Увійти через
facebook
 

Соціальні мережі: про що знімають


Новини: Соціальні мережі: про що знімають

З блакитних бігбордів торгової марки «Мілка» нас соціально виховують у нових умовах: «Зважся подружитися з мамою в соціальній мережі», «Зважся зустрітись з друзями в живу, а не в онлайн» тощо. Абсолютно несподівана соціальна реклама, яка намагається зламати стереотипне уявлення, що склалось за коротку історію перенесення міжособистісних стосунків в інтерактивний контент.

Самовираження на сторінках соцмереж досягло неймовірної популярності і за короткий термін відкинуло реальні знайомства на інший план. В цьому і криється небезпека життєвої апатичності кожного зареєстрованого користувача, який зможе шукати друзів лише за посередництвом «Facebook», «ВКонтакте» і т.д. Світ звужений до рамок монітора приносить людині не лише ілюзію потрібності в безмежжі інтернет-спільноти, але й банально виховує у ній безлику істоту, що натискаючи клавіші виконує усі функції: говорить, додає і видаляє друзів, переглядає фотографії, підглядає за іншими. Кіносюжети присвячені існуванню соціальних мереж з’явилися лише нещодавно, та й серед них можна віднайти цікаві роботи, які об’єктивно демонструють підміну життя за комп’ютером.

Режисер Хідео Наката представив у 2010 році символічну британську драму «Чат» (Chatroom). Озвірілі, чужі реальності персонажі цієї стрічки у тьмяній, сірій реальності втікають до своєї свободи, яка може врятувати їх від комплексів спілкування. Тут вони на все згодні. Запросто відкривають власні кімнати (метафора персональних сторінок), лицемірно намагаються порятувати співрозмовника від депресії, закохуються. Там зникають будь-які бар’єри. Адже ти можеш бути ким завгодно, окрім себе. А ті хто залишаються собою, наївно шукаючи відвертості в розмові із незнайомцями жорстоко будуть покарані. Як ось невдаха Джим, який заявляє онлайн-друзям, що ненавидить себе… Спочатку переписувачі виводять Джима на печальний монолог. Та після розповіді про психологічну травму дитинства онлайн-друзі радять йому звернутися до людей, які проходили таку ситуацію, а вже потім швиденько зникають з кімнати. Один із чатівців, мажорний Вільям заспокоює похнюпленого Джима словами: «Ми ж справжні друзі. Я не кину тебе». Після чого закриває на «iPhone» браузер. Бідолаха самотньо очікує на повернення «друзів» в онлайн. Джим залишається сам на сам з власними проблемами. Ті, хто ще декілька хвилин назад уважно спостерігали за його розповіддю швидко полишили місце смутку. Адже чат для них – це розвага, де лузер залишається лузером. У кожного свій певний імідж, і ніхто не витрачатиме часу на співпереживання чи допомогу пригніченому. Наката яскраво демонструє роз’єднаність героїв, які неспроможні ні на що, окрім фарсу. Вільям, закльований «зацікавленими у ньому» батьками віднаходить у чаті не місце розради, а місце втілення агресії. Після розповіді Джима він всіляко намагається схилити останнього до самогубства, квитається із його нікчемністю, всередині себе знищуючи останні прояви слабкості. Інші герої «Чату» прописані менше і відіграють на тлі зіткнення Вільяма і Джима певну масовку, яка безлика і аморфна, оживає у момент, коли «самогубство в мережі» Джима набирає ознак реальності. Тема маніпулятивного впливу соцмереж на психіку розкрита досить достойно. Саме у випадку, коли людина шукає довіри у моніторі, ховаючись під вигаданим ніком, її чекає така ж відстороненість, яка панує у всіх без винятку соцмережах. Там немає почуттів. Є лише різноманітні, прикріплені до певних нікнеймів ярлики: жертва, агресор, білявка, збоченець тощо. Абсолютно довершеним виглядає яскравий (насичений кольором) будинок, який символізує саму павутину, де є безліч кімнат, які є відповідно персональними сторінками користувачів, або місцем зустрічі (тобто спілкування в чаті). І в контрасті з ним – похмура реальність, з якою герої поступово втрачають зв’язок, занурюючись у винаходи компанії Apple (яка у фільмі є постачальником усіх технічних пристроїв).

Містифікації бувають різні. Та жодна з них не зрівняється із химерами соцмереж. «Як я дружив в соціальній мережі» (Catfish, 2010) - вибухова документалка (дехто вважає її псевдодокументалкою), що розповідає сумну історію зіткнення на Facebook романтичного мрійника Яніва із чудовою дівчинкою Еббі, яка у свої 8 років малює не гірше визнаних митців, а її картини розпродаються за величезні гонорари… У Еббі є також мати-красуня і сестра Меган, яка пристрасно закохується у красеня Яніва присвячуючи йому неймовірну кількість інтимних повідомлень на Facebook. Усе це підкріплюється романтичними телефонними розмовами. Таких історій в соціальних мережах неймовірно багато, та лише мізерна їх частина завершується реальним спілкуванням. Адже зачасту вигадане видається за дійсне, красуні виявляються чудовиськами. Так і в історії з документалки: не зовсім чудовисько, а просто неприваблива художниця створює в Facebook кілька фейк-сторінок задля спілкування із привабливим головним героєм. Та згодом Янів навідається без попередження у її дім перетнувши кілька тисяч миль… Для нього це буде крах мережевого мрійництва, а для неї можливість переосмислити закомплексовану поведінку. Чудова стрічка неймовірно тонко передає толерантність героя, який у жахливій ситуації зумів її вислухати та зрозуміти. Світ в якому особиста краса завжди виступає показником популярності породжує страх перед реальністю, де важко приховати будь-які недоліки зовнішності. Тому соцмережі такі популярні, адже це найлегший спосіб говорити розумом, без будь-якого візуального забарвлення. Сьогодні можна бути красенем чи красунею просто завертаючи себе у обгортку сексуальної фейк-фотографії. Породження Цукерберга (і епігонів) дозволило не лише знищити живе спілкування, але й без хірургічних втручань стати привабливим і популярним набуваючи ознак шизофреніка.

«Соціальна мережа» (The Social Network, 2010) Девіда Фінчера із серії тематичних картин найслабше розкриває саме зіткнення людини і інтернет-спільноти. А сам фільм займає певну нішу під грифом «життя знаменитих людей». Режисер демонструє етапи створення Facebook, чомусь занадто довго зациклюється на відображенні судових тяганин між Цукербергом і його партнерами і друзями. Фільм переобтяжений беззмістовними пихатими лайками, що переконують у відсутності бажання Фінчера розповідати в дійсності потрібні історіх із життя людей в соцмережах. Та він все ж намагався додати фільму певної чутливої інтонації: Цукерберг у фіналі на персональній сторінці в Facebook нарешті зважується долучити до друзів дівчину, з якою виник конфлікт, який, як вважають творці фільму підштовхнув Цукерберга до створення Facebook. Та цього не достатньо аби можна було по-справжньому перейнятись зачерствілим внутрішнім світом Цукерберга. Але якщо говорити про рекламу Facebook за допомогою талановитого режисера Фінчера, то можна сказати, що певна антисоціальна промоція мережевого спілкування відбулась. Варто мабуть тепер чекати неймовірної російської стрічки про історію створення сайту «ВКонтакте», режисером якої абсолютно можливо б виступив Нікіта Міхалков, який останнім часом полюбляє створювати відеозвернення до користувачів найпопулярнішої соціальної мережі СНД.
 

Максим Івануха
 

Barakel 27 жовтня 2011
Like

Ім’я:
18 жовтня 2019
Ваш коментар

популярні новини


Пол Дано зіграє Загадника в "Бетмені" Пол Дано зіграє Загадника в "Бетмені"

Заміна Джоні Гіллу.

17 жовтня 2019 0 99
Зірка "Залізного кулака" зіграє в "Матриці 4" Зірка "Залізного кулака" зіграє в "Матриці 4"

До проекту приєдналася Джессіка Генвік.

17 жовтня 2019 0 197
Сейфрід, Коллінз та інші – в новому фільмі Фінчера Сейфрід, Коллінз та інші – в новому фільмі Фінчера

Став відомий акторський склад "Менку".

17 жовтня 2019 0 160
Джона Гілл відмовився від ролі в "Бетмені" Джона Гілл відмовився від ролі в "Бетмені"

Актор міг зіграти Загадочника.

17 жовтня 2019 0 164
Терон, Кідман і Роббі в трейлері "Секс-бомби" Терон, Кідман і Роббі в трейлері "Секс-бомби"

Драма про гучний скандал.

16 жовтня 2019 0 294