Давняя легенда - когда солнце было богом (от Аліси Сови) - рецензія на фільм Давня легенда - коли сонце було богом

Увійти через
Реєстрація
 
Давняя легенда - когда солнце было богом (от Аліси Сови)
 
Фільм Давня легенда - коли сонце було богом
"Не рий іншому яму, сам до неї потрапиш. На чужому нещасті, щастя не побудуєш. Хто до нас з мечем прийде, той від нього і загине." Приблизно такий набір вічних як світ моральних постулатів простенько, але зі смаком, проілюстровано у "Стародавній легенді" Ежі Гоффмана. Так тупо, по-казковому та майже по-голівудськи, із стовідсотковим хепі-ендом та повним встановленням глобальної справедливості. Та все ж зроблена за всіма канонами сучасного касового кіно стрічка Гоффмана відрізняється від солодкої вати Голівуду.
Чим же саме він відрізняється? По-перше тим, що в Голівуді поки що не знімається Богдан Ступка, який перегравши вже всіх українських гетьманів, узявся тепер за польських князів, почавши з прадавніх, дохристиянських. (Дія "Стародавньої легенди" відбувається у VIII-IX століттях, за сто років до хрещення Польщі) . По-друге, притча Гофмана, зроблена на польському історичному матеріалі, має бути полякам значно ближчою, ніж будь-яка голівудська казочка. (Тим більше, що в американців навіть за великого їх бажання немає дохристиянської історії.) Історія польської прадавнини не є чужою і для українців, оскільки народи існували на сусідніх територіях і мали схожі язичницькі культи. При цьому стрічка є справді видовищною і легко може конкурувати з американським кіно у прокаті, принаймні, у польському прокаті вона місяць протрималася на верхньому шаблі кінопрокатного рейтингу.
Що ж приваблює людей в останньому фільмі Гофмана? Звичайно, Гофман не фон Трієр і не Франсуа Озон, аби вигадувати кожного разу нову, оригінальну провокацію, і не Девід Лінч, аби заплутувати та містифікувати. В "Стародавній легенді" Гоффман використовує власні перевірені прийоми та перевірених акторів. Крім згаданого Ступки, у "Легенді" на головних ролях задіяні польські секс-символи минулого і теперішнього - Даніель Ольбрихський та Михал Жебровський, відомі польські акторки Малгожата Форемняк та Катаржина Буякевич і молода російська красуня Марина Александрова. Гарні та професійні актори стають ще гарнішими завдяки надзвичайній майстерності російського оператора Павла Лебешева, який нажаль не дожив до прем'єри. Близькі плани облич Александрової та Жебровського дійсно заворожують, на них хочеться дивиться ще й ще, а також на нереально яскравий та пишний ліс, на річку та небо.
Хоча, здається, кінець вже відомий наперед, фільм утримує увагу і дивиться на одному диханні. У Гофмана все має радувати око та душу. Персонаж Жебровського відповідає кращим героїчним традиціям - він гарний як Аполлон, стріляє з лука як Леголас (Робін Гуд, Вільгельм Телль), в бою ведеться як молодий лев і закохується у найвродливішу та найнедосяжнішу дівчину. (За сюжетом героїня Александрової від народження призначена бути жрицею поганських богів, тому шлюб і кохання для неї неможливі.) З перших кадрів фільму зрозуміло, що князь Попель (Ступка) - то найбільший злодій, а П'ястун (Ольбрихський) уособлює мудрість, порядність та справедливість. Для вирішення суперечок, як заведено, герої Гофмана використовують двобій між представниками ворогуючих сторін. У даному випадку це бій Земовіта (Жебровський) та представника війська вікінгів - величезного громили, з ніг до голови закованого у лати. Бій Земовіта з вікінгом трохи нагадує поєдинок Одисея з Циклопом - спритний поляк примудряється вразити залізного вікінга, поціливши стрілою у шпарину для очей в шоломі. Після чого решта вікінгів, не сходячи з місця, роблять один одному публічне харакірі. А поляки, вражені таким проявом воїнської честі, роблять вікінгам почесний похорон з елементами урочистої кремації на середині ріки. Отаке суцільне благородство. До речі, згідно роману Йозефа Крошевського, за мотивами якого знято стрічку, на поляків мали нападати не вікінги, а німці. Отже, така заміна є своєрідним дипломатичним ходом Гоффмана у відношенні найближчих сусідів Польщі.
Як і в попередньому хіті Гофмана "Вогнем і мечем" у "Стародавній легенді" присутній любовний трикутник, але цього разу баланс зміщений у феміністичний бік - одного хлопця кохають дві дівчини. Героїня Катаржини Буякевич, аби приворожити Земовіта, вдається до чар, але гине від ворожої стріли через 10 секунд після того, як ті чари подіяли на обранця. Тобто, за режисерським задумом, сама доля вберігає ідеали справжнього кохання.
Гоффман не бажає заплутувати глядача і, аби не виникало зайвих домислів, ще до початку фільму глядачеві пропонується епіграф, що містить основну ідею: "Той, хто зловживає довіреною йому владою, не годен цю владу мати". Отак просто. Хто стане з цим сперечатися? Водночас, за всіх часів ті, хто мають владу, зловживали нею, і злочинці, що очолюють державу, не рідкість і сьогодні. Отже, чому ж зайвий раз не нагадати про це, не натякнути, що в разі наявності доказів про підступні дії "князя", треба збирати віче та скидати його, не чекаючи "поки завершаться жнива".
"Стародавня легенда" має повноцінну кінцівку. І це одна з запорук її масової популярності. Втім, іноді і кіноман, втомившись осмислювати відкриті закінчення авторського кіно, бажає подивитись щось якісне, красиве та солодко оптимістичне.
Рецензія на фільм Давня легенда - коли сонце було богом 0  
Аліса Сова 06 січня 2006
Коментарі
 
Ім’я
19 вересня 2017
Ваш коментар
Хто зіграв головну роль у фільмі "Термінатор"?
 
невідомо
Джордж Клуні
Арнольд Шварцнегер
Кіану Рівз
Чак Норріс

Підписатися на обговорення
Оцінка автора
0 Рейтинг
фильма
Всього оцінок: 0