Кейт и Леопольд (от Alive) - рецензія на фільм Кейт і Леопольд

Увійти через
Реєстрація
 
Кейт и Леопольд (от Alive)
 
Фільм "Кейт і Леопольд"
Завдяки "Кейт та Лео" мені довелося вперше опинитися у реставрованому кінотеатрі Київ. Саме через фільм, а може через кінотеатр (дуже зручний з переконливим Долбі), враження були яскравими і час був проведений найкращим чином.
З огляду на фільм в першу чергу хотілося б відмити два моменти. Мег Раян (при всій повазі до неї в т.ч. за "Ті, що не сплять у Сіетлі", "Місто ангелів") починає дуже близько наближатися у ту вікову категорію, коли вже буде важкувато грати романтичних жінок, які нарешті знаходять своє кохання (читайте: принца). Час невблаганний (про час окремо). Їй не завадило б частіше грати (як от у "Доказ життя") у драматичних ролях, щоб залишитися на голлівудських вершинах. Другий момент - злет Хью Джекмена, який лише за останній час з моменту "Ікс-мена" (там він грав такого собі Едварда-руки-шаблі) втиг засвітилися і в "Рибі-меч" з Траволтою та цьогорічною оскароносицею Хеллі Беррі та у "Схожий на тебе" з чарівною Ешлі Джад. "Кейт і Лео" розкрив неабиякий талант та акторські здібності, а отже не довелося демонструвати біцепси (Хью трохи качається).
Про сам фільм. Дивакуватий вчений Стюарт Бессер (Лєв Шрайбер (дуже вдала роль, подекуди комічна, подекуди навіть філософська)) знаходить в природі портали часу, які дуже мінливі і розміщуються, як правило у просторі під мостами. Стюарт потрапляє у минуле (1876). Досхочу нафотографувавши він повертається додому (у майбутнє, себто теперішнє) "прихопивши" з собою герцога на ім"я Леопольд (Джекман). Знуджений неквапом і консервативністю своєї епохи Лео потрапляє у самий епіцентр сучасної цивілізації - у Нью-Йорк. (Зараз у фільмах, що знімаються у Нью-Йорці замість Твінс Тауерів показують Крайслер Більдінг (прикро)). І таким чином починаються веселі та кумедні пригоди герцога. За звичай, Лео навзаєм закохується у Кейт (Мег Раян). Кейт - емансипована жінка, всіляко віддана кар"єрі і бізнесу без будь-якого особистого життя і натяку на звичайне людське щастя. Але навіть їй притаманне і так необхідне людське тепло, ніжність і романтика. А Лео, як і личить справжньому джентльмену - уособлення найзаповітніших жіночих мрій. Але не все так гладенько, як виглядає з першого погляду. Тут і шеф пропонує Кейт підвищення, і Лео починає розуміти цинічність світу, в який потрапив... Але серцям, які кохають одне одного - ніщо не може завадити. Навіть час.
Непогано виглядає і другий план фільму. Як от вже згадуваний герой Шрайбера із дуже сильним самовизначенням типу: "Я - пес, який побачив веселку"(Собаки насправді - дальтоніки). Крім того, брат Кейт - балбесуватий Чарлі (Брекін Майер - зірка молодіжного кіно "Поїздочка", "Американський пиріг"), якого Лео наставляє на шлях істинний, в т.ч. у намаганнях сподобатися дівчатам.
Мало не забув ще один момент. Він щоправда стосуються не самого фільму, а перекладу. Останнім часом російські перекладачі фільмів дозволяють собі нахабство у моментах, коли використовується діалект, або специфічна перекручена лексика починають проганяти варіанти типу "хохли", "Шо, Микола", "сало і т.п."(як це було в Кейт і Лео). Ще раніше подібне помічено і в невинній "Корпорації Монстрів" у епізоді, коли ящірка Рендал потрапляє у трейлер проскакує фраза "Синку, а ну, подай мені лопату" (українською на фоні суцільного російського перекладу)... Без коментарів.
Як на мене дуже потужний саунтрек: від джазу і вальсів Штрауса до оскарівської "Допоки" (Until) Стінга і теми з Англійського Пацієнта.
А в купі вийшла дуже мила, весняна за настроєм і кумедна за наповненням романтична комедія.
Рецензія на фільм Кейт і Леопольд 0  
Alive 07 січня 2006
Коментарі
 
Ім’я
22 червня 2017
Ваш коментар
Скільки рук має людина?
 
шість
девять
Дві
Вісім
П’ять
Чотири

Підписатися на обговорення
Оцінка автора
8,5 Рейтинг
фильма
Всього оцінок: 4






fk tw G+