Влад Троїцький: Я входжу на територію дебютантів


 Влад Троїцький: Я входжу на територію дебютантів
Широко знаний український театральний режисер і засновник-натхненник безлічі художньо-філософських проектів Влад Троїцький взяв активну участь в роботі 8-го Одеського МКФ: він не тільки патронував виступ своїх вихованців Dakh Daughters на сцені Одеської Опери під час церемонії відкриття фестивалю, сидячи за режисерським пультом, але й представив на пітчингу разом зі своєю дружиною кінематографічний дебют «Український Декамерон» за п'єсою KLIM'а.
Кореспондент порталу kino-teatr.ua зустрівся з Владом Троїцьким та поговорив не лише про театр, кіно, а й про майбутній ювілейний «Гогольфест».
КТ. - Я вже питав у тебе про це відразу після відкриття, але не для запису: було дещо дивним бачити Dakh Daugthers, виступаючими перед публікою, що зібралася в Опері.
ОТ. - У мене насправді немає скептицизму по відношенню до публіки: в цій червоній доріжці, в цій грі в аристократизм є якась прекрасна дитячість, яка дуже зворушлива. І «Дотерси» які сповнені любові і свободи, готові увійти органічно в будь-яке середовище, і тому коли нам запропонували (причому вже не в перший раз) виступити, ми з радістю погодилися (нарешті збіглися наші графіки), адже ми дуже поважаємо історію Одеського фестивалю, який, не дивлячись на всі обставини, зростає, знаходить своє обличчя і стає обличчям і Одеси, і України. Так що мені здається, що це була органічна зустріч, і навіть в Оперному театрі - з усією цією позолотою і мішурою. Та нам і не вперше грати в подібних залах - так було і в Парижі, і в Відні, і в багатьох інших містах. Так що для «Дотерсів» це природно і вони не злякалися.
КТ. - Безумовно, але був якийсь кумедний контраст між ними і мером, який розмірковував над мистецтвом.
ОТ. – То й добре: нехай він говорить про мистецтво такою мовою - принаймні, це для нього актуалізується. Він же ж не каже вже, наприклад, про стадіон «Чорноморець», він говорить про кіно. У нього таке уявлення про кіно, так, він кострубато висловився - ну і що ?! Він намагався, а в наступний раз йому скажуть виступити якось погладше, і він підготується краще - адже він же готувався, придумав собі цей трюк. Тому слава Богу! Не можна смикати квіти за головку, щоб вони швидше росли - так вони взагалі рости не будуть.
КТ. - А ти в Одесі ще й для того, щоб представити на пітчингу проект, який вже представляв на останньому пітчингу Держкіно?
ОТ. - Ні, той проект взагалі не мій, а про «Гогольфест». А тут ми представляємо проект «Український Декамерон» - це ігровий повнометражний фільм. Ми з дружиною вирішили увійти в категорію дебютантів, і це дуже зворушливо. А проект цей сам по собі дуже захищений художньо, тому що ця п'єса написана KLIM'ом, вона написана для Одеси, тут цей спектакль грається вже 12 років, а я його ставив ще й у Варшаві, в театрі Анджея Северина, і він там йде з успіхом. І я розумію, що мені завжди в постановках не вистачало повітря натури. Але у мене не зовсім кінематографічне мислення, на відміну від моєї дружини: вона дуже талановитий фотограф і вона зробила один «закритий» фільм, але дуже страшний і дуже документальний. І я розумію, як вона його робила 2 роки: це було тотальне занурення. Але я його дивитися не можу, тому що він дуже страшний. Його ніде немає: ми його робили для пошуку грошей для онкологічних дітей. Але повернемося до «Декамерона»: в п'єсі це з'єднання Боккаччо і Гоголя і з комедією положень, світ посередині між Фелліні і Кустуріцею, який переходить в Тарковського.
КТ. - Несподівано!
ОТ. - Так, з'єднання абсолютно різних за стилістикою сцен, які перетікають одна в іншу. Мої улюблені кінорежисери - це Бергман, Фелліні і Тарковський: Бергман - театральний режисер, який прийшов в кіно, Фелліні - режисер кіношний, але який робить театр, і Тарковський - теж кінорежисер, але при цьому дуже драматичний,  бо робить кіно, докладне як театр. І всі ці різні мови для мене близькі. І що таке «Декамерон», крім загального спогаду, що це щось про еротику? Адже там є маленький нюанс: там була чума, це майже бенкет під час чуми - люди закрилися в будинку і розповідають історії. А що таке чума в нинішні часи? Це - чума в наших головах, коли ми не в змозі любити, коли наше споживання пожирає взагалі здатність відчувати, війна, яка, з одного боку, буквальна в своїй конкретиці, коли просто гинуть люди, але при цьому, з іншого, призводить до народження бездушності, що перетворює людину на щура. Ось про це хочеться сказати, але не моралізаторства. І при цьому наш фільм - це легкий жанр, це - містична трагікомедія. Починається все як абсолютна комедія положень, абсолютно вертепна історія, де є чорт, смерть, чума.
КТ. - Тобто все типові персонажі?
ОТ. - Ну да, вертеп. І зрозуміло, що буде чарівна музика ...
КТ. - Байбакова?
ОТ. - Ну навіщо: у мене є і «ДахаБраха», і своя Нова Опера. Так що музика буде чарівна, чорти будуть чортівськими, Смерть буде безжальна, а фінальні слова будуть такі: «Якщо коли помру, почую плач дитини серед степу, сяду і помру».
КТ. - А коли плануєте починати? Ви залежите від цього пітчингу, або проект відбудеться так чи інакше?
ОТ. - Восени ми будемо ще його подавати в Держкіно, але складові частини вже є: і актори, і музика, і натура вже відібрана, зараз вирішуємо питання з оператором, художник є, костюмер теж.
КТ. - А тут ти щось дивишся?
ОТ. - Трохи, і найсильніше враження - Угорський фільм «Про тіло і душу». Це по-справжньому сильне кіно.
КТ. - А давай тепер трохи про майбутній «Гогольфест». Його кінопрограма набула вже конкретики?
ОТ. – Так, її буде робити Андрій Алферов. Іван Козленко йому доручив, і він буде робити програму в залах Центру Довженка. Але у Сквоті буде ще своя альтернативна програма, в якій теж будуть дуже цікаві фільми. Наприклад, не далі, як сьогодні я домовився з Аттілою Віднянським (родом із Закарпаття, випускник інституту ім. Карпенка-Карого - КТ.), Художнім керівником Національного театру Угорщини, про показ його фільму «Олень» з Марі Теречик і іншими суперакторамі. І цей показ «Оленя» стане українською прем'єрою. І ще дехто на прізвище Волков підійшов до мене і запропонував фільм «Піти у відрив» - документальне кіно, яке фінансувало Держкіно. І він мені дуже сподобався, так що якщо його не візьме Алфьоров, то я його покажу в Сквоті. Адже я взагалі-то не дуже люблю, коли мені нав'язують щось до перегляду, але тут я не зміг відірватися від екрану. У ньому дві паралельні історії: віртуозного скрипаля, який викладає в школі, і Піпи, який спочатку був у «ВВ», потім в «Борщ», а зараз працює з «атракторів». І вони ще ув'язані на Майдан. Загалом, дуже сильне кіно.
КТ. - Що ж, дякую. І будемо з нетерпінням чекати вересень і «Гогольфест».
Алексей Першко 20 липня 2017
Like

Ім’я:
20 вересня 2020
Ваш коментар

популярні інтерв'ю


Сестри Перрон: Як вижити в будинку із привидами Сестри Перрон: Як вижити в будинку із привидами

Андреа і Сінтія Перрон - старша і одна з молодших сестер, яким довелося виживати в справжньому будинку з привидами. Саме їх історія лежить...

24 липня 2013 114 48456
Грег Хедсон:Схожого на "Морський бій" раніше не знімали Грег Хедсон:Схожого на "Морський бій" раніше не знімали

Ветеран війни в Іраку, який втратив на полі бою обидві ноги, Грегорі Д. Хадсон розповів кращому українському кінопорталу kino-teatr.ua про...

26 квітня 2012 133 21572
Віра Фарміга: Я вивчала демонологію заради "Закляття" Віра Фарміга: Я вивчала демонологію заради "Закляття"

Актриса Віра Фарміга напередодні прем'єри містичної картини "Закляття", заснованої на реальних подіях, розповіла про свій досвід...

17 липня 2013 123 18234
Баррі Зонненфельд: "Люди в чорному 3" мають найкраще 3D
ексклюзив
Баррі Зонненфельд: "Люди в чорному 3" мають найкраще 3D

Напередодні виходу у всіх сенсах фантастичної комедії «Люди в чорному 3» режисер Баррі Зонненфельд давв ексклюзивне інтерв'ю кращому...

13 травня 2012 103 18232
Марина Петренко: "Джентльмени удачі" - чесний фільм Марина Петренко: "Джентльмени удачі" - чесний фільм

За пару місяців до виходу римейку культової радянської комедії «Джентльмени удачі», яким зайнявся Тимур Бекмамбетов, виконавиця головної...

26 жовтня 2012 132 16178