Увійти через
facebook
 

Телебачення як дурдом. Bпадини&кратери трудоголії


Рецензія на фільм: Ранковий підйом
Фільм Ранковий підйом

           Студія “Paramount pictures” в черговий раз встановлює планку на рівні позитивної комедії вихідного дня, помноженої на зірковий індекс Харрісона Форда та Даян Кітон.

            Не секрет, що телевізійна кухня являється зменшеною моделлю дурдому, тому балакуча теле-продюсерка Беккі (Рейчел МакАдамс) вся пронизана духом легкої крейзанутості, а азіат-ведучий прогнозу погоди так і зовсім чисто “Наполеон” із дурки. Вже далеко не один десяток комедій поюзав тему телевізійного виробництва, HR-менеджменту та кар’єрного росту в цій галузі, що дозволяє віднести цю тему до розряду вічних, але золотою жилою тут і не пахне, прибуток від прокату на сьогодні складає лиш $3 млн. при вкладених $40млн., що за мірками Голлівуду результат на грані провалу.

            Милашка Беккі мріє зробити кар’єру в телевізійному бізнесі, але будучи кікАутнутою із роботи, опиняється біля розбитого корита, не полишаючи надій на свій шанс, котрий так ненав’язливо метафорується із золотими рибками в акваріумі. Чекати дзвінка із підприємства після надсилання туди резюме – це взагалі класика жанру (читай - життя), котра обігрується, знову ж таки, легко, ненав’язливо і під ліричний саундтрек.

            Система організації праці на новому каналі заточена під те, щоб обрізАти крила, відбивати охоту трудитися і гасити пристрасть, щоб вказати співробітникам їх законне місце – в коробочці для тарганів, а флакончик із “Рейдом” завжди лежить в кишені босса. В такій атмосфері Беккі отримує щоросердний комплімент: Ви самий талановитий продюссер, якого мені доводилося звільняти… Коли із роботою в іншому місті якось там замутилося, приходить час обігрувати ще одну класику жанру (читай - життя) – пошук зйомної квартири, котрий супроводжують звуки кантрі, злегка стилізовані під радіо-поп.

            Нова ТВ-студія теж виявляється зменшеною моделлю дурдому із тією лиш різницею, що тут в кого не ткни пальцем – той Наполеон із своїми мухами в голові. Жанр “американська комедія” дає знати про себе фут-фетишистськими схильностями зіркового ведучого та його публічною скаргою на те, що ранкові наради заважають культурно збагачуватися під час перегляду сайту “trah-s-babulkami.com.” Цікаво, чи бувають Голлівудські мувіки, в яких не показують ноутбуки Apple? Якщо хтось бачив такий, то дзвоніть по номеру 8 (099) 45-13- 303, там допомагають людям, що зустрічали НЛО…

            Коли у Рейчел МакАдамс комедійна легкість і гротескність в крові, то у Харрісона Форда в крові до сих пір грає віскі, прийняте в нутро ще на борту Air force One, тому він виглядає відверто важкувато із текстівкою: “Я клав вологу серветку на лоб Матері Терези під час епідемії холери.” Ще один несучий стовп фільмів про роботу – це, звичайно, розглядування впадин і кратерів такого супутника Беккі як трудоголізм, котрий зводить особисте життя до відмітки, що констатує повну його відсутність, хоча режисер пунктирно натякає, що десь ближче до хеппі-енду сексу таки бути, - нафіга ж тоді вводити в сюжетну лінію принца-колишнього чемпіона країни по греблі із масивною грудною клітиною, якщо не для цього???

            Не зважаючи на романтично-крейзануту легкість відео-ряду, його страшно обтяжує сюжетна поюзаність історії, увесь цей підйом тухлого ТВ-шоу до вершин рейтингів із попутним облаштовуванням сердечних справ, - в деяких місцях можна легко прорахувати, що буде в слідуючих 5-10 хвилин і все таке…

            Мейклав трудоголічки позбавлений особливого романтизму та довгих прелюдій, але і такий вечірній перепихон доводиться перервати на напівдорозі, щоб поїхати і забрати зірку ранкового шоу із кабака, - тому що для Беккі першим ділом, першим ділом РОБОТА, ну а мальчіки, а мальчіки потом. Любов і захоплення Беккі професією, проте, не дотягують до того рівня, на якому персонаж Форда любить і захоплюється собою, як і належить істинному епікурійцю і гедоністу, - тьорки між такими різними архетипами створюють своєрідні сюжетні іскри, що теоритечно теж могли б призвести до інтиму.

            В битві за рейтинг годяться всі способи, а документування стрибка із парашутом, поцілунок жаби в прямому ефірі та виконання Candy shop разом із Фіфті - ще далеко не межа. Маразматичні трюки перед камерою у виконанні лисого клоуна Ерні чимось нагадують формат деяких передач на каналі М1”, де блазнювання так само вперто не може підняти рейтинг, як і на каналі, котрий продюсує Беккі.

            Силует ліричної героїні, - котра підстрибує для завоювання уваги шефа під час йогойної пробіжки в парку і тицяє йому під носа папірці із приростом рейтингу, - нагадує песика, що намагається цапнути зубками шматок ковбаси (ліверної) із рук байдужого хазяїна-шефа. Ти, підлеглий, тепер не тільки тарган, але й песик і це ще, звісно, не вершина цинізму.

          Аж занадто заліризована підводка до фінішу підводить Беккі до логічного і очікуваного вибору між подальшими трудоголічними запоями та відносним особистим комфортом із мальчіком під боком, котрому (особ. комф.) активно перешкоджає відданий себелюб Харрісон Форд. Від того, чи витягне таки він палицю із колеса і залежить наявність чи відсутність хеппі-енду. Звичайно, в таких стрічках хеппі-енд персона нон-грата і його наявність в кінці аж якось зовсім смішно ставити під сумнів…

 

1
vitalik_abc 01 лютого 2011
Like

Ім’я:
17 жовтня 2019
Ваш коментар

Інші рецензії автора


Прікольна бездушна похабщина + трохи неокласики Прікольна бездушна похабщина + трохи неокласики

Якби Шарль Перро побачив цю бездушну прікольну похабщину, то зразу зробив би собі харакірі пером, яким писав легендарні казки.

08 листопада 2011
Епігонське знущання Спілберга над прогресивними технологіями, класичним коміксом і публікою Епігонське знущання Спілберга над прогресивними технологіями, класичним коміксом і публікою

У випадку “Тін-Тіна” можна було б обмежитись і банальним 3D, бо отримана картинка – це навіть не мульт-бастер, а дуууже...

08 листопада 2011
Релігійні фанатики проти дегенератів і силовиків всередині бутафорської локації Куперсдейла Релігійні фанатики проти дегенератів і силовиків всередині бутафорської локації Куперсдейла

Проповідник Купер разом із своєю сім’єю-приходом займають радикально-фундаменталістські позиції, в своїх практиках боротьби із...

08 листопада 2011
Візуально-орієнтована weird-анімація із соціально-економічним підтекстом Візуально-орієнтована weird-анімація із соціально-економічним підтекстом

Не надто глянцеві жителі пустельного містечка перфектно відтворюють містечкову і неприязну до чужаків атмосферу (напис на табличці перед...

20 березня 2011
Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D

“Зелений Шершень” це в першу чергу угарна комедія, котра продовжує тему стрічки “Піпець”, майбутній супергерой Бріт...

02 лютого 2011