Увійти через
facebook
 

Релігійні фанатики проти дегенератів і силовиків всередині бутафорської локації Куперсдейла


Рецензія на фільм: Червоний штат
Фільм Червоний штат

Артистичні практики американця Кевіна Сміта традиційно плавно перетікають із одного фільму в інший, та перемішуються між собою, тому і його нове творіння “Червоний штат” своєрідна проекція його ж фільму “Догма”, 1999 (актор Майкл Паркс таке враження народився лиш з ціллю грати ексцентричних проповідників) та і дегенеративні підлітки тут перегукуються із естетикою героїв його легендарної комедії “Джей і Мовчазний Боб завдають удару у відповідь”, 2001, публіка, знайома із фільмографією Сміта, побачить також багато інших подібних проекцій та цитат на самого себе.

         Стилістика зйомки достатньо типова для американського авторського кіно, локація відірвана від осередків цивілізації і загублена в часі і просторі, зйомка школярів паралелиться із стилістикою Гаса ван Сента, камера таке враження лиш підглядає за дійством, а в ті моменти, коли вона прив’язується до рухомого персонажа – дає максимальну виразність і одночасно обстьобує стилістику тінейджерських хорорів.

         Проповідник Купер разом із своєю сім’єю-приходом займають радикально-фундаменталістські позиції, в своїх практиках боротьби із невірними вони виходять за стіни церкви, організовують пікети біля гей-барів і на гейських похоронах та не словом, а ділом карають геїв та розпусників-дегенератів (на яких так багатий Куперсдейл як модель всієї Америки). В рамках Куперсдейла дегенеративні тінейджери мріють втрьох совокупитися із 38-річною бабцьою і демонстративно ділять її щілини під час віджимань в спортзалі, для батьків Джареда всі мрії вже і так здійснилися, коли їх показали у вечірніх новинах, після чого в них в лобі загорілася зірка. Святе писання настільки абстрактний і неоднозначний текст, що трактувати його можна багатьма способами, на питання “хто є втіленням диявола на землі” маленька дівчинка із приходу навіть не задумуючись відповідає “гомосексуалісти”, тим часом Сміт увесь час демонструє зворотню сторону блаженності і богобоязності прихожан на прикладі припадочної шизофренічки Сари, її істерик, вульгарності і негуманності. В проповіднику Ейбу Куперу є навіть щось від Генерала-Педошукача із мультика ВВС “Monkey dust”, кітчевий антураж його харизматичної персони (рояль із приклеєєним дитячим малюнком із веселкою, “весела”  краватка, пританцьовування в церкві та ін.) натякає, що він скоріше за все теж із “тих” і на нього в тюрмі чекає рай. Загалом, “Червоний штат” - це переважно і є гра в натяки і напівтони, причому, що незвично для Сміта, гра достатньо серйозна і лиш правильно ідентифікувавши його маяки, можна таки зрозуміти, що цей фільм – кітчева комедія.

         На прикладі Шерифа і агента Кінена режисер пробує розібратися від чого в Куперсдейлі стільки гоміків. Так Шериф, створіння тупе і недолуге, що являється проекцією рейнджера із “Джея і Мовчазного Боба”, має жінку страшненьку і консервативну (якщо судити по фотографії), тому шукає тепла в обіймах мужичків, яких він преферить і з якими совокупляється в машині, припаркованій біля нічного шоссе. В створеній Смітом атмосфері хорору очікувалось, що в машині буде маніяк або монстр, а там лиш пара нетрадиційно-орієнтованих мужиків. Дружина агента Кінена, навпроти, мила і приємна жінка, тому він зігрівається нею в рамках доместикових (domestic) обрядів і на мужиків не задивляється.

         Треш-хорор Сміта активно паралелиться із атмосферою фільмів “Хостел” і “Пилка”, в кадрі, де йде обрізання целофану кісткою із трупа, все відбувається дуже серйозно, хоча кітчевість цього дійства і достатньо очевидна.  В “Червоному штаті” на старті немає позитивних персонажів, основні дійові особи  - радикальні релігійні фанатики, силовики, дегенерати і геї дуже далекі від уявлень про ідеальних людей. Проблески світла відбуваються лиш у світловолосої юної сексапілки Шайен (і ще у згаданої дружини агента Кінена, але вона персонаж третьорядний), коли до цього світла навертається ще один хлопчик, то така ідилія в Куперсдейлі тривати довго не може і швидко ліквідовується бюрократичною холодністю кулі із пістолета силовика.  

       Замітання слідів своєї помилки силовикам доводиться здійснювати повною ліквідацією приходу Купера, разом із заручниками-розпусниками. Екстер’єр куперівської церкви теж нарочито кітчевий і хрест на його емблемі вписаний в п’ятикутну зірку, в таких декораціях і проводиться фінальний кривавий вайоленс (violence). Куди і поділась та блаженність із фейсів прихожан, коли вони із вікон стріляють по агентах! В ході фінального місива Шериф ліквідовується ідіотично, під стать своїй персоні. Так як локація Сміта бутафорська, то і кінець бійні наступає алогічно із звуками випадкової сирени, яка продовжує тему символізму, говорячи про те, що діяльність радикальних фундаменталістів від релігії часто плутає звук зламаної сирени із Гласом Господнім, а замість завіси служить фінальний цинізм силовиків.  

0
vitalik_abc 08 листопада 2011
Like

Ім’я:
20 жовтня 2019
Ваш коментар

Інші рецензії автора


Прікольна бездушна похабщина + трохи неокласики Прікольна бездушна похабщина + трохи неокласики

Якби Шарль Перро побачив цю бездушну прікольну похабщину, то зразу зробив би собі харакірі пером, яким писав легендарні казки.

08 листопада 2011
Епігонське знущання Спілберга над прогресивними технологіями, класичним коміксом і публікою Епігонське знущання Спілберга над прогресивними технологіями, класичним коміксом і публікою

У випадку “Тін-Тіна” можна було б обмежитись і банальним 3D, бо отримана картинка – це навіть не мульт-бастер, а дуууже...

08 листопада 2011
Візуально-орієнтована weird-анімація із соціально-економічним підтекстом Візуально-орієнтована weird-анімація із соціально-економічним підтекстом

Не надто глянцеві жителі пустельного містечка перфектно відтворюють містечкову і неприязну до чужаків атмосферу (напис на табличці перед...

20 березня 2011
Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D Угарний типу-супергеройський двіж в 3-D

“Зелений Шершень” це в першу чергу угарна комедія, котра продовжує тему стрічки “Піпець”, майбутній супергерой Бріт...

02 лютого 2011
“Новий російський епос” про провінційних люмпенів та необ’ятних баб, котрих поливають водкою “Новий російський епос” про провінційних люмпенів та необ’ятних баб, котрих поливають водкою

знаряддя праці в умовах повної руйнації народного господарства втрачають свій функціональний сенс, тому держаками для лопат годиться хіба...

01 лютого 2011