Бенжамен Роше: Кіно, комікси, ігри – мій хліб насущний

Увійти через
Реєстрація
 
Бенжамен Роше: Кіно, комікси, ігри – мій хліб насущний
 
Новини:  Бенжамен Роше: Кіно, комікси, ігри – мій хліб насущний
4 лютого в український прокат виходить екшн-комедія «Антіганг» («Загін») з Жаном Рено в головній ролі. 18 січня в паризькому готелі Intercontinental Paris Le Grand відбулося інтерв’ю (у формі круглого столу» з режисером стрічки «Загін» Бенжаменом Роше, в якому взяв участь і кореспондент національного порталу kino-teatr.ua. Нижче наводимо повний запис цього інтерв’ю з Бенжаменом Роше, в ході якого вдалося не тільки обсудити фільм «Загін» («Антіганг»), але й поговорити про різновиди зомбі, гіківський характер сучасної поп-культури ті багатьох інших цікавих речах.
П. – Перші два ваші повнометражні фільми були фільмами про зомбі. Чому, знімаючи «Загін», ви вирішили змінити творчий регістр?
    БР. – Просто тому, що вирішив зробити щось відмінне від фільмів про зомбі (сміється). Перший мій фільм («Орда», 2010 – КТ) я зняв про зомбі тому, що ми мали таку можливість і мені це сподобалося. І я дуже задоволений цим, але я не є фанатом виключно зомбі. Мій другий фільм («Мета живих мерців», 2013) дуже відрізняється від першого: перший фільм був чистим екшеном, тоді як другий був приколько-тупуватим екшеном, там, звичайно, були зомбаки, але там було і багато жартів, це був зовсім інший жанр. Я завжди намагаюся міняти жанри, що і сталося у випадку з «Загоном» - його я знімав як екшн-комедію, щось на кшталт «Поліцейського з Беверлі-Хіллз». То ж у цьому фільмів немає зомбі, але вони цілком спокійно могли б там з’явитися, з цим немає жодних проблем. І взагалі, може завтра я зніму романтичну комедію або ж любовну історію між зомбі, хто знає. Чому б і ні, але зроблю я це тому, що це оригінально, а не тому, що там діють зомбі.
П. – А чому фільми про зомбі настільки популярні зараз, як ви гадаєте?
    БР. – Думаю, що зомбі-фільми популярні тому, що там діє певне співтовариство, а не один персонаж, не вампір чи ж вурдалак. Зомбі небезпечні саме своєю кількістю і зараз люди більше бояться натовпу, а не одинака. Світ зараз такий, і наші страхи теж такі: страх смерті, страх хвороби завжди дуже сильний в людині. То ж зомбі завжди будуть гарною пасткою для утримання уваги аудиторії, хорошим засобом розповісти історію. Так було і 60-70-х роках минулого століття, але нинішні зомбі і твори про них дуже відрізняються від тодішніх, адже нинішня поп-культура має дуже сильний гіківський характер.
П. – Продовжуючи тему зомбі: є такий гарний французький серіал «На поклик скорботи», який дуже відрізняється від американських серіалів, наприклад, від «Ходячих мерців». Там показано інший бік зомбі.
    БР. – Звичайно, адже існує багато різновидів зомбі. Є те, що англійською називається undead, нежить – ті, які вилазять з могил і повільно бродять навкруги із завиваннями; є так звані «заражені», яких вражено якоюсь хворобою – вони дуже швидкі і так і намагаються вкусити здорових; і є ті, що повернулися – повернулися зі світу мертвих, вони дуже пасивні і рухаються не дуже багато. Зомбі – фантастичні персонажі, з якими можна робити все, що завгодно, можна змішувати різні різновиди зомбі.
П. – А ви самі вважаєте себе гіком? Можливо, ви хочете чимось з нами поділитися?
    БР. – Звичайно! В юності я був гіком! Але зараз мені просто не вистачає часу, щоб пограти в ті ігри, в які хотілося б, переглянути ті фільми, які хотілося б подивитися, почитати «правильні» книжки. Зараз є доступною ціла купа таких фантастичних штук! То ж так, я гік.
П. – А скільки вам років?
    БР. – Мені 38.
П. Гаразд, повернемося до фільму «Загін» («Антіганг»). Як такому режисеру як ви вдалося спокусити Жана Рено зіграти у вашому фільмі?
    БР. – Перш за все ось що ви маєте знати про цей мій проект: по-перше, це мій третій фільм, а по-друге, проект вже мав фінансування ще до того, як потрапив до Жана Рено. Гроші в нас уже були, коли прийшли до Жана, дали йому почитати сценарій, і просто спитали: «Ви будете зніматися в цьому фільмі чи ні?» Ми його не вмовляли.
П. – А як ви отримали ці гроші?
    БР. – Завдяки дистрибутору та продюсерській компанії, які є потужними структурами та були здатні самостійно фінансувати проект. 
П. – Це той самий банк, що і в фільмі? Як він там називася?
    БР. – (сміється) «Дедал».
П. – А які враження у вас залишилися від роботи з Жаном Рено?
БР. – Він – єдина «зірка», з якою мені доводилося наразі працювати. Але не остання, принаймні я на це сподіваюся. І завдяки йому я багато чому навчився, і мені було приємно привести таку людину, як Жан, у світ молодих. Він був єдиним віковим актором, всі інші – це молоді дівчата та хлопці, все відбувається дуже швидко, і навіть Париж показано модерново, по-іншому, футуристично. І Жанові також було приємно зануритися в цю атмосферу.
П. – А важео працювати з такою «зіркою», як Жан Рено?
    БР. – З ним – ні. Можливо тому, що я точно знав, чого хочу, я чітко йому пояснював, з чого ми починаємо, як будемо рухатися і яка кінцева мета всього цього. Важко тоді, коли навіть режисерові не зрозуміло, що до чого і чого він хоче.
П. – У вас в фільмі стільки референцій на жанрове кіно – тут і «Спека» Майкла Манна, і «Матриця» братів Вачовськи. Яке кіно ви дивитися? Які фільмі найбільше на вас вплинули?
    БР. – Знаєте, я дорослішав у 80-90-ті роки минулого століття, і у мене була ціла купа відеокасет, які я переглядав кожну вільну хвилину. Тобто я хочу сказати, що всі впливи, про які ви згадали, вони у мне в ДНК. Тобто я не дивився якісь окремі фільми перед зйомками мого фільму – все це в мені. Всі ці референції з’являються мимоволі, це – мій спосіб розповідати історії. От як, наприклад, режисери 80-90-х років були під впливом Хічкока: у фільмах, скажімо, Брайана де Пальми повно приймів, які вигадав Хічкок, а нинішні режисери знаходяться під впливом фільмів де Пальми – так ця мотузочка і в’ється.  Тобто йдеться вже не про запозичення, а про спосіб розповідати історію.
П. – Щось на кшталт словника?
    БР. – Саме так! Це словник, вокабулярій. Тобто я не думає про запозичення чи впливи, я думаю про інструменти, за допомогою яких я розповім історію. Зараз до цього інструментарію додалися ще й зображення, згенеровані на комп’ютерах, то важливіше за все 0 правильно вибрати інструмент. Я знаю, що я сповнений різноманітними впливами та запозиченнями, але це все – лише інструменти.
П. – Тобто частинки вашого ДНК.
    БР. – Так, і ці штуки змушують мене сміятися. Я маю на увазі, що застосовую ці штуки не тому, що понад усе прагну сподобатися аудиторії, а тому, що вони смішать мене самого.
П. – А вам не здається, що вам, сучасним режисерам, через цей ваш ДНК буде важко винайти щось таке, що в майбутньому стане частиною кінематографічного інструментарія?
    БР. – Я якось про це не думав. Хоча… Знаєте, зараз багато режисерів працюють в кросплатформеному просторі. Наприклад, Сем Реймі: він привніс багато з Тома і Джеррі, з коміксів, з мультиків у своє кіно. Тобто він відчув вплив цілої купи речей – коміксів, телесеріалів, старих мультфільмів – але його стиль абсолютно унікальний, він дуже свіжий і цим мені дуже подобається. Тобто, відчувши багатьох впливів, він виявився здатним створити щось унікальне. То ж не думаю, що зараз створювати щось своє важче, ніж раніше.
П. – У вас у фільмі герої дискутують про смерть у 27 років. А ви самі хотіли б як – померти у 27, як Емі Вайнхаус, чи бути схожим на Джонні Халлідея? Я бачу, що вам більше 27-ми, але можливо в цьому є для вас щось нумерологічне?
    БР. – Ні-ні, це просто спосіб правильно ввести до фільму Жана Рено, адже вони з Джонні Халлідеєм великі друзі. І я хотів якнайшвидше сказати молодій публіці – ОК, це Жан Рено, але ми можемо погратися з ним – і як з реальною людиною, і як з вигаданим персонажем.
П. – А що ви думаєте про перехід режисера з одного вік до іншого? Чи змінюється в цей момент його стиль?
    БР. – Кожен режисер в різні періоди свого життя знімає по-іншому. Візьміть, для прикладу, Джона Карпентера: він зняв купу блискучих фільмів, а от останній не дуже гарний.
П. – І це неминуче?
    БР. – Ні, необов’язково: подивіться на Стівена Спілберга. Його «Міст шпигунів» - один з найкращих фільмів, що я бачив у своєму житті! Фільм блискучий від початку до кінця, практично бездоганний, а починав Спілберг з «Дуелі», яка також практично ідеальна. То ж Спілберг блискучий від початку до кінця, хоча я сподіваюся, що він ще далеко не закінчив. Але є і протилежні приклади: вже згаданий Карпентер або ж Джон МакТірнан. То ж якихось залізних правил не існує. Сподіваюся, що я ставатиму все краще і краще від фільму до фільму.
П. – А в оскарівських перегонах ви на кого ставите?
    БР. – Ну, я не бачив всіх номінантів: я не бачив «Легенди Хью Гласса», але я в захваті від «Безумного Макса» - це так блискуче, це нове кіно! Це просто подарунок небес! Чудовий і мультик «Думками навиворіт», хоча він ніби не номінований в категорії «кращий фільм», хоча цілком на це заслуговує. А ось «Керол» - зовсім не мій тип кіно, це якесь ліниве кіно навіть з сексуальної його сторони.
П. – І, як на мене, надто переоцінене.
    БР. Точно, я очікував на більше: і у відносинах, і в сексуальних сценах.
П. – Так, Кейт Бланшетт дуже лінива у ліжку (загальний сміх). Багато хто з фанатів кіно, коли стають режисерами, починають дивитися набагато менше. А як ви знаходите рівновагу між вашими фанатською та режисерською сторонами?
    БР. – Думаю, що того дня, коли я подумаю, що я більше не глядач, я більше не зможу працювати! Тому що кіно, відеоігри та комікси – мій хліб насущний! І якщо я не зможу дивитися, читати та грати, я просто помру. А відповідаючи на ваше питання, можу сказати: я – моя перша аудиторія. Я знімаю тільки те, що хотів би подивитися сам.
П. – У вашому фільмі «Загін» («Антиганг») багато насилля. Як ви думаєте, чи може подібне кіно провокувати насилля? І чи змінилося ставлення публіки до таких фільмів після паризьких терактів? Чи не хоче вона дивитися більш легкі фільми?
    БР. – Я не можу знати, чого хоче публіка. Але я впевнений, що комікси, ігри, фільми для того і створюються, щоб дати нам те, чого ми ніколи не зможемо відчути в реальному житті. Вони – це спосіб досягнення катарсису, видалення наших внутрішніх страхів. Є і інший бік питання: ось я, наприклад, боюся реальності і завжди боявся, тому і проводив і проводжу стільки часу в кінозалах чи ж за читанням чи відеоіграми. Це – прекрасна терапія.
П. - А чому на роль Картьє в «Загоні» ви обрали саме Альбана Ленуара?
    БР. – Я знайомий з ним уже багато років, і він грав у моєму другому фільмі. І Альбан мені дуже подобається к людина. До того ж він дуже талановитий – в минулому він каскадер, то ж всі трюки в «Загоні» він виконує сам, а також він чудовий і в комедії, і в екшені. То є він красивий, талановитий, освічений та дуже професіональний.
П. – Зрозуміло. А чому ви обрали саме таку назву для фільму – «Антиганг»?
    БР. – А я і не обирав – це все продюсери.
П. – А хто ж тоді писав сценарій – теж продюсери?
    БР. – Ви будете здивовані, але це зробив сценарист, я тільки знімав.
П. А ви вже маєте наступний проект?
    БР. – Так, навіть декілька. Зараз я працюю над проектом екшн-комедії англійською мовою. І після неї я хотів би знову повернутися до справжнього gore’у – зняти щось скромне, але криваве та дуже смішне.
П. Що ж, дякуємо вам і бажаємо успіхів!   
   
Алексей Першко 31 січня 2016
Коментарі
 
Ім’я
22 вересня 2017
Ваш коментар
Скільки рук має людина?
 
шість
девять
Вісім
П’ять
Дві
Чотири

Підписатися на обговорення

популярні інтерв'ю

Сестри Перрон: Як вижити в будинку із привидами

Андреа і Сінтія Перрон - старша і одна з молодших сестер, яким довелося виживати в справжньому будинку з привидами. Саме їх історія лежить...

24 липня 2013

85
43899

Баррі Зонненфельд: "Люди в чорному 3" мають найкраще 3D

Напередодні виходу у всіх сенсах фантастичної комедії «Люди в чорному 3» режисер Баррі Зонненфельд давв ексклюзивне інтерв'ю кращому...

13 травня 2012

79
16345

Віра Фарміга: Я вивчала демонологію заради "Закляття"

Актриса Віра Фарміга напередодні прем'єри містичної картини "Закляття", заснованої на реальних подіях, розповіла про свій досвід...

17 липня 2013

104
15718

Грег Хедсон:Схожого на "Морський бій" раніше не знімали

Ветеран війни в Іраку, який втратив на полі бою обидві ноги, Грегорі Д. Хадсон розповів кращому українському кінопорталу kino-teatr.ua про...

26 квітня 2012

112
15371

Марина Петренко: "Джентльмени удачі" - чесний фільм

За пару місяців до виходу римейку культової радянської комедії «Джентльмени удачі», яким зайнявся Тимур Бекмамбетов, виконавиця головної...

26 жовтня 2012

109
14768