Увійти через
facebook google
 

Повернення короля


Рецензія на фільм: Аватар 3D
Фільм Аватар 3D

Ще у 1994 році візіонер Джеймс Кемерон створив 114-ти сторінковий сценарій «Аватар». У 1997 році був «Титанік», а згодом у березні 1998-го зі сцени оскарівської церемонії із довгобразою статуеткою в руках Джим Кемерон, подібно до свого героя Джека Доусона кричав: «Я - король світу». Більше десяти років потому все той же Кемерон повертається, щоб засвідчити своє місце на пантеоні в індустрії кіно та розваг. Я прекрасно пам’ятаю кінець 1997 року: ажіотаж навколо ганчіркових копій «Титаніка» та численні 3-ри годинні перегляди ще задовго до появи фільму у місцевому прокаті. Часи змінилися. Те, що у 1999 році, а саме тоді Джеймс Кемерон планував зробити "Аватар", коштувало мало не півмільярда доларів за якихось 10 років було "проінфльовано" і склало всього лише половину. Розвиток технологій, перетворення 3D фільмів на ринкову даність та власні кінематографічні новації дозволили перфекціоністу Камерону зробити візуальний, концептуальний і, тепер вже очевидно, комерційний прорив, який навіть важко з чимось порівняти.

З усією впевненістю можу сказати, що після "Матриці: Перезавантаження/Революція" та "Темного Лицаря", "Аватар" – це третій фільм, появи якого я чекав з наростаючим нетерпінням. Розтиражовані трейлери та тізери, здавалося, виказують елементи сюжету і псують чистоту сприйняття, хоча насправді вони лише розпалювали інтерес. Можна дозволити собі згодовувати маленькі шматки, маючи повний віз чудес. Шалений ажіотаж із розкупленим, як кажуть, на тиждень IMAX’ом і заброньованою серцевиною на вечірні сеанси – це результат масового всенародного очікування. Очікування буде задоволене сповна.

Не бачу сенсу переповідати сюжет. Перефразовуючи Морфея з Матриці це звучатиме так: не можна розповісти, що таке «Аватар», ви повинні побачити його на власні очі. Зосереджуся на суб’єктивних враженнях.

Так, багато з цього всього ми вже десь бачили: і світ ящерів-динозаврів як у «Парку Юрського періоду» Спілберга і пілотовані гуманоідні роботи як у "Матриці Перезавантаження/Революція" братів Вачовськи, і баталії як у «Зоряному десанті» Верховена, і індіанський геноцид як у «Танцях з вовками» Костнера. Просто Кемерону вдалося об’єднати все це у одну єдину стихію, оригінальний епос, у «дивний, новий світ».

Порівнюючи практично ідентичні бюджети «Аватару» з недавнім «2012» одразу стає помітно, що фінансові ресурси було рівномірно розмазано як масло ножем по скибці "Аватару": нічого зайвого і все на своєму місці – відтак відчуття фільму на порядок дорожчого. Крім Сігурні Уівер, яка одночасно виступає в якості наукового морально-етичного мотора з добрим гумором і крепким слівцем і яка є уособленням фільмографічного легасі самого Кемерона з фільму «Чужі», із знайомих облич у «Аватарі» лише Сем Уортінгтон з «Термінатора Спасіння» та драматичний хамелеон Джованні Рібізі. 60 відсотків фільму – це CGI – комп”ютерна графіка. Роботу над візуальними спецефектами було покладено на компанію іншого чаклуна Пітера Джексона - Weta Digital, в активі якої портфоліо з таких гучніших проектів як «Кінг Конг», «Володар перснів», "Район №9", "Я, робот".  Технологія цифрового захвату рухів та міміки створює зображення, яке на високих синюватих інопланетних істотах взагалі не виглядає як анімація. Те, що не вдалося зробити братам Вачовськи у Матриці (сіквенси Нео з агентами Смітами у "Перезавантаженні" та фінальна битва у "Революції" місцями виглядають як мультиплікація), у "Аватарі" виглядає бездоганно.

Особливої уваги заслуговує світ Пандори, супутника із зоряної системи Альфа Центавра (як тут не згадати "Гостью из будущего": "Альфа Центавра знаешь? Тамошние мы"). Така деталізація флори і фауни достойна порівняння із останнім творінням майстра Міядзаки "Рибка Поньйо".  Формат 3D створює ефект присутності і рука так і тягнеться, щоб прийняти папороті, листя та ліани, так і хочеться доторкнутися до люмінісцентних чудернацьких створінь. Кадри кишать живністю і доводиться добряче крутити головою, щоб увібрати і пропустити через себе все багатство запропонованого. Реальність віртуального світу створеного генієм Кемерона підкріплюється і таким фактом, що у одному із тізерів "Аватару" голосом Сігурні Уівер іде розповідь про світ Пандори... і таке враження, що дивишся Discovery Channel.  Камерон не приховує, що натхення у створенні "Аватару" було почерпане із кожної науково-фантастичної книжки, яку він читав у дитинстві і зокрема із серії книг про Тарзана Едгара Райса Берроуза.

Пригадую арамейську «Страстей Христових» Гібсона. Тут у Аватарі, Кемерон разом із лінгвістами винаходить цілу мову тубільців На’Ві, яка на екрані перекладається золотими стилізованими субтитрами у колір очей інопланетних гігантів. Особливу увагу приділено цілісності духовної складової культури На’Ві. У ній все те, що навкруги - пов'язане у єдиний гігантський живий організм, кожен елемент якого забезпечує рівновагу і відіграє свою роль у предвічному колі життя.

Кемерон продовжив свою співпрацю з "оскароносним" композитором Джеймсом Хорнером. Звукова доріжка органічно доповнює візуальний ряд; трапляються і, що називається, "титанічні" моменти (у фільмі є сцена, яка дуже нагадала "Титанік"), є місце для лірики, а також для колоритного етносу.

Щодо месиджів фільму, то вони очевидні. Кемерон не приховує свого відношення до американської вломлення у Ірак. Військова операція на Пандорі без купюр зветься "Шок і тремтіння" – точно так само як і кодова назва іракського вторгнення Петагону. Про "нешаблонну правду" стосовно глобальних екологічних проблеми та їх антропологію годі і казати.

"Аватар" з самого початку задумувався Кемероном як трилогія. Те, що ми бачимо у першому дає усі підстави стверджувати, що у "Володаря перснів" Джексона, "Зоряних воєн" Лукаса та "Матриці" братів Вачовски з’явився достойний концептуальний конкурент, який у черговий раз підняв планку як кінематографа, так і індустрії розваг. У цій ситуації хочеться сподіватися, що наступний "космічний" проект Стівена Спілберга "Міжзоряний" (Interstellar) кине виклик і Кубрику, і Кемерону.

3
Alive 17 грудня 2009
Like

Ім’я:
17 жовтня 2019
Ваш коментар
Тарас
Тарас 17 грудня 2009 12:09
0
З поверненням! - в першу чергу тебе - у лави рецензентів на цьому сайті. ))))
Де так довго пропадав? Чи просто чекав на вихід Аватару? ;) Якщо так, то на наступну рецензію знову прийдеться чекати роками (((
.

Інші рецензії автора


Повість трьох міст Повість трьох міст

За тиждень після прем"єри пристрасті дещо вляглися, а шок від безглуздого терору і невинних жертв притупився. Тому спробую вставити...

30 липня 2012
Фаза швидкого сну (aka R.E.M.) Фаза швидкого сну (aka R.E.M.)

Дозволю собі вгамувати овації і дифірамби Крістоферу Нолану, спробую одразу відповісти на запитання стосовно покладених сподівань на фільм...

27 липня 2010
Гамлет і лікантропія Гамлет і лікантропія

Я думал, глядя на луну, что стало со вдовой. Всю ночь сквозь храп моих друзей я слышал волчий вой Сплин "Сказка" Спроба...

19 лютого 2010
Моріс Сендак + Тоні Сопрано Моріс Сендак + Тоні Сопрано

Поважаю Спайка Джоунза і за "Бути Джоном Малковичем", і за "Адаптацію", і, особливо, за його відео кліпи R.E.M., Bjork,...

18 лютого 2010
Игры разума Игры разума

Прокат завжди намагався самою назвою передати не дослівний переклад, а одразу і ідею. Так "Швидкий і несамовитий" (The fast and...

26 грудня 2008