Увійти через
facebook
 

Доросла версія мультика про паровозика Томаса


Рецензія на фільм: Некерований
Фільм Некерований

            Поява на широких екранах проекту “Некерований” одразу наштовхує на іронічний скепсис, мол, у голлівудських авторів вже зовсім пішла криза хфантазії і все на що їх вистачило – це рімейкнути за 90 бюджетних лимонів культовий фільм “Швидкість”. Але ті часи, коли я міг писати рецензію на 3 листки А4 навіть не дивлячись сам кіно-матеріал і керуючись лиш власними стереотипами, упередженнями, збоченнями, фобіями, забобонами, настроєм, симпатіями та антипатіями вже майже минули, тому, щоб розібратися в тому, що собою являє Некерований, довелося тягти свій кістлявий зад поближче до широкого екрану.

            Перші кадри стрічки викликають щиру посмішку, так як вони нагадують дорослу версію мультика про паровозика Томаса. Відеоряд витриманий в атмосфері епічної пафосності, що підкріплена добротними операторськими фінтами, а 90 лимонів під капотом видають картинку такої якості, від якої навіть не хочеться більше брати в руки свій плюгавенький handy-cam. “Некерований” лише дуже схожий на лайф-стайл відео, по суті ж фільм достатньо квадратний із неохайними краями у вигляді топорної сцени зустрічі молодого паровозикового бійця Кріса Пейна із “дідами” паротягової індустрії та жахливо непереконливою і навіть лінивою грою масовки, яка робила вигляд, що вболіває за своїх.  Також відеоряд достатньо пафосний без особливих на те підстав, - чого тільки варте напижене фільмування сталевих коней американських коллег Південно-Західної залізниці! Хоча у цьому навіть є свій шарм, так як я от дуже часто відчуваю технократичне захоплення від виду проїжджаючого повз мене автокрана, не говорячи вже про духоперехоплююче споглядання стального монстра, котрий тягне за собою по рейках довгі ряди міні-гуртожитків із людьми, цокаючи по рукотворних паралелях своїми сталевими круглими каблучками.

            Але піддослідний фільм – це не реалістичний байопік про трудові будні суворих роботяг Південно-Західної залізниці, а високобюджетний екшен, тому глядач змушений відірватися від захопленого споглядання пихтіння плодів науково-технічного прогресу і перейти до перегляду тієї каші, що заварилася після того, як сталевий кінь втік від свого недолугого наїзника, якого, до речі, у фільмі звуть Дьюі, що на слух сприймається як “Юрій” і цей факт змушує задуматися, що це ще одна спроба виставити русских повними ідіотами із балалайками, ікрою та в обнімку із ведмедями.

            Все-таки “Некерований” виявився, як і очікувалося, рімейком культової “Швидкості”, в якому звичайні людо-герої беруть на себе місію порятунку світу від оскаженілого паровозика без машиніста під акомпонимент економічного розрахунку фінансових воротил та дружби, що виростає із початкової неприязні. Але розчарування від цієї вторинності, як не дивно, не наступило і фільм тримає високу планку свого жанру. Некерований - це дитинка, шкільні успіхи якої викликають гордість у татка по імені Швидкість. Звичайно, не обійшлося і без духу епохи у вигляді кліпу Бейонсі на плазмовому екрані та того, що сучасна Сандра Баллок помітно почорнішала і тепер являється у вигляді в міру ексцентричної афро-американської чувіхи.

            Також достатньо цікавим є протистояння молодості та досвіду через постійні півнячі бої між Крісом Пейном та Дензелом Вашингтоном. Виявляється, що робота на залізниці епохально відповідальна і через недолугість одного дебіла можна не просто спізнитися на кримський курорт, але і відправитися одразу, як говорять в народі, до курорту Сочі на вічну відпустку. Спецефекти у фільмі дорогі та якісні, але без перенасиченості і надмінності: вертольотики, пускання паровозика під відкіс, протаранювання вагончиків на швидкості 120 км/год плюс сцени евакуації і т.д., а ліричні фрагменти супроводжуються піановими партіями, що нагадують Лінкінпарківський “Numb”.

            Зрештою, доводиться визнати, що “Некерований” - це добротний speed-action у кращих традиціях свого жанру, навіть не зважаючи на вторинність, старомодність та топорність прописки персонажів, а розкішна екшенова кінцівка тримає глядача в напруженні кілька десятків хвилин, демонструючи як двоє людо-героїв намагаються загальмувати злетівшого із котушок червоного паровозика Томаса, Do you want somehappy end”?, - Yes, please.

2
vitalik_abc 01 грудня 2010
Like

Ім’я:
21 жовтня 2019
Ваш коментар
Тарас
Тарас (Киев) 02 грудня 2010 09:51
0

Жостко. ЗачОд!
.

Інші рецензії автора


Прікольна бездушна похабщина + трохи неокласики Прікольна бездушна похабщина + трохи неокласики

Якби Шарль Перро побачив цю бездушну прікольну похабщину, то зразу зробив би собі харакірі пером, яким писав легендарні казки.

08 листопада 2011
Епігонське знущання Спілберга над прогресивними технологіями, класичним коміксом і публікою Епігонське знущання Спілберга над прогресивними технологіями, класичним коміксом і публікою

У випадку “Тін-Тіна” можна було б обмежитись і банальним 3D, бо отримана картинка – це навіть не мульт-бастер, а дуууже...

08 листопада 2011
Релігійні фанатики проти дегенератів і силовиків всередині бутафорської локації Куперсдейла Релігійні фанатики проти дегенератів і силовиків всередині бутафорської локації Куперсдейла

Проповідник Купер разом із своєю сім’єю-приходом займають радикально-фундаменталістські позиції, в своїх практиках боротьби із...

08 листопада 2011
Візуально-орієнтована weird-анімація із соціально-економічним підтекстом Візуально-орієнтована weird-анімація із соціально-економічним підтекстом

Не надто глянцеві жителі пустельного містечка перфектно відтворюють містечкову і неприязну до чужаків атмосферу (напис на табличці перед...

20 березня 2011
Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D

“Зелений Шершень” це в першу чергу угарна комедія, котра продовжує тему стрічки “Піпець”, майбутній супергерой Бріт...

02 лютого 2011