Сезар: не Оскаром єдиним


Сезар: не Оскаром єдиним
Всім очевидно, що у світовому кінематографі існує не тільки премія «Оскар», але чомусь іноді широкі глядацькі маси про це забувають. Мета цієї статті – нагадати про існування французького кіно та його головної премії – «Сезар» - 39-та церемонія вручення якої пройде ввечері 28 лютого в паризькому театрі «Шатле».
Незважаючи ні на що, 2013-й рік стане визначним роком в історії французького кіно. Два фільми царювали на вершинах різних рейтингів («Незнайомець з озера» Алена Гіроді) та на найпрестижніших церемоніях («Життя Адель» Абдельлатіфа Кешиша, і в меншій мірі – «Минуле» Асгара Фархаді); в той же час «молоде французьке кіно» - в особі Венсана Макеня – на вустах в усіх ще з Канн.
І якщо зазвичай церемонії вручення «Сезара» не дуже цікавлять публіку (навіть французьку), то 39-ту церемонію навряд чи пропустить справжній прихильник французького кіно (от тільки жаль, що на наших просторах не іде «Канал+»;-)
Отже, хто ж знаходиться серед головних претендентів на найпрестижнішу нагороду французького кіно?
Очікується, що головним тріумфатором церемонії стане стрічка Гійома Гальєнна «Хлопці та Гійом, до столу» (нагадаємо, що українська прем’єра фільму відбулася в конкурсі останньої київської «Молодості»), яка стала не тільки головним комерційним успіхом французького кіно наприкінці минулого року (2 мільйони 156 тисяч проданих квитків тільки у Франції), але й отримала 9 номінацій на «Сезара» (як в основних категоріях, так і в технічних). Історія успіху «зірки» «Комеді Франсез» (якого український глядач в найближчому майбутньому зможе побачити у і стрічці «Ів Сен-Лоран» Жаліля Леспера) має отримати свій логічний розвиток і на сцені театру «Шатле» ввечері 28 лютого. Залишається тільки сподіватися, що стрічка «Хлопці та Гійом, до столу», яка отримала не тільки широку глядацьку популярність, але й теплий прийом у публіки, не розчавить своєю вагою решту конкурентів.  Найближчий з них – фільм режисера та актора Альбера Дюпонтеля «9 місяців суворого режиму» (ця стрічка на екранах українських кінотеатрів – від 20 лютого), який отримав 6 номінацій: зокрема, в категоріях «кращий фільм», «кращий режисер», «кращий актор» та «краща акторка» (Сандрін Кіберлен). Комедії Дюпонтеля та Гальєнна – єдині фільми, які номіновано в цих чотирьох категоріях одночасно.
Не залишаться поза увагою французьких кіно академіків і два фільми-події року: «Незнайомець з озера» Алена Гіроді та «Життя Адель» Абдельлатіфа Кешиша, які отримали по 8 номінацій. Звичайно, у фільма Гіроді мало шансів випередити опус Кешиша, який знаходиться на хвилі успіху від моменту свого канського тріумфу (перша в історії потрійна «Золота Пальмова Гілка», що їх вручено режисерові та двом виконавицям головних ролей). Підігрів цікавість до стрічки Кешиша і соціально-політичний аспект: з одного боку, у стрічці гостро підіймається питання гомо сексуальності, з іншого ж, у Франції жваво обговорювалися деталі виробничого процесу цього фільму. Додає ваги кандидатурі Кешиша в гонитві за «Сезаром» і той факт, що він вже двічі отримував цю нагороду – за фільм «Виверт» (2003) та «Кускус та барабулька» (2008). Відзначимо ще один рекорд нинішньої сезарівської кампанії – Катрін Деньов, отримавши номінацію за роль в картині «За сигаретами» (режисер Емманюель Берко, в українському прокаті – від 13 березня), зрівнялася за кількістю номінацій (12!) з Ізабель Юппер.
Завершують список головних фаворитів «Сезара» важковаговики авторського кіно: за Гіроді та Кешишем йдуть Роман Поланський з «Венерою в хутрах» (6 номінацій), Асгар Фархаді з «Минулим» (5 номінацій) та Арно Деплешен з «Джиммі П.» (4 номінації). Авторське ж кіно так би мовити середнього калібру (Франсуа Озон, Мішель Гондрі, Седрік Клапіш) навряд чи буде помітним на майбутній церемонії, адже його поступово відтісняє на другий план кіно більш маргінального штибу (вже згадуваний фільм Алена Гіроді чи навіть «Міхаель Кольхаас» Арно де Пальєра).
Французькі експерти відзначають, що Французька кіно академія або ж зовсім ігнорує молоде французьке кіно, або ж приділяє увагу фільмам молодих режисерів, які пройшли непоміченими і публікою, і критиками. І правда, не може не дивувати той факт, що найпомітніші актори року – Адель Екзаркопулос та Венсан Макень – номінуються лише у другорядних категоріях, а такі гучні дебюти, як «Зустрічі після опівночі» Яна Гонсалеса та «Тіп Топ» Сержа Бозона і взагалі не номінувалися.
На завершення із задовленням констатуємо той факт, що всі головні претенденти на «Сезара» вже пройшли в українських залах або ж найближчим часом з’являться на наших екранах.
Алексей Першко 27 лютого 2014
Like



Ім’я:
29 листопада 2020
Ваш коментар

популярні статті


Як один фільм письменника вбив
ексклюзив
Як один фільм письменника вбив

Vian-Fest в Довженко центрі - день другий. A la noir.

29 жовтня 2020 0 2484
Два світи - два фокуси Два світи - два фокуси

Програма 4-го Київського тижня критики «Фокус: Україна Франція»

30 жовтня 2020 0 2202
Київ. Борису Віану 100 років.
ексклюзив
Київ. Борису Віану 100 років.

У Довженко-центрі завершився Vian-Fest.

05 листопада 2020 0 1697
Що в кіно? Прем'єри тижня (5-11 листопада) Що в кіно? Прем'єри тижня (5-11 листопада)

Український номінант на Оскар, класичні казки та інші новинки прокату.

04 листопада 2020 0 1686
Що в кіно? Прем'єри тижня (12-18 листопада) Що в кіно? Прем'єри тижня (12-18 листопада)

Изабель Юппер, Вінс Вон та інші зірки в новинках прокату.

11 листопада 2020 0 1495