Канни: перша спроба


Новини: Канни: перша спроба

Історія фестивалю: частина 2

Перший міжнародний кінофестиваль в Каннах відбувся 1946 року, але перша – невдала – спроба відбулася ще в 1939-му.
Загальна ситуація в кінематографічному світі того часу була непростою: Голлівуд до кінця 20-х років минулого сторіччя закріпив за собою статус кіно столиці світу, а «Оскар», що його присуджувала від 1927 року Американська кіноакадемія, призначався тільки для місцевої продукції. В цих умовах ідея пошуків європейського призу в царині кіно – такого ж авторитетного, як і його американський аналог – просто витала в повітрі. Як ми вже писали в першій статті про історію Венеціанського фестивалю, саме дуче Муссоліні належить честь бути ініціатором першого міжнародного фестивалю в історії кіно, але там же зазначалося, що наприкінці 30-х років фестиваль набув надто авторитарного характеру. Рішення журі Венеціанського фестивалю 1938 року вручити головний приз фестивалю стрічкам «Олімпія» Лені Ріфеншталь та «Пілот Лючано Серра» викликали обурення демократичного загалу, але саме одному з членів того журі – французькому дипломатові Філіппу Ерланже – кіносвіт зобов’язаний появою найпрестижнішого фестивалю світу – Каннського. Повертаючись 6 вересня 1938 року на швидкому поїзді з Венеції, Ерланже вирішує звернутися до французького уряду з пропозицією проведення у Франції кінофестивалю, який би протиставив італо-германському мракобіссю справжнє мистецтво. Невдовзі він представляє міністру культури та красних мистецтв Франції Жану Зею доповідь, який був гаряче підтриманий останнім, але зустрів супротив багатьох інших членів уряду. Справу на користь проведення кінофестивалю вирішила несподівана підтримка міністра внутрішніх справ Альбера Сарро. Але після прийняття позитивного рішення щодо проведення фестивалю в уряді розгорнулися дебати щодо місця його проведення: пропонувалося проводити фестиваль одразу в двох містах – Біарріці та Каннах, а спонсори і взагалі схилялися до кандидатури Біарріца. Тоді все той же Ерланже очолює групу експертів, яка вивчає переваги і недоліки двох міст-кандидатів. Висновок групи однозначний – фестиваль має проводитися в Каннах. Проведення фестивалю було доручене Національній Асоціації Драматичних Мистецтв, а Філіпп Ерланже, не тільки дипломат, алей арт-критик та відомий письменник, який був головою цієї Асоціації, стає виконавчим директором фестивалю. В подальшому Ерланже знадобилися його дипломатичні навички: перш за все він підписує контракт про почесне головування з батьком кінематографу Луї Люмьєром, залучає на свою сторону Жоржа Гюісманса, директора Департаменту Красних Мистецтв, яки був знаний своїми широкими зв’язками у вищому світі, і ще тісніше залучає до кола своїх прихильників могутнього поліцейського міністра Альбера Сарро. Саме Сарро підпише з мерією Канн Генеральну Угоду про проведення фестивалю.
Політична атмосфера тих часів підганяла організаторів Каннського фестивалю: навесні 1939 року гітлерівські війська захоплюють Прагу і напруга в Європі сягає свого апогею. До того ж Венеціанський фестиваль 1939 року, незважаючи на скандал роком раніше, заявив досить сильну програму. Щоб стати противагою Венеції, фестиваль в якій мав розпочатися 8 вересня, Каннський фестиваль мав розпочатися 12 вересня, але згодом дату відкриття Канн було перенесено на 1 вересня. Тривати фестиваль в Каннах мав до 20 вересня.
Але не тільки політичні та організаційні труднощі були перепонами на шляху Каннського фестивалю: незважаючи на титанічні зусилля Філіппа Ерланже, фестивалю вдалося залучити до програми фільми лише 5 країн – США, СРСР, Великої Британії, Бельгії та Чехословаччини, фільм якої був, по суті, французькою продукцією. І в цій ситуації організатори Канн вирішили зробити ставку не на рівень конкурсної програми, а на світську сторону заходу: вищу нагороду – Кубок Люмьєра – мав би вручати сам Люмьєр, а з США були виписані найяскравіші голлівудські зірки тих часів – Дуглас Фербенкс, Гері Купер, Норма Ширер, Мей Вест та інші. Канни були заповнені прихильниками кіномистецтва зі всієї Європи.
Але 1 вересня 1939 року Гітлер нападає на Польщу, у Франції оголошується загальна мобілізація і Європі стає не до свят кіно. Любителям кіно довелося задовольнитися витонченим сувеніром – плакатом фестивалю художника Жана-Габріеля Домерга. Рішення про відміну фестивалю викликало таке сильне розчарування, що коли 1946 року французький уряд приймає рішення про відновлення Каннського фестивалю, його зустріли з великою долею скептицизму та похмурої іронії.
Алексей Першко 07 липня 2011


Ім’я:
17 червня 2021
Ваш коментар

популярні новини


Дженніфер Лопес зіграє у фантастиці «Атлас» Дженніфер Лопес зіграє у фантастиці «Атлас»

Від режисера «Розлому Лос-Анджелеса».

16 червня 2021 0 292
Честейн і Гарфілд у трейлері «Очі Теммі Фей» Честейн і Гарфілд у трейлері «Очі Теммі Фей»

Так, це вони в гримі!

14 червня 2021 0 703
Поганими дорогами до Атлантиди Поганими дорогами до Атлантиди

Золота Дзиґа 2021: названо лауреатів П’ятої Національної кінопремії

13 червня 2021 0 710
Портман і Мур зіграють у режисера «Керол» Портман і Мур зіграють у режисера «Керол»

У драмі «Май грудень».

14 червня 2021 0 691
«Без різких рухів». Трейлер трилера Содерберга «Без різких рухів». Трейлер трилера Содерберга

Дель Торо, Деймон, Чідл та інші.

09 червня 2021 0 1551