розповідають історії нетрадиційними способами.
Алексей Першко 22 травня 2017
Like

Ім’я:
25 травня 2020
Ваш коментар

популярні статті


Кінець епохи Кінець епохи

Показ восьмого сезону «Батьківщини» (Homeland) відбувся, а це значить, що серіал, який дев’ять років тримав у напрузі знімальну групу і...

02 травня 2020 2 877
Драми, які змусять вас плакати. Драми, які змусять вас плакати.

Чи є в людини щось важливіше за сім'ю? Всі ми потребуємо самореалізації чи кар'єри, але найрідніших людей не замінить ніщо. Тому в...

15 травня 2020 0 469