Увійти через
facebook google
 

Візуально-орієнтована weird-анімація із соціально-економічним підтекстом


Рецензія на фільм: Ранго
Фільм Ранго

           Острівні ігри Ранго в акваріумі із манекеном та рибкою не дозволяють забути, що знімальним процессом рулить той самий режисер Піратів”, одразу ж постає питання: чи не буде образ вестернового хамелеончика черговою варіацією ринково-успішного Джека-Сперроу (що сталося лиш частково). Випавши із автомобіля в якійсь Невадійські пустелі, мрія Ранго про пригоди і вихід за рамки буденності таки здійснюється після ефектної поїздки на шматку розбитого акваріама. В момент зустрічі із новими природними умовами, кімнатний хамелеон, звичайно,  скидається на туриста і до гавайської сорочки та склянки із зонтиком не вистачає хіба що фотіка на пузі. Гумор мульт-ба$тера в основному типове голлівудське садо-мазо, котре місцями перетікає в чорний гумор (сцена із поїданням праху, сцена із сигарою в барі + стріла, що застрягла в голові), а загальна атмосфера вийшла зловіщою і трохи лякаючою. Ліплення персонажів пустельного світу являється основною фішкою відео-ряду, 3D-аніматори розробили трохи дивний weird-світ, більшість персонажів якого являються малопривабливими.

            Елементи сюрреалізму вилазять під час претворення кактусів на погремушки кінчика хвоста змії та нересту рослин до води, а змія-кіллер видається персонажем більше Тарантіно-Родрігесівським. Демонстрацією шматка м’яса переїханого вантажівкою броненосця режисер дає зрозуміти, що “Ранго” фігня хоч і прікольна, але десь навіть лякаюча.

            Не надто глянцеві жителі пустельного містечка перфектно відтворюють містечкову і неприязну до чужаків атмосферу (напис на табличці перед в’їздом “Welcome to Dirt”, у вільному перекладі “Ласкаво просимо в Жопу”), а над усім цим страхіттям як завжди стоять вищі сили – пустельний орел (як образ сили і зверхності природи, від котрої не сховатися і в якої самий більший пісюн(дзьоб), - типу метафора до цунамі в Японії) і Клінт Іствуд в образі духа пустелі (читай Бог).

         Випадок&довгий язик роблять Ранго шерифом, забезпечуючи йому стрімкий кар’єрний ріст після “перемоги” над птічкою. Соціально-економічний підтекст в якийсь момент стає абсолютно очевидним: в пустельному містечку дефіцит води нагадує дефіцит бабла, а груповий похід за Аквою відтворює увесь цей приречений містицизм стояння в черзі за зарплатою і, само собою розуміється, в один день вода (бабос) закінчується (типу світова економічна криза.) Духу дикого заходу у мульт-ба$тері мінімум, стільки ж і романтизму, зате присутнє чисто матеріалістичне бажання всім разом піти і відбити свою воду (читай бабки), на яку тут і моляться, і маструбують, і сплять в обнімку. Якщо забрати цю коньюнктуру, то “Ранго” можна було б сміливо випускати у “візуальній версії”, де буде лише півторагодинний саундтрек і візульний ряд, щоб можна було оцінити роботу 3D-аніматорів (яку до захмарних висот піднімає бюджет у $135 000 000) і не так сильно хотілося спати. За інструментами сюрреалізму приходить і містер кітч, що кривляється над олд-скульними вестернами під час загального плану проїздки по пустелі на курях і виконання вестернового саундтреку на електрогітарах.

            Взагалі, вже друга за сезон спроба заюзати формат вестерну (після “Залізної хватки” (“True Gift”) братів Коенів) демонструє, що формат дохлий майже повністю і наганяє очевидну нудьгу, тому місце вестернам там же, де і бойовикам про залізних хлопців Арні&Слая, тобто в музеї, - значок шерифа та шпори зараз  виглядають майже так само кітчево, як і кам’яний фейс Арні, що тримає на плечі базуку.

            Основний, не побоюсь цього гидкого слова, месседж озвучується ближче до фінішу і звучить як “хто контролює воду – той контролює все”, тобто “бабки правлять світом”. Та ж вода-бабло стає предметом для спекуляцій і маніпуляцій, залишаючись основною надією пустельного народу на світле майбутнє, котре, звичайно, наступає, причому так, що в бабках тепер можна купатися (цю мрію матеріалістичної людини, ще дуже давно візуалізував мультяшка Скрудж). Після вигнання із поселення, жуки відносять непритомного і втратившого сенс життя Ранго на зустріч із духовним наставником, котрим являється не хто інший як Клінт Іствуд. Після зустрічі із Гуру Ранго унаслідує від нього деякі моделі поведінки ковбоя із сталевими яйцями, котрими і рятує анімаційний weird-світ, де води (бабоса) стало стільки, що в ній тепер можна купатися.

1
vitalik_abc 20 березня 2011
Like

Ім’я:
16 жовтня 2019
Ваш коментар

Інші рецензії автора


Прікольна бездушна похабщина + трохи неокласики Прікольна бездушна похабщина + трохи неокласики

Якби Шарль Перро побачив цю бездушну прікольну похабщину, то зразу зробив би собі харакірі пером, яким писав легендарні казки.

08 листопада 2011
Епігонське знущання Спілберга над прогресивними технологіями, класичним коміксом і публікою Епігонське знущання Спілберга над прогресивними технологіями, класичним коміксом і публікою

У випадку “Тін-Тіна” можна було б обмежитись і банальним 3D, бо отримана картинка – це навіть не мульт-бастер, а дуууже...

08 листопада 2011
Релігійні фанатики проти дегенератів і силовиків всередині бутафорської локації Куперсдейла Релігійні фанатики проти дегенератів і силовиків всередині бутафорської локації Куперсдейла

Проповідник Купер разом із своєю сім’єю-приходом займають радикально-фундаменталістські позиції, в своїх практиках боротьби із...

08 листопада 2011
Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D

“Зелений Шершень” це в першу чергу угарна комедія, котра продовжує тему стрічки “Піпець”, майбутній супергерой Бріт...

02 лютого 2011
“Новий російський епос” про провінційних люмпенів та необ’ятних баб, котрих поливають водкою “Новий російський епос” про провінційних люмпенів та необ’ятних баб, котрих поливають водкою

знаряддя праці в умовах повної руйнації народного господарства втрачають свій функціональний сенс, тому держаками для лопат годиться хіба...

01 лютого 2011