Сергій Лозниця: Це фільм про втрачене майбутнє

Увійти через
Реєстрація
 
Сергій Лозниця: Це фільм про втрачене майбутнє
 
Новини: Сергій Лозниця: Це фільм про втрачене майбутнє

Напередодні виходу на екрани нового документального фільму Сергія Лозниці «Подія», присвяченого серпневому путчу 1991 року, кореспондент порталу kino-teatr.ua відвідав прес-конференцію режисера та дізнався про епізод з Володимиром Путіним та схожість фільму з торішнім «Майданом».
— Чому ви обрали Ленінград як місце подій? Все-таки в Москві тоді все вирувало набагато більше.
— Це не я обрав, це він мене обрав (сміється). Прекрасне зображення – це, безумовно, один із мотивів. Без зображення не можна зробити картину, а там чудова хроніка.
— А епізод, де мигцем з'являється Путін у компанії з Собчаком, був обраний спеціально?
— Звісно, у фільмі немає нічого випадкового. Було достатньо матеріалу, щоб зробити епізод. Чому все-таки кадр з нинішнім російським президентом? Він брав участь у всьому цьому. Він теж був переможцем у цей момент. Зробив, як це називається, петлю Нестерова? Або бочку, я не знаю. Загалом, фігуру вищого пілотажу (сміється). Це історія, із пісні слів не викинеш.
— Ви свідомо не показали велику кількість відомих людей, які, можливо, потрапляли в кадр? Або ж їх просто не було на тому мітингу?
— У мене були деякі кадри, які я не продемонстрував. Наприклад, з Мариною Сальє, але не було фонограми. Ще на мітингу виступав Юрій Шмідт. Він був відомим адвокатом і сказав важливі слова з приводу групи безумців, які захопили владу в країні. Там дуже точні речі проговорювалися. Або ось Микита Толстой (тато Тетяни Толстої), академік. Я, до речі, не знав, як він виглядає, і вирішив спочатку, що це іноземець, абсолютно нетипова зовнішність. Він говорив про свободу прибалтам, але не сказав про свободу українцям.
— А чому ви не підписали титрами цих людей? Вони ж не дуже впізнавані для більшості зараз.
— Для мене це не просто документалістика, це кіно. Ви втручаєтеся в образотворчу форму, вносите ще один елемент – підпис. Наприклад, коли це використовує Жан-Люк Годар, він розглядає його як зображення. У цьому фільмі такий прийом потрібен був лише один раз, коли я все ж вирішив наприкінці сухо розповісти, що важливого, на мій погляд, не сталося. А саме (я зараз повторюся, адже це важливо), не відбувся процес над злочинами комуністичного режиму. Досі. Люди, які знають про все, не вимагають суду, а мовчки з усім погоджуються.
Це наш біль, який залежить від кожного. Те, що ми переживаємо зараз, прямо пов'язане з тим, що сталося, починаючи з 1917 року. Ми підходимо до питання власності, яке для всіх пострадянських країн є ключовим. Це моє тверде переконання, та й інших варіантів історія нам не пропонує.
— Ваші фільми цікаві не тільки з точки зору документального свідчення подій, а ще й як певна метафора. Наприклад, у «Майдані» був ефект «жертви хору». А чи було щось подібне в «Події»?
— Мені складно зараз сказати. Безумовно, у фільмі є форма. Тут важливо те, що не потрапило до стрічки, а саме наші 25 років досвіду після 1991 року. Крах надії, яка була тоді. Це фільм почасти про втрачене майбутнє.
— Ви говорили про те, що в «Події» зовсім інші обличчя в порівнянні з «Майданом». У чому ж полягає контраст між тим, що було тоді, і тим, що відбувається зараз?
— Справа в тому, що люди, які прийшли захищати Ленсовет на Двірцеву площу, не починали все це. Як ви пам'ятаєте, з 8 ранку почали транслювати «Лебедине озеро» по всіх каналах, і люди зідзвонювалися, питали, хто помер. А помер Радянський Союз, як виявилося. Потім були виступи чиновників, танки поїхали... От після цього почали виходити люди. У випадку з Майданом все було якраз навпаки.
І ще одне, не менш важливе. Пам'ятаєте рядок «змін вимагають наші серця»? Ми чекаємо змін. Як можна чекати цього з такою енергією? Зміни творять, за них борються. А чекати, це що таке? Ось контраст, який описує цей час. Тут ніхто не чекає змін, тому що їх ніхто не дасть.
— Ви так впевнено говорите, що в Ленінграді був оперетковий мітинг. Але ж Собчак був популярною політичною фігурою, навіть реформатором.
— Я не сказав, що це був оперетковий мітинг. Було все відразу, але не люди це створили. Умовно кажучи, не радянська інтелігенція домоглася того, щоб надрукували Солженіцина. Він був надрукований, бо хтось видав розпорядження, прийняв рішення, що пора друкувати. А для всіх це виглядало, ніби випадковий дар. Проте це не виключає появи на мітингу людей, які прийшли через душевний порив. Я так само «рвонув» з цим фільмом, не пройшов повз (сміється).
— А ви не боїтеся, що ваші фільми можуть використовувати політтехнологи як інструмент для створення хаосу серед людей, що підтримують одну ідею? Адже вас можуть колись попросити відповісти за ваше кіно з політичної точки зору.
— Я не боюся, бо я пізно народився. До мене вже були такі режисери, як наприклад Альфред Хічкок, і його найстрашніший фільм «Запаморочення». Він там показує технологію маніпулювання героєм і нами як глядачами. Її і зараз використовують.
Якщо ви винайшли сокиру, значить, нею можна рубати голови, а можна забивати цвяхи. Тут нічого не вдієш. Важливо не те, що ти зробив, а як це буде інтерпретовано. Вся проблема в освіті людей, до яких звертаються ці інтерпретатори, так що потрібно вчитися, щоб не вірити у всяку нісенітницю.

Сергей Задко 04 листопада 2015
Коментарі
 
Ім’я
19 червня 2019
Ваш коментар

Підписатися на обговорення

популярні інтерв'ю

Сестри Перрон: Як вижити в будинку із привидами

Андреа і Сінтія Перрон - старша і одна з молодших сестер, яким довелося виживати в справжньому будинку з привидами. Саме їх історія лежить...

24 липня 2013

104
46766

Грег Хедсон:Схожого на "Морський бій" раніше не знімали

Ветеран війни в Іраку, який втратив на полі бою обидві ноги, Грегорі Д. Хадсон розповів кращому українському кінопорталу kino-teatr.ua про...

26 квітня 2012

130
18249

Баррі Зонненфельд: "Люди в чорному 3" мають найкраще 3D

Напередодні виходу у всіх сенсах фантастичної комедії «Люди в чорному 3» режисер Баррі Зонненфельд давв ексклюзивне інтерв'ю кращому...

13 травня 2012

97
17478

Віра Фарміга: Я вивчала демонологію заради "Закляття"

Актриса Віра Фарміга напередодні прем'єри містичної картини "Закляття", заснованої на реальних подіях, розповіла про свій досвід...

17 липня 2013

121
17094

Марина Петренко: "Джентльмени удачі" - чесний фільм

За пару місяців до виходу римейку культової радянської комедії «Джентльмени удачі», яким зайнявся Тимур Бекмамбетов, виконавиця головної...

26 жовтня 2012

126
15614

 



fk tw