Жанри: наукова фантастика
Ранні роки
Французький енциклопедичний словник Larousse визначає наукову фантастику як «романічний жанр, який звертається до тем мандрів у часі та позаземному просторі і в якому автор уявляє вигадану еволюцію людства, і, зокрема, наслідки його технічного прогресу». На відміну від вестерна, наукова фантастика не є однорідним кінематографічним жанром. Цей термін об’єднує в собі дуже різні теми (мандри у часі і просторі, позаземне життя, мутації, технологічна революція, майбутнє людства), які досліджуються вельми різноманітними способами – у формі утопії, наукової феєрії, космічної опери, героїчного фентезі або ж і фільму-катастрофи. Кінематографічна наукова фантастика вельми близька до літературної – не тільки через численні екранізації творів Жюля Верна, Герберта Уеллса або ж Рея Бредбері, але й через співпрацю письменників-фантастів з кінематографістами (Герберт Уеллс та Уільям Кемерон Мензієс на фільмі «Вигляд майбутнього, 1936; Річард Метісон та Джек Арнольд на фільмі «Чоловік, який неймовірно схуд», 1957; Артур Кларк та Стенлі кубрік на фільмі «2001: Космічна одисея»). Кінематографічна наукова фантастика позичає сюжети і персонажів і з коміксів (Супермен, Барбарелла, Люди Ікс тощо).
Від 20-х років минулого століття до приходу нацистів до влади, німецькі режисери-експресіоністи множать персонажів, які ніби передбачають появу науково-фантастичного жанру («Кабінет доктора Калігарі» Роберта Віне, «Голем» Пауля Вегенера). В Німеччині тієї пори з’являються і перші значні твори жанру – «Доктор Мабузе – гравець», «Шпигуни» та «Метрополіс» (всі режисера Фріца Ланга) – в яких вперше на екрані з’являється робот та показується перша космічна подорож. Окремі спроби працювати в науково-фантастичному жанрі робляться і в СРСР та Франції («Париж заснув» Рене Клера, «Аеліта» Якова Протазанова, «Луч смерті» Льва Кулешова).
Більш прагматичні американці з моменту зародження звукового кіно розвивають в науково-фантастичному кіно два напрямки: перше з’явилося під впливом німецького експресіонізму («Франкенштейн», «Острів доктора Моро», «Доктор Джекілл та містер Хайд»), а друге – під впливом популярних серій коміксів («Дік Трейсі», «Флеш Гордон», «Бак Роджерс»).
/Далі буде/
Алексей Першко 10 жовтня 2011