Граф Монте-Кристо (от Alive) - рецензія на фільм

Увійти через
Реєстрація
 
Граф Монте-Кристо (от Alive)
 
Фільм
Як правило, коли нічого особливого не чекаєш – трапляється якраз навпаки. Черговий раз це довела чергова екранізація “Графа Монте-Крісто” Дюми-батька, показ якої мені пощастило відвідати у кінотеатрі “Україна”. Одразу мушу сказати, що мені дуже сподобався кастінг, не настільки попсовий, щоб у головних ролях був Антоніо Бандера і Кетрін Зета Джонс, а достатньо знаковий. І Джеймс Кевайзл (Частота (Frequency), Заплати наперед (Pay it forward)) і Гай Пірс (Мементо (Memento), Секрети Лос-Аджелеса (L.A. Confidential)), і Ричард Харріс (Сибірський цирульник, Гладіатор) виглядають дуже доречно і вдало. Навіть виконавиця головної жіночої ролі полька Дагмара Домінчик (Збергіаючи віру (Keeping the faith), Рок-зірка (Rockstar)) зовні дуже схожа на згадувану дружину Майкла Дугласа, насправді вродлива і хвилююча. Це напевно через те, що дуже жіночна (таке слово мені підказав перекладач Плай 4.0 замість російського “женственная”). Другорядні актори також додавали кольориту, а особливо - розбійник Якопо, який згодом став спільником Графа Монте-Крісто. Стосовно повторюваності екранізацій безсмертного твору, то сам факт доходів фільму у Америці (50 млн. При бюджеті в 30) ще раз переконує, що знане і перечитуване у Європі, може бути несподіваним і оригінальним по той бік Атлантики. Крім того, по великому рахунку, “Втеча з Шоушенка” (Shawshenk redemption) свого роду адаптований, по-новому переспіваний сіквел того ж “Графа Монте Крісто”  Краса відтворюваних у фільмі морських скелястих пейзажів зачаровує. А розкіш (палаци, феєрверки, інтер’єри, вбрання) світу графа Монте-Крісто сприймається особливо гостро на противагу ницому тринадцятилітньому ув”язненню. Слід також відмітити своєрідність певних ракурсів та рівень операторської роботи, явно творці фільму “не на кошках тренувались”. Абат Фаріа (Річар Харріс) вносить у фільм особливу динаміку, гумор і певну філософію. Примітивне розгортання подій і фабули (з купою нових деталей та відгалужень сюжету) набирає оборотів і починає захоплювати. Напис на камені у в”язниці “Кожному воздасться Господом” і фраза “Навіть якщо ти не віриш у Бога, він вірить у тебе” народжена вустами абата, набуває нової сили у голові Едмона Дантеса. “Можливо саме бажання помсти вкладене у твою голову Богом, щоб залишити у тебе бажання продовжувати жити”. У протиріччях між кровною помстою і невгасимим коханням, честю і відданістю, граф Монте-Крісто вкотре (за числом екранізацій) розправляться з кривдниками і повертає своє кохання. Фільм сподобався. Він нагадав старі ще засовдепівські фільми, в яких вистачало і наївняка, і кохання, і інших людських почуттів у найкращих їх проявах. Глядачі час від часу прикалувались, і було з чого, а під завісу навіть спромоглися на найвищу похвалу – скромні аплодисменти. Кевіну Рейндольсу нарешті вдалося знайти оптимальне співвідношення бюджету, фабули, кастінгу, щоб фільм став однаково фінансово успішним і не відверто попсовим.
Рецензія на фільм 0  
Alive 03 січня 2006
Коментарі
 
Ім’я
24 вересня 2017
Ваш коментар
Скільки рук має людина?
 
шість
П’ять
Дві
Вісім
девять
Чотири

Підписатися на обговорення
Оцінка автора
0 Рейтинг
фильма
Всього оцінок:
В ролях