Одне питання Катрін Деньов

На 10-й Одеський Міжнародний кінофестиваль, як і було обіцяно його організаторами, приїхала велика французька актриса Катрін Деньов, яка визначає обличчя світового кінематографа вже протягом декількох десятиліть. Кореспондент порталу Kino-teatr.ua увійшов в обмежене число журналістів, запрошених на прес-брифінг актриси, що пройшов 19 липня в готелі «Моцарт». Із задоволенням пропонуємо вам відеозапис цієї розмови. Кореспонденту порталу (і ютуб-каналу Олексія Першко CINECURA) вдалося задати мадам Деньов одне питання. Яке? Дивіться нижче – хвилині десь на 35-й.

Катрін Деньов в рамках 10-го ОМКФ представила міні-ретроспективу фільмів зі своєю участю, а також отримала на церемонії закриття фестивалю почесного «Золотого Дюка» за внесок у світове кіномистецтво.

Ікона французького кіно Катрін Деньов зіграла в більш ніж ста фільмах. Перший зліт в кар'єрі актриси відбувся завдяки романтичному мюзиклу “Шербурзькі парасольки” (1964) Жака Демі. Картина відома завдяки музиці Мішеля Леграна. Роль юної Женев'єви – ніжної, трохи легковажної, меланхолійної дівчини з невеликого містечка, – відкрила Катрін дорогу в світ великого кіно. Стрічка отримала Золоту пальмову гілку на Каннському кінофестивалі 1964 року. Не оминули фільм увагою й американці – “Шербурзькі парасольки” отримали чотири номінації на “Оскар”.

У її фільмографії також багато складних і незвичних ролей. Наприклад, у фільмі “Денна красуня” (1967) режисера Луїса Бунюеля актриса взяла на себе роль заміжньої жінки, що віддалася мазохістським фантазіям. А в еротичному трилері “Голод” ( 1983) режисера Тоні Скотта Катрін Деньов перевтілилася у жіночого вампіра. У цій стрічці вона блискуче зіграла у тандемі з британським музикантом, актором Девідом Бові. Катрін Деньов двічі удостоєна премії “Сезар” за найкращу жіночу роль – у 1981 році за фільм “Останнє метро” ( реж. Франсуа Трюффо), а у 1993 – за “Індокитай” (реж. Режис Варньє). Своїми різноплановими ролями в кіно Катрін Деньов зарекомендувала себе як провідна французька актриса.